Голова Українського товариства у Любліні готовий позиватись через образу українців

Водночас Купріянович не виключає позову проти воєводи за образу українців. Про це він розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

“Рішення про припинення слідства було прийнято ще 28 листопада, але не було відомо, чи його не оскаржать. Для того, щоб сказати, що справу завершено, треба було почекати до моменту, коли з’явиться інформація, що рішення прокуратури про припинення слідства набрало юридичної сили”, - сказав Купріянович.

За його словами, період із липня по грудень був “одним із найважчих у його житті”, а останнім часом він став жертвою численних атак і звинувачень.

“Але треба пам’ятати, що наслідки усієї цієї кампанії тривають і триватимуть надалі: спаплюжено моє добре ім’я, ображено і налякано українську громаду, результатом чого вже стало обмеження українського життя в регіоні, викликано хвилю антиукраїнських настроїв”, - заявив голова Українського товариства у Любліні.

Тепер, за його словами, потрібно ліквідувати наслідки усіх дій з боку воєводи Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека та інших державних органів.

Як підкреслив Купріянович, на порядку денному зараз стоїть питання притягнення воєводи до відповідальності за образливі слова щодо нього та української громади.

Окремим питанням, на переконання голови Українського товариства у Любліні, є реакція керівництва польської держави на те все, що сталося. Висновки має також зробити українська сторона.

“Ця неприємна ситуація має стати нагодою для опрацювання моделі співпраці Української держави з українцями, які живуть за межами України, а також моделі реагування у таких ситуаціях”, - вважає голова Українського товариства у Любліні.

Як повідомлялося, 9 липня 2018 року воєвода Люблінського воєводства Чарнек подав заяву до місцевої прокуратури і до ІНП Польщі про підозру скоєння злочину у контексті провокативних і антипольських, на його думку, висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича.

Той під час виступу 8 липня заявив, що у Сагрині в березні 1944 року польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони "говорили українською мовою і були православного віросповідання".

ІНП Польщі у серпні відмовився розпочинати розслідування проти Купріяновича.