Українці в Росії оголосили флешмоб на вшанування пам’яті першого космонавта-українця Поповича

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на порталі «Об'єднання українців Росії».

«З метою вшанування пам’яті першого українця-космонавта Павла Романовича Поповича Рада українських організацій Москви і Підмосков’я до кінця жовтня проводить флешмоб "Попович-2020"», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що вдова Поповича підтримала цю ініціативу.

Усіх зацікавлених просять надсилати до прес-служби Об'єднання українців Росії  (avisen40@googlemail.com), в Фейсбук-групу Українці Росії /// Украинцы России  (https://www.facebook.com/groups/365148910193093) свої думки, записи, фото, есе на космічно-українські теми. Особливою родзинкою буде виконання і записи української народної пісні «Дивлюсь я на небо», яку особливо любив Ппович. За краще виконання пісні буде вручено спеціальний приз.

Як зазначається, 5 жовтня 2020 р. виповнилося 90 років від дня народження першого українця-космонавта,  генерал-майора авіації (1976), кандидата технічних наук (1977), двічі Героя Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974) Павла Поповича.

«Як один з найактивніших московських українців Павло Попович зробив вагомий внесок в справу становлення українства в Росії, Москві. Він очолював перше українське товариство в Москві «Славутич»», - зазначили в пресслужбі Об'єднання українців Росії.

Зауважується, що для українців Росії Попович був незаперечним авторитетом, чільним представником народної дипломатії. Його активна і в той же час виважена, громадянська позиція добре поєднувалась з талантом бути доброзичливою скромною людиною.

Як зазначається, Попович був закоханий в українську пісню. Особливо любив народну пісню «Дивлюсь я на небо», яку співав, кружляючи навколо Землі в космічних висотах.

Космонавт народився в с. Узині Київської області.

Він здійснив два космічні польоти: як пілот на космічному кораблі «Восток-4» за програмою першого групового польоту з кораблем «Восток-3» (12-15 серпня 1962 р.); як командир космічного корабля «Союз-14» і військової орбітальної станції «Салют-3» (3-19 липня 1974 р.).

Після виходу із загону космонавтів продовжував службу на посаді заступника начальника Центру підготовки космонавтів із науково-дослідної роботи (1982-1988).

Був депутатом Верховної Ради УРСР 6-11-го скликань (1964-1988).

Президент Асоціації музеїв космонавтики (1989-2009), президент Українського союзу космонавтів (1999-2009).

Помер 29 вересня 2009 року в Гурзуфі. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.