Голову люблінських українців можуть виключити з комітету Інституту нацпам'яті
Купріянович не бачить об’єктивних підстав для свого виключення з цього комітету, вважаючи це черговим кроком до обмеження дій місцевих українців діяти у публічній площині, інформує Onet.pl.
Як звертає увагу видання, відкликання Купріяновича з комітету ІНП у Любліні ініціює інший член цього органу, голова товариства 27-ї Волинської дивізії АК Анджей Мазурек. Підкреслюється, що єдиною причиною такого рішення є виступ Купріяновича на початку липня у Сагрині.
“Спроба відкликати мене зі складу комітету показує, що звинувачення і численні атаки у ЗМІ на мене й українську спільноту нашого регіону з боку воєводи Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека, що мають місце після урочистостей у Сагрині, вже приносять конкретні, практичні результати. Це призводить до спроб обмежити мені можливість діяльності у публічній площині і представляти українську спільноту”, - наголосив Купріянович.
Як інформувалося, наступного дня після відкриття Меморіалу загиблим в 1944 році українцям у селі Сагрині від рук Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів, воєвода Люблінського воєводства Чарнек зазначив, що у Сагрині сталася “провокація” і подякував польським силовим структурам за гарантування безпеки від “однієї чи двох тисяч українських націоналістів”, які прибули до Польщі з України.
На його переконання, провокацією є те, що українці вшановували пам’ять загиблих у Сагрині в період, коли у Польщі відзначається 75-та річниця “кривавої неділі” 11 липня 1943 року - за версією польської історіографії одночасного нападу УПА на близько 100 польських населених пунктів на Волині.
Чарнек подав на Купріяновича заяву до прокуратури за те, що представник української громади, на його переконання, порушив закон, прирівнюючи вбивство в Сагрині до "вбивства 130 тис. поляків на Волині". На думку Чарнека, українець "зневажив польський народ", що підпадає під кримінальну відповідальність до трьох років позбавлення волі за "заперечення злочинів українських націоналістів" у світлі положення закону про Інститут національної пам'яті Польщі.
Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують.
Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.
