Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-кіно 2024» назвав кращі документальні фільми року
Про це повідомляє Укрінформ.
Всього у рейтингу взяли участь 49 повнометражних неігрових фільмів, які виходили в український прокат або на платформах у 2024 році, та фільми, прем’єри яких відбулися цього року в межах основної програми великих українських та міжнародних кінофестивалів.
За результатами Національного рейтингу «Інфобум – кіно 2024» кращими неігровими фільмами року визнано 16 стрічок.
«Сентиментальна подорож до планети Параджанова» режисера Тараса Томенка - документальний фільм-шана видатному кінорежисеру та художнику Сергію Параджанову, він присвячений сторічному ювілею від дня народження митця. В основі стрічки — архівні матеріали та сюрреалістичні лялькові сцени.
«Мирні люди» режисерки Оксани Карпович також у рейтингу. Стрічка досліджує природу російського імперіалізму й колоніалізму, роль пропаганди у вторгненні й торкається питання колективної відповідальності росіян і росіянок. Від початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби опублікували сотні перехоплених телефонних дзвінків російських військових своїм близьким у Росії. Голоси «мирних» — матерів, дружин і друзів російських окупантів — розкривають світові очі не лише на перебіг "спецоперації", а й на жахливий внутрішній світ суспільства, яке стоїть за її виконанням. Саме з таких перехоплень складається фільм.
«Глядєлов» режисерки Ксенії Кравцової розповідає про відомого українського фотографа-документаліста Олександра Глядєлова, водночас відкриваючи світові Україну, українців та їхній нелегкий шлях від радянського минулого до сьогоднішньої кривавої боротьби за свою свободу.
Документальний фільм «Сопілка Перуна» заснований на відеоматеріалах, знятих безпосередньо на бойовій позиції. “Сопілка” – це кодова назва пушки для радіопереговорів, яка нагадує сопілку. Герої фільму – воїни-артилеристи. На війні вони перебувають в одному обмеженому просторі на декілька сотень метрів посадки та несуть службу, неначе древні жерці язичницького племені в сакральному місці, а їхній вівтар – це гармата. Режисер і сценарист фільму Євген Мазуренко, військовослужбовець. Це його повнометражний дебют як режисера та оператора.
«Яремчук: Незрівнянний світ краси» режисера Артема Григоряна - документальна біографічна драма, яка показує історію першої української попзірки Назарія Яремчука. Фільм знято з ініціативи доньки співака Марії Яремчук. Спершу планувалося, що стрічка вийде на екрани у 2021, коли співакові виповнилося б 70 років, але дата релізу зсунулася. Продюсували фільм Максим Сердюк та Марія Яремчук. Родина Назарія Яремчука надала особисті архіви артиста, його щоденники та листи, які стали основою фільму. У фільмі є рядки з особистого щоденника співака. За допомогою штучного інтелекту створено звучання, максимально наближене до реального голосу артиста.
«Фрагменти льоду» режисерки Марії Стоянової складаються з аматорських відеозаписів, які з 1986 по 1994 рік робив її батько, фігурист Михайло Стоянов. Збереглися 15 відеокасет.
Марія опрацювала сімейний архів та створила фільм, у якому можна відстежити глобальні зміни у житті цілого покоління. Фільмуючи дорослішання доньки, Михайло зафіксував розвал Союзу та шлях України до відновлення незалежності. Комфортний побут під час гастролей різко контрастує з обшарпаною бідністю пострадянської країни. Фільм присвячено Віктору Ониську, який не встиг закінчити монтаж проєкту. Він добровольцем пішов до війська та загинув у грудні 2022 року.
У фільмі «Поема про маленьких людей» режисера Івана Сауткіна паралельно розвиваються дві сюжетні лінії: історія двох подруг з деокупованого села на Півночі України та команди волонтерів, що займаються евакуацією мирних жителів з населених пунктів прифронтової зони. В усіх героїв спільний антагоніст - війна, яка зруйнувала їхні будинки та долі та змусила переоцінити цінності.
Разом з героями фільму глядач опиняється у самому серці війни, яку Росія принесла на українську землю, - у місті Бахмут на Донбасі, та спостерігає, як воно порожніє та перетворюється на постапокаліптичний привид.
«Квіти України» режисерки Аделіни Борець розповідає про 67-річну Наталю, яка протистоїть недобросовісним забудовникам, захищаючи свою землю. Приватна боротьба поступово перетворюється в національну, коли Росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну. Саундтреком до дебютної документальної стрічки Аделіни Борець стали пісні українського гурту ДахаБраха.
В основі фільму Олега Сенцова «Реал» - матеріал, знятий тактичною камерою влітку 2023 року. Сенцов випадково зняв один із боїв, коли його БТР був уражений ворогом. Режисер опинився в траншеї та за допомогою радіозв’язку намагався організувати евакуацію частини свого підрозділу, який опинився під обстрілом, майже без боєприпасів, на позиції під кодовою назвою «Реал».
