У Польщі нацменшини занепокоєні зростанням хвилі ксенофобії
Про це йдеться у заяві представників української, словацької, литовської, російської, єврейської та інших національних та етнічних меншин, яке є в розпорядженні Укрінформу.
“Від імені представлених нами організацій національних та етнічних меншин в Польщі прагнемо висловити свою глибоку стурбованість зростанням у польському суспільстві хвилі агресії на національному, расовому та релігійному грунті. З країни, яка славилася довгою і похвальною традицією свободи і толерантності, ми стаємо країною, яка в очах світу і громадян країни іншої національності починає сприйматися як усе більш ксенофобська”, - вважають автори документу, підкреслюючи, що це руйнує позитивний імідж Польщі у світі — батьківщини найбільшого демократичного руху у другій половині XX століття - “Солідарності”.
Як підкреслюється, найбільше занепокоєння і спротив викликають численні і гучні прояви антисемітизму, свідками яких автори заяви є упродовж останнього тижня, коли Сейм схвалив закон про Інститут національної пам’яті (ІНП).
Представники національних та етнічних меншин звертають увагу, що ці голоси звучать “особливо зловісно” у переддень 50-ї річниці “Березня’68” - однієї з найчорніших дат у сучасній польській історії, коли комуністична влада застосувала расистські методи, аби здобути підтримку суспільства, перегрупувати власні ряди і ще міцніше зблизити Польщу з імперським центром у Москві.
“Ми - польський народ, усі є громадянами Речі Посполитої, адже саме так записано в Конституції нашої країни. А тому, ніхто не має права відмовляти іншому громадянину належати до національної спільноти у політичному значенні, незважаючи на колір шкіри, етнічну чи релігійну приналежність. Ніхто не має права виключати когось з цієї спільноти”,- наголошують автори заяви.
Вони закликали польську владу — президента, парламент та уряд “поважати ці базові принципи і протидіяти усіляким формам ксенофобії, нетолерантності та антисемітизму”.
Заяву підписали представники більше десяти організацій національних та етнічних меншин РП, зокрема й голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима та голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович.
Як повідомляв Укрінформ, польський парламент ухвалив зміни до закону про ІНП, яким вводиться кримінальне переслідування усіх, у тому числі й іноземців, за приписування польському народові відповідальності чи спільної відповідальності за злочини нацистів в роки Другої світової війни. Законом запроваджується також покарання за заперечення "злочинів українських націоналістів" в роки війни проти громадян Другої Речі Посполитої.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США. В Ізраїлі вважають, що це є спробою Варшави заборонити критику поляків, які могли бути причетними до вбивств євреїв під час Другої світової війни. Польські націоналісти спробували провести маніфестацію під посольством Ізраїля у Варшаві, але польська влада в останній момент заборонила протести під ізраїльською дипустановою.
