Українська громада Загреба вшанувала пам’ять жертв Голодомору
Про це Укрінформу повідомили організатори.
Вони наголосили, що цей злочин залишився непокараним, і саме тому росія, наступниця тоталітарного режиму СРСР, у XXI столітті чинить новий геноцид у Європі.
«Ми закликаємо Хорватію та її парламент приєднатися до багатьох країн Європи та світу й засудити Голодомор в Україні як злочин геноциду проти українського народу», – сказав у своїй промові Віктор Филима.
До представників Хорватського Сабору та депутатів звернувся посол України в Республіці Хорватія Василь Кирилич, який закликав до визнання Голодомору геноцидом. А екс-депутат хорватського парламенту Борислав Гралюк зазначив, що Голодомор став найжахливішою катастрофою українського народу в історії.
Учасники акції вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та перейшли до Кам’яної брами. Там владика Крижевацької єпархії Мілан Стіпіч і отець Іван Гринишин відслужили панахиду за українцями, загиблими під час геноциду, а присутні запалили сині й жовті свічки на їхню пам’ять.
На завершення заходів в Українському домі відбулася лекція хорватською мовою «Голодомор – злочин геноциду проти українського народу». Її провела українська науковиця, кандидатка історичних наук, гостьова лекторка Філософського факультету Університету Масарика у Брно (Чехія) Катерина Шимкевич за участі членкині Української громади міста Загреба Ксенії Левченко.
«Йосип Сталін, переходячи до Голодомору, намагався одночасно вирішити декілька завдань: повністю придушити бажання українців до відродження незалежної держави, знищити соціально-економічне підґрунтя існування українського суспільства, «зламати хребет» українцям, аби вони не були здатні більше ніколи чинити опір радянській владі», – пояснила Катерина Шимкевич.
За її словами, Голодомор був лише з одним етапів геноциду радянської влади проти українців. Основною причиною став опір українського селянства окупаційній радянській владі у встановленні колективного управління господарством і тоталітарної ідеології загалом. Передумови Голодомору склалися наприкінці 1920-х років через економічні помилки та політичний терор уряду Сталіна. Зокрема, можна назвати невиправдано високі темпи індустріалізації, надмірні вимоги до хлібозаготівлі, прискорену колективізацію та боротьбу з заможними індивідуальними землевласниками – «куркулями».
«Хлібозаготівлі припинилися весною 1932 р., коли хліба в селах не лишилося взагалі, через що в Україні почався голод. Утім, здачу хліба не скасували. Спеціальна хлібозаготівельна комісія забрала з українського села увесь хліб, що поставило вже голодуючих селян на межу голодної смерті. Далі відбирали сухарі, картоплю, сало, консервацію, сухофрукти. Це було на самому початку 1933 р., коли шансів дожити до нового врожаю взагалі не було. Пік смертей прийшовся на червень: в цей період в Україні від голоду помирало до 28 тисяч осіб щоденно», – розповіла Катерина.
Вона наголосила, що ці події мають стати уроком для світової громадськості, яка має не допустити нового геноциду. Розуміння антиукраїнської політики росії – спочатку імперської, потім радянської – дозволяє проаналізувати й причини повномасштабної війни, яку вона розгорнула в Україні зараз.
В акції Української громади міста Загреба до роковин Голодомору взяли участь поважні гості, зокрема, представник Хорватського Сабору, керівник Офісу Голови Хорватського Сабору Томіслав Шимічевич, колишній голова Хорватського Сабору Владімір Шекс, заступник голови парламентського Комітету з питань внутрішньої політики та національної безпеки Маріо Капуліца, член парламентського Комітету з питань оборони Дарко Класич, представниця Мерії міста Загреба Весна Шимич, представник Міської ради міста Загреба Роберт Фабер, Посол України в Республіці Хорватія Василь Кирилич з дружиною, греко-католицькі священники о.Тарас Барщевський, о.Іван Гринишин та о. Даніел Хранілович, секретар Хорватсько-українського товариства Мирослав Кірінчич, колишній Посол України в Республіці Хорватія Маркіян Лубківський. На лекції в Українському домі була присутня як представниця Хорватського Сабору пані Здравка Бушич, голова Хорватсько-української міжпарламентської групи дружби.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликала світ визнати організований тоталітарним комуністичним режимом сталіна Голодомор 1932-1933 років геноцидом Українського народу. На сьогодні це зробили 22 держави.
Фото: Організатори