«Порцелянова війна» - спільна робота американця Брендана Белломо і харків’янина Слави Леонтьєва про українських художників-керамістів Славу, Аню та Андрія, які з початком війни вирішують залишитися і боротися.
Співрежисерам вдається витончено вловити дисонанс між жахіттями війни та тендітною красою природи і мистецьких практик. Порцелянові вироби художників оживають у витонченій анімації, яка знайомить глядача з історією їхніх творців та труднощами, які вони долають.
Фільм «Довга доба» режисера Алана Бадоєва розповідає про перші дні російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року через особисті історії українців, зняті на їхні смартфони.
У центрі сюжету стрічки «Ми були рекрутами» режисера Любомира Левицького — 19-річний новобранець з позивним «Журналіст», його грає актор Борис Савенко. Він дійсно пройшов «Курс молодого бійця» у бригаді, хоча нині цивільний. Дорогою з Києва на фронт упродовж всього фільму він спілкується з діючими бійцями легендарного підрозділу — «Схід», «Док», «Хата», «Істок», «Дацик», «Хельга», «Тоха» та «Хмурий» розповідають про себе, мотивацію служити, роботу на фронті, діляться думками про війну. У цих інтерв'ю, які доповнюються відео з фронту, вони повністю розкриваються перед глядачами - не лише як професійні військові, а і як звичайні люди, які мріють про власні родини й мирне життя у своїй країні.
У фільмі «Трішки чужа» режисерка Світлана Ліщинська, яка родом з Маріуполя, розмірковує про свою ідентичність і на глибоко особистих прикладах демонструє динаміку самовизначення. Детально аналізуючи цей болісний процес минулого й сучасного, вона показує чотири жіночі покоління своєї родини: маму Валентину, дочку Сашу, онучку Стефанію й безпосередньо себе. Хаотичний наратив фільму, розтягнутий у часі й просторі (Маріуполь, Київ, Лондон), символічно описує стихійний процес самоаналізу.
«Да Вінчі» режисера Володимира Сидька розповідає про життя та героїзм командира батальйону «Вовки Да Вінчі» Добровольчого українського корпусу Героя України Дмитра Коцюбайла з позивним «Да Вінчі». Він зазнав смертельного поранення 7 березня 2023 року під час чергової таки ворога під Бахмутом. Похований на Аскольдовій могилі у Києві.
«Битва за світло» режисера Василя Київського розповідає історії тих, хто щодня захищає, рятує та відновлює українську енергетичну інфраструктуру. Серед героїв фільму - командири зенітно-ракетних комплексів Повітряних сил, які першими зустрічали вогнем літаки та гелікоптери ворога 24 лютого 2022 року, а також бійці, які тримають рекорд із кількості знищених ракет і "шахедів", військові пілоти, які виконують секретні місії.
«Потяг до життя» режисера Олександра Тіменка створений на основі свідчень понад 60 працівників Укрзалізниці з різних регіонів країни. Режисер опрацював понад 100 годин відеоматеріалу, знятого під час евакуаційних рейсів. Провідники, диспетчери та машиністи змогли працювати не лише завдяки професіоналізму, а й завдяки людяності, сміливості та жертовності. Режисер не використовував закадрового дикторського тексту – усе, що відбувалося, описують очевидці, серед яких експрем’єр-міністр Британії Борис Джонсон, актор Орландо Блум та футболіст Андрій Шевченко.
Як повідомлялося, цього року Укрінформ започаткував Національний рейтинг «Інфобум – кіно 2024». До складу експертів Рейтингу увійшли голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк, кінознавиця, завідувачка кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Марина Братерська-Дронь, голова правління Спілки кінокритиків України Оксана Волошенюк, кінознавиця, багаторічна директорка культового кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, кінокритик, член Національного союзу кінематографістів України Олександр Гусєв, генеральний директор Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка Андрій Дончик, кінознавиця, доктор мистецтвознавства, учений секретар відділення кіномистецтва Національної академії мистецтв України Ірина Зубавіна, голова Студентського наукового товариства Київського національного університету ім. І.К. Карпенка-Карого Олександр Левицький, голова правління Одеської кіностудії Андрій Осіпов, кінокритик, член Спілки кінокритиків України та Української кіноакадемії Ярослав Підгора-Гвяздовський, кінознавець, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка, заслужений діяч мистецтв України Сергій Тримбач, кінознавець, генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, кінокритик, кінознавець, діяч кіноіндустрії, секретар правління Національної спілки кінематографістів України Алік Шпилюк, журналістка, культурна оглядачка Укрінформу, ініціаторка та голова оргкомітету Рейтингу Любов Базів.
