Кожен четвертий український біженець у Німеччині планує залишитися
Про це свідчать результати репрезентативного опитування «Біженці з України в Німеччині – втеча, прибуття та життя», представленого в Берліні в четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Так, 26 відсотків опитаних заявили, що хочуть назавжди залишитися в Німеччині, 11 відсотків хочуть залишитися принаймні на кілька років. Трохи більше третини біженців (34 відсотки) планують покинути Німеччину після закінчення війни. Ще 27 відсотків респондентів не визначилися. Лише 2 відсотки українських біженців планують повернутися на Батьківщину протягом року.
«Дві третини тих, хто втік до Німеччини, походять з регіонів України, які особливо постраждали від війни, в тому числі зі сходу, Києва та півдня України… Більшість опитаних назвали причиною того, що вони залишили свою країну, військові дії», - повідомила директорка Федерального інституту досліджень народонаселення (BiB) Катаріна Шпісс.
За її словами, 60 відсотків біженців заявили, що обрали Німеччину через те, що в них там є члени родини, друзі та знайомі. 80 відсотків біженців вирушили в дорогу з рідними або друзями, лише 18 відсотків заявили, що потрапили до Німеччини випадково.
Середній вік українських біженців – 28 років. Близько 80 відсотків дорослих біженців з України – жінки, з яких майже половина (48 відсотків) проживає з неповнолітніми дітьми.
У понад 90 відсотках випадків принаймні одна дитина з родини відвідує школу в Німеччині, третина дітей відвідує спеціальні класи для українців, які організовано в деяких федеральних землях. Чверть дітей навчаються також онлайн в українських школах (з них лише 3 відсотки не відвідують при цьому німецькі навчальні заклади). Дослідники підкреслюють важливість залучення дітей у колективи, особливо в умовах, кола вони перебувають на чужині без батька.
На момент проведення опитування 17 відсотків біженців працездатного віку мали роботу. Згідно з дослідженням, більшість із них – 71 відсоток – працювали на роботі, яка вимагала університетської або професійної кваліфікації. «Ми оцінюємо цю частку як відносно високу», - сказав Герберт Брюкер з Інституту досліджень ринку праці та професійного навчання, порівнюючи ситуацію з попереднім досвідом з іншими групами біженців. Очікується, що з підвищенням мовних знань частка працевлаштованих значно зросте.
Добре володіють німецькою мовою 5 відсотків українських біженців, свідчить опитування. Половина українців на момент опитування відвідували курс німецької мови.
Здивування у вчених викликало те, що лише 9 відсотків українських біженців живуть у спеціальних притулках, тоді як 74 відсотки знайшли собі окреме житло, причому лише чверть з них розмістилися у родичів або знайомих.
Переважна більшість українських біженців заявили, що почувалися бажаними, коли прибули до Німеччини, лише 7 відсотків не відчуває себе бажаним взагалі або майже не відчуває.
При цьому, за словами Ніни Ротер з дослідницького центру Федерального відомства у справах міграції та біженців, за шкалою від 1 до 10 респонденти оцінили своє задоволення життям у Німеччині на 5,8, що значно нижче, ніж у решти населення Німеччини (де досягнуто середнє значення 7,5).
В опитуванні, яке проводилося як онлайн, так і у телефонному режимі низькою структур (Федеральний інститут досліджень, Федеральне відомство у справах міграції та біженців (Bamf) та Німецький інститут економічних), взяли участь понад 11,2 тисячі українців у віці з 18 до 70 років, які прибули в Німеччину в період з 24 лютого до 8 червня. Опитування тривало з серпня по жовтень. Відзначається, що 66% обрали мовою опитування українську. Наступне опитування планується провести в січні.
