Дослідниця з Австралії розповіла невідомі факти про долю підполковника УНР Миколи Харитоненка
Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.
Як зазначається, 5 лютого виповнилося 65 років від дня смерті підполковника армії УНР Миколи Харитоненка, командира сотні 4-го Сірожупанного куреня Збірної Волинської дивізії, Лицаря Залізного Хреста.
Він народився наприкінці ХІХ століття у селі Стара Рябина на Сумщині. Після 1923 року, коли Харитоненко з групою вояків армії УНР був змушений залишити Україну і перейшов на територію Польщі, доля його була невідома. Завдяки українській дослідниці з діаспори відкрились нові сторінки історії військового діяча.
Як розповідається, могилу підполковника УНР випадково знайшла у 2003 році на цвинтарі в Веллінгтоні, столиці Нової Зеландії, Наталія Пошивайло-Таулер і з тих пір почала вивчати біографію Миколи Харитоненка.
«Де там та Нова Зеландія, де там вітром обдуваний Велінгтон - стоїть цей хрест козацький. Це досить вражаюче – мурашки по шкірі. Я не знала, хто ці люди, бо навіть донька Миколи Харитоненка не говорила про якісь досягнення батька як вояка УНР, тому що він ніколи про це не говорив. Ніхто не хотів ділитися своїм політичним підґрунтям, тому що це було небезпечно. Агенти КДБ були скрізь, навіть у Новій Зеландії», - розповідає дослідниця. Сама вона родом з Полтавщини, більше 20-ти років тому переїхала до Нової Зеландії, а нині мешкає в Австралії. Серед іншого, є головою відділу «Мальви» Союзу українок в Австралії.
За її словами, після закінчення Другої Світової українських політемігрантів розподіляли до інших країн – подалі від СРСР. На ірландському пароплаві «Дундалк Бей» 28 червня 1949 року 90 українців через 38 діб дісталися з Європи до Веллінгтона.
У Новій Зеландії Микола Харитоненко також вів активну діяльність, розповідає дослідниця.
«Голос був просто неймовірний, він заснував хор і очолював його. І це було надбання громади, вони всі дуже тішилися цими виступами, і на радіо їх дуже часто запрошували виступати у Велінгтон», - повідомила Пошивайло-Таулер.
Вона зазначила, що Харитоненко мав двох дітей – прийомного сина та рідну доньку Оксану, яка народилась ще в Польщі, у місті Каліші.
«Багато розповідала про табір в Каліші, де вони прожили досить довгий час. Там був український клуб, школа, церква і я потім вже, продовжуючи ці дослідження, знайшла інформацію, що Микола Харитоненко був головою якби кредитної спілки - Спілки взаємодопомоги. В Каліші він працював вчителем української мови і математики», - розповіла дослідниця.
На своїй сторінці в Фейсбуці Пошивайло-Таулер повідомила, що могилу Харитоненка вона відкрила світові в 2003 році у Велінгтоні, а також записала декілька інтерв’ю з донькою підполковника Оксаною та іншими сучасниками. Дослідниці також пощастило гортати сімейні альбоми і бути в родинному домі Харитоненка. Того ж року вийшла стаття Пошивайло-Таулер про цю знахідку.
Дослідниця подякувала представникам NZ Remembrance Army (NZRA) (траст, створений для всіх, хто хоче допомогти у захисті могил військових на території Нової Зеландії - ред.) за ініціювання відновлення надгробку.
Як зазначається, за даними наукової статті Наталії Пошивайло-Таулер, оприлюдненій виданням Київського національного університету ім. Шевченка 2020 року, наразі у Новій Зеландії проживає майже 2 тисячі українців.
Завдяки зусиллям української громади 20 листопада 2007 року пошта Нової Зеландії випустила першу в світі марку на вшанування 75-ї річниці Голодомору в Україні.
Як повідомлялося, Пошивайло-Таулер в період 2010-2013 рр. була головою Об'єднання українців в Новій Зеландії (Північні регіони) і з тих часів знайома з історіями емігрантів, колекціями книг з таборів переміщених осіб та іншими пам’ятними речами.
Починаючи з початку 2000-х рр., Пошивайло-Таулер проводить дослідження на тему української імміграції до Нової Зеландії. Її першу розвідку на цю тему було надруковано у 2004 році, з тих пір публікації періодично з'являються в різних часописах.
Крім того, Пошивайло-Таулер власним коштом видала наприкінці 2020 року книгу спогадів полтавки з Нової Зеландії Марії Креховець «Через вогонь над водою» про життя початку ХХ століття в Україні, громадянську війну, Голодомор та поселення за тисячі кілометрів від Батьківщини українською мовою.
Фото: Укрінформ, Nataliya Poshyvaylo-Towler / Фейсбук, Суспільне, з архіву Наталії Пошивайло-Таулер
Відео: Суспільне Суми
