Німеччина передала Довженко-центру рідкісні українські фільми 1919-1940 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє "Довженко-центр".

Жорсткий диск з фільмами передали міністру закордонних справ Андрію Сибізі. Найстарішим з них є документальна хроніка 1919 року про більшовицькі злочини.

Фільми спільно ідентифікували й оцифрували українські та німецькі кінознавці й архівісти. Вони будуть надані "Довженко-центру" для збереження та аналізу. Тепер кіноплівки доступні через Цифровий читальний зал.

"Ми вдячні Федеральному архіву Німеччини за допомогу у відновленні наших культурних артефактів. Ці унікальні твори мистецтва та документальні кадри надають уявлення про столітню боротьбу України за незалежність, а також про радянське тоталітарне правління 1930-х та 1940-х років. Багато роботи ще треба зробити для дослідження цих та інших історичних джерел, а також деколонізації української історії", – зазначив Сибіга.

"Війна проти України також спрямована на її культуру та інституції, які представляють ідентичність країни. Тому ми хочемо надіслати сигнал солідарності та підтримки. Фільми є особливими свідченнями культурної ідентичності країни, які архіви мають зберігати. Багата культурна спадщина України має бути також доступною широкій громадськості в цій країні", – наголосила віцепрезидентка Федерального архіву Андреа Хенгер.

Були відібрані три повнометражні та один короткометражний фільм, дві анімаційні і три документальні стрічки. За дослідженнями, деякі з цих фільмів збереглися лише у Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату. До них належить дитячий фільм, який вважався втраченим, "Вітаю з переходом" (1932) української режисерки Іви Григорович, однієї з небагатьох жінок-кінематографісток України 1930-х років. Фільм "Більшовицькі звірства 21 серпня 1919 року або Київські дні терору" (1919) показує неприкрашену жорстокість громадянської війни.

Деякі зі стрічок можна також переглянути на сайті Федерального архіву Німеччини.

До Національного центру Довженка передали такі картини: "Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору" (1919) / документальний; "Тамілла" (1927) / художній; "Шкурник" (1929) / художній; "Вітаю з переходом!" (1932) / художній; "Чванливе курча" (1936) / анімація; "Про пана Лебеденка" (1936) / художній; "Прощання на крижині" (1938) / анімація; "У колишньому гнізді мракобісся" (1938) / документальний; "По Дніпру" (1940) / документальний.

"Робота з архівами та архівними матеріалами про Україну відіграє ключову роль у збереженні та розумінні різноманітності та глибини української культури. Співпраця з німецьким Федеральним архівом підкреслює цінність цієї роботи. Відновлена колекція включає визначні твори, такі як роботи однієї з ранніх українських режисерок та приклади української анімації. Це важливі внески в українське кіно та його спадщину, що пропонують ширшу перспективу його історії та традицій як в Україні, так і на міжнародному рівні", – зауважив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.

"Спільноти, які зазнають агресії, повинні мати голос, видимість і також мають підтримувати процеси, що визначають цивілізоване суспільство. Ми надзвичайно мотивовані тим, що, незважаючи на страшну війну, Центр Довженка веде професійну архівну та дослідницьку діяльність – завдяки великому внеску наших партнерів. Співпраця з Федеральним архівом у репатріації української кіноспадщини розпочалася задовго до війни, ще в 2014 році. Пристрасна робота українських та німецьких кінодослідників та архівістів допомогла нам заповнити прогалини в українському культурному процесі 1920-1930-х років. Ця унікальна придбана колекція дає нам відчуття єдності та нової енергії для захисту та плекання культурної ідентичності», – наголосила керівниця Національного центру Олександра Довженка Олена Гончарук.

Як повідомляв Укрінформ, спадкоємці американського бізнесмена і мецената Морґана Вільямса передали Національному музею Голодомору-геноциду в Україні його колекцію мистецьких творів і документів, присвячену темі Голодомору.

Фото: dovzhenkocentre.org