Global Ukrainians провела зустріч на тему розвитку українських громад в діаспорі
Про це Укрінформу повідомили у Global Ukraine.
До дискусії долучилися лідери українських громад з таких країн як Греція, Данія, Кіпр, Іспанія, США, Франція, Україна, Німеччина, Ізраїль, Малі, Італія. Учасники заходу дискутували про те, чим займається українська діаспора, які виклики зараз перед нею стоять і який шлях обрати для майбутнього розвитку.
На початку зустрічі до учасників звернулися доповідачки.
Ольга Сухобокова, кандидатка історичних наук, засновниця Diaspora.ua, поділилася з присутніми етапами створення українських громад у США та Канаді і факторами, які визначили їхній розвиток. Діаспори цих двох країн – одні із найстаріших і найбільших, вони - приклад вдалого формування громади за межами історичної батьківщини. Зокрема, їхніми характерними рисами є: цілеспрямована робота для збереження національної ідентичності, громадський активізм, згуртованість заради спільної мети (КУК, УККА), інтеграція у суспільно-політичне життя країн проживання, лобіювання інтересів історичної батьківщини.
«Для діаспорних громад важливими є участь у політичному житті, наявність певної історичної місії. Це нас об’єднує, наша спільна мета – це наша Україна. І ми разом поборемо нашого одвічного ворога», – зазначила Ольга Сухобокова у виступі.
Анна Жарова, співзасновниця Israeli Friends of Ukraine, підкреслила, що ситуація громад на Близькому Сході і, зокрема, в Державі Ізраїль є кардинально іншою. Історично діаспори, як такої, не було в цій країні, були вихідці з України, які отримали ізраїльське громадянство, і люди, які приїхали на роботу. З 2014 року відбувся перелом, українці зорганізувалися в потужну громаду, розпочався величезний волонтерський рух. До нього долучаються й іноземці, й українці, і громадяни Ізраїлю, які сформували вагоме проукраїнське лобі.
«Те, що жителі Ізраїлю виходять на мітинги, пишуть в медіа, об’єктивно висвітлюють події – це все результат промоції України нашими активістами», – додає Анна Жарова.
Др. Віолета Москалу, ініціаторка та співзасновниця мережі Global Ukrainians, розповіла про те, які тенденції існують зараз у громадах. Євромайдан став поворотною точкою для багатьох діаспор на Близькому Сході та у Європі, й у цілому світі – з’явилися нові осередки, інтенсифікувалася діяльність вже наявних організацій. У цьому велику роль зіграв тренд мережевості, соціальні та організаційні зміни початку 21 ст., що виникли після появи таких нових явищ як смартфони й соціальні мережі – в результаті спостерігаємо в громадах прагнення перейти від пірамідальних до горизонтальних структур.
Після падіння Берлінської стіни з'явилося чимало освітніх можливостей для українців у Європі. Й вже під час Євромайдану велика кількість освічених українців, добре інтегрованих у суспільство країн проживання, відчувши, що рідна Україна в небезпеці, почали створювати нові спільноти та громадські організації.
Опісля про свій досвід розповіли інші учасники заходу: Олександра Голяка (Німеччина), Михайло Андрец (США), Ольга Данилевич (Німеччина), Алла Гринчук (Кіпр). Під час дискусії було виокремлено проблеми, з якими зіштовхуються українські громади, та подані пропозиції того, в яких напрямках можна розвиватися зараз.
Одна з проблем, про яку згадували учасники під час дискусії, стосувалася розриву поколінь та складнощів взаємодії між українців різних еміграційних хвиль. Разом з тим, було зазначено, що завдяки діалогу, кооперації, двосторонньому бажанню компромісу та спільним проєктам у багатьох громадах вдалося цю проблему подолати.
У рамках зустрічі були також виокремлені можливості для розвитку діаспорних громад у коротко- та середньострокових перспективах:
1. Поширення мережевих організаційних структур.
Одним з останніх трендів у розвитку громад є мережевість, використання цифрових інструментів для забезпечення сталого розвитку та самоорганізації. Українські громади, окремі активісти, можуть допомогти Україні розвиватися в сторону мережевої, цифрової демократії, а потім передати цей досвід і решті країн та міжнародних організацій. Оскільки зараз спостерігається застарілість більшості міжнародних структур, які потребують реформування, щоб відповідати викликам ХХІ ст.
2. Співпраця з діаспорами інших країн.
Зараз можемо спостерігати, як до українських акцій долучаються білоруська, грузинська та інші громади пострадянських країн. Цю можливість потрібно використати і таким чином нарощувати коло партнерів, реалізовувати спільні міждержавні проєкти, спільні адвокаційні кампанії, які привертатимуть значно більше уваги та матимуть більший вплив.
3. Спільна генерація фінансових ресурсів.
До прикладу, як це робили громади у США та Канаді, створюючи кредитні спілки. Це дозволить реалізовувати важливі проєкти, які самостійно не можуть генерувати фінансових ресурсів.
4. Розвиток жіночого лідерства.
Жіноче лідерство дає певний поштовх до більшої синергії в громадах, здатності успішно кооперуватися та взаємодіяти в умовах мережевості.
5. Масштабування інтеграційних проєктів.
Зміщення фокусу проєктів, особливо у сфері культурної та інформаційної діяльності, не лише на саму громаду, але й на іноземців - громадян країн знаходження українських громад. Інтеграційні заходи ефективніші для поширення потрібних правдивих наративів серед іноземної аудиторії, для генерування місцевих ресурсів фінансування тощо.
Підписатися на розсилку Global Ukraine можна тут.
Наступна зустріч запланована на 25 травня 2022 року, тема: «Фінансування українських громад у світі. Успішний досвід та рекомендації». Детальна інформація з'явиться найближчим часом на наших сторінках.
Нагадаємо, Мережа Global Ukrainians започаткувала регулярні зустрічі двічі на місяць у форматі онлайн для українських активістів за кордоном, до яких долучаються і представники влади України.
