Об’єднання українців у Польщі організувало курси польської мови для українських мігрантів
Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Наше слово».
Зазначається, що до цього мігранти з України у Кошаліні могли вивчати польську мову безкоштовно, зокрема, в Пункті інформації «Разом», який діє при євангельсько-аугсбурській парафії.
«У кожному місці може навчатися близько тридцяти людей і, як правило, усі групи заповнені. Це показує, наскільки актуальним є питання мови для мігрантів. Усі заняття – безкоштовні», - йдеться у повідомленні.
Викладачка зазначає, що під час занять старається пояснювати не лише українською чи російською, а й англійською мовою. Після занять, зізнається вчителька, вона почувається дуже втомленою, адже насправді працює з чотирма мовами відразу. Водночас, саме це, можливо, і є запорукою популярності курсів, оскільки і в Пункті інформації «Разом», і в Центрі міграції немає проблем із набором учнів.
В євангельсько-аугсбурській парафії зараз проходять заняття для людей, що знають мову на базовому рівні та хочуть складати державний іспит з польської на рівні В1. Він потрібен, наприклад, щоб отримати польське громадянство чи дозвіл на постійне проживання. Кузян каже, що більшість учнів походить зі Східної України, через це вона мусить спілкуватися також російською мовою. А російськомовним навчання польської дається набагато важче, ніж україномовним.
Як зазначається, люди, що приїхали з Луганської чи Донецької областей, кажуть, що вже не мають куди повертатися, тому для них курси польської мови – дуже важливий крок та спосіб покращити рівень життя у Польщі. Адже вони приїхали до Кошаліна не для тимчасової роботи, а хочуть тут оселитися. Багато хто купує в місті квартири, їхні діти йдуть тут до школи.
Саме так, повідомляє видання, зробила одна з учениць Оля. Вона записалася на курси квітникарів. Останнім часом популярними серед українців є училища, де можна вивчитися на асистента стоматолога, фармацевта, опікуна літніх людей чи квітникаря. З огляду на те, що в Польщі бракує або невдовзі бракуватиме працівників у різних сферах, збільшуватиметься також категорія професій, які зможуть виконувати українці, – однак за умови знання польської мови.
«Коли я працювала вчителькою англійської мови у гімназії та в початковій школі, я більше функціонувала в польському середовищі, а зараз, навчаючи польської мови іноземців, зблизилася із українцями «нової хвилі» міграції. Дуже багато з них – амбітні й не хочуть тут прибирати готелі чи працювати на якомусь заводі. Тому вони підвищують свій рівень кваліфікації», – каже викладачка.
На заняття з польської, які проводяться також у мовній школі «Мануфактура успіху». Власницею якої також є Кузян, приходять і діти, яких вона готує до початку навчального року. Її учні здебільшого з російськомовних родин, які оселилися у Кошаліні.
У вересні в Пункті інформації «Разом» розпочнуться адаптаційно-мовні заняття для дітей, а також індивідуальні зустрічі для молоді, зазначає видання.
«Це не будуть лише мовні курси, оскільки ми хочемо, аби під час занять діти та молодь, з одного боку, знайомилися з традиціями та історією Польщі, а з іншого – закріплювали знання про власну культуру. Бо те, що ці діти живуть в іншій країні, не означає, що вони мають забути про своє походження», – каже Ізабела Ґлувка-Соколовська, яка координує всі проєкти. Вона вже записує охочих і на черговий курс польської мови для початківців, і на адаптаційно-мовні заняття для дітей. Усі вони розпочнуться у вересні.
Ґлувка-Соколовська зізнається: її часто питають, чому Пункт інформації «Разом» діє при євангельсько-аугсбурській парафії. Вона відповідає, що така була потреба, і це не має нічого спільного з віросповіданням чи національністю. Організатори просто хочуть допомагати тим, хто цього потребує.
Як зауважила Кузян, нинішня хвиля міграції дещо відрізняється від попередньої – до Італії, Іспанії чи Португалії. «Там батьки набагато пізніше отримували можливість забрати до себе дітей. Особисто я забрала свою доньку з України через місяць після переїзду до Польщі, однак мої друзі, які виїхали на заробітки до Італії чи Португалії, залишали своїх дітей бабусям і дідусям. Тому я рада, що зараз батьки мають можливість бути зі своїми дітьми від самого початку життя в іншій країні. На мою думку, це – світлий бік цієї міграції», – розповіла викладачка.
Фото: Іванка Лопух