Американська мисткиня українського походження Оля Рондяк: мене надихає моє коріння

Про це йдеться у відеоролику Kyiv Post про мисткиню, передає Укрінформ.

Розповідається, що мати та дідусь художниці були змушені емігрувати до США під час Другої світової війни, аби  уникнути радянського терору. «Тепер Рондяк розповідає історію своєї сім’ї через мистецтво. Її картини, колажі, скульптури та конструкції одягу наповнені історією її сім'ї та її життя в українській діаспорі», - йдеться у підписі до відео.

Як зазначається, Рондяк виросла в США. Вона щосуботи відвідувала українську школу, церкву, вивчила українську мову та ідентифікувала себе як українка. «Моє ім’я тоді було незвичне для американців, вони перепитували, що воно означає, і я пояснювала, що я українка. Загалом, упродовж усього свого життя я була своєрідним адвокатом і послом України та її свободи», - розповідає художниця.

Вона зростала з розмінням, що Україна і Росія різні. «Ми в діаспорі хотіли, щоб Росія залишила Україну у спокої», - розповідає Рондяк.

Коли вона разом з чоловіком переїхала в Україну в 1995 році, і їй знадобився деякий час, аби адаптуватися. Адже сучасна Україна відрізнялася від тієї України багато десятиліть тому, яку пам’ятала мати мисткині. Крім того, художницю неабияк спантеличило те, що в Києві говорили російською.

Врешті-решт мисткиня усвідомила, що «в Америці я була українкою, в Україні – американкою, і це переплетення важливе, адже саме так я виросла - з відчуттям обох культур», - зазначила Рондяк.

У 2018 році мисткиня представила в  Українському інституті Америки в Нью-Йорку та в Києві виставку «Identity, Interrupted» («Ідентичність, перервана»), яка народилася, зокрема, під під впливом Революції гідності 2013-2014 років. 

У своїй творчості Рондяк полюбляє використовувати традиційні речі, осучаснюючи їх. Одним з найулюбленіших виробів є лялька-мотанка – традиційна українська іграшка з тканини. У період Революції Гідності Рондяк почала робити такі ляльки з гіпсу.

В одній з експозицій своєрідна лялька-мотанка уособлює мати-природу. Мисткиня створила цю композицію зі сміття (здебільшого, різноманітних обгорток), яке зібрала в лісі неподалік від свого будинку.

Рондяк також дуже полюбляє відновлювати старий одяг та змінювати його цільове призначення. Приміром цього є її колекція сучасних яскравих курток, на які мисткиня перетворила гамівні сорочки. «Це ніби демонстрація того, як взяти те, що тримає тебе в заручниках, та звільнитися і подолати це – буквально чи фігурально», - пояснює художниця.

Головним джерелом свого творчого натхнення Рондяк називає історію своєї родини. Вона нерідко вбудовує у роботи листи своєї бабусі, з якою ніколи не зустрічалася. Бабусю мисткині за часів Другої світової відправили до жіночого трудового табору в Мордовію (РФ), де вона важко працювала 10 років і багато часу потому не знала нічого про долю своїх рідних.

Як розповіла художниця, її бабуся в таборі почала створювати гарні вишивки, використовуючи мішки з-під картоплі в якості полотна, риб’ячі кістки замість голок і нитки з одягу для створення візерунку. Після виходу на волю бабуся нашила ці вишивки на свій одяг і повернулася додому на західну Україну.  

Згодом ці вишивки бабуся мисткині віддала священнику, який повертався до США, з надією, аби йому вдалося відшукати її родину в Америці. У 1980 році видання Chicago Tribune розповіло про ці вишивки у статті «З радянських в’язниць з надією». Завдяки діаспорі вдалося відшукати мати Олі Рондяк в Огайо і передати їй бабусини роботи.

Серед творчого здобутку мисткині є ікона «Мати Мордовія», зроблена на честь незавершеної вишитої ікони її бабусі. На ній зображені бабуся і мати Олі Рондяк, частини бабусиних вишивок, бабусини листи, деякі символічні речі (зокрема, посвідчення біженця дідуся мисткині).

Як зазначається, «ці потайки вишиті ікони, які було таємно вивезено з Росії і потім передано з України, розповідають історію надії і віри в умовах політичних переслідувань».

Художниця відзначає: біль і трагедія її родини та водночас чимала сила і віра – це та комбінація, з якої мисткиня бере натхнення для своєї творчості.

Фото: Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Відео: KyivPost