Україні важливо бути державою, яка практикує мову як м'яку силу - Демська
Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська на конференції «Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної» 30 вересня, передає Укрінформ з посиланням на сторінку Нацкомісії в Фейсбуці.
«Щоби відбутися у модерному часі нового післяковідного світу, щоби на рівних розмовляти з цим світом, нам критично важливо бути державою, яка практикує мову як м’яку силу. Я б зробила крок далі і говорила би про мову як інструмент розумної сили (smart power)», - зазначила Демська.
На її думку, сьогодні настав час зробити вивчення української як іноземної у світі принципом зовнішньої культурної політики України. Водночас це має відповідати Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (CEFR).
Демська зауважила, що одним з пріоритетних завдань Національної комісії зі стандартів державної мови є стандартування української як іноземної.
«Це завдання ми виконуємо комплексно: по-перше, працюємо над змістом вивчення, викладання, оцінювання української як іноземної і вже затвердили Класифікацію рівнів володіння української мови як іноземної. А, по-друге, ставимо собі амбітну мету – вступ до Асоціації укладачів мовних тестів (ALTE), і це відкриє шлях до визнання українських мовних сертифікатів у Європейському Союзі та в усьому світі», - зазначила голова Нацкомісії.
Конференцію «Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної» організували Український інститут, Національна комісія зі стандартів державної мови та Український кризовий медіа-центр. Як повідомляється, онлайн-аудиторія заходу склала майже 2 000 осіб.
Під час конференції учасники обговорили, зокрема, проблематику викладання української мови за кордоном; поточний стан справ та основні виклики, пов’язані з викладанням української як іноземної; дорожню карту з промоції української мови у світі, зазначається на сторінці Українського інституту в Фейсбуці.
Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська на конференції зазначила, що у стратегії Українського інституту визначена мета: посилити присутність української мови в публічному просторі та її використання у професійному середовищі, створити інструменти для вивчення та використання української мови у світі, а також підвищити впізнаваність української мови як важливої складової ідентичності української держави.
«Щоб досягти цих цілей, ми укладаємо меморандум з Національною комісією зі стандартів державної мови та спільно починаємо роботу над дорожньою картою», - повідомила Філевська.
Директорка департаменту комунікацій та публічної дипломатії в Міністерстві закордонних справ Алла Польова зауважила, що, на жаль, зараз немає жодної української школи за кордоном, де навчання відбувається повністю українською. Зокрема, на сьогодні в різних країнах світу існує 193 українських суботніх та недільних школи, де викладається українська мова, але викладається вона переважно аматорами.
Польова зазначила, що роль закордонних дипломатичних установ полягає у збереженні та розвитку української мови. «І в першу чергу це підтримка українських організацій, які працюють за кордоном. У 2019 році МЗС підтримав 164 таких проєкти українських закордонних шкіл, забезпечивши їх підручниками і методичними матеріалами», - повідомила директорка департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС.
Вивчення української за кордоном цікавить не лише діаспору, розповіла директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.
«Основним пластом зацікавлених у вивченні мови як іноземної є не тільки представники старої діаспори, а й новітні трудові мігранти, які інтегруються та асимілюються у діаспору через школи вихідного дня. І, звичайно, вищі україномовні студії, що входять до системи славістичних студій. Зацікавлені у вивченні також іноземні студенти, які приїхали здобувати вищу освіту в Україну і є потенційними носіями через мову правдивих знань про Україну і нашу культуру, студенти-іноземці, які вступають на українознавчі студії і представники дипломатичних установ», - зазначила Ключковська.
Про допомогу українським освітнім закладам закордону розповіла генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України Рімма Ель Джувейді.
«Існує механізм направлення вчителів для роботи в закладах загальної і середньої освіти за кордоном, в яких предмети викладаються українською мовою. Ми співпрацюємо і організовуємо забезпечення закордонних шкіл підручниками і довідниковою літературою. Заклади освіти і посольства можуть звернутися до нас. Нагальним є питання міжнародного сертифікаційного іспиту, стандартизація вимог до рівня викладання української як іноземної. Маємо надію, що у співпраці можемо сприяти цьому питанню», - зазначила Ель Джувейді.
Фото: Ukrainian Institute - Український інститут, Національна комісія зі стандартів державної мови, Український кризовий медіа-центр в Фейсбуці
