У Нідерландах понад 200 українських біженців стали жертвами трудової експлуатації
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на NOS.
«Понад 200 українських біженців, які переїхали до Нідерландів після російського вторгнення та пішли працювати, зареєструвалися у FairWork, що бореться проти трудової експлуатації», – йдеться у повідомленні.
Найбільше скарг було на невиплату заробітної плати, а ще скарги на необхідність платити посереднику, а також скарги на примусову реєстрацію в Торгово-промисловій палаті. У 69 випадках була загроза торгівлі людьми.
Зазначається, що є випадки, коли людина працювала понад десять годин на день за зарплату менше мінімальної чи взагалі після місяця роботи не отримувала грошей.
До організації FairWork, яка надає підтримку жертвам, зокрема, юридичну, зі скаргами звернулися 212 українців, які опинилися в Нідерландах через війну в рідній країні.
У Нідерландах дуже занепокоєні цією ситуацією, а організація, яка бореться проти трудової експлуатації, стурбована цією вразливою групою.
За 2022 рік із 1200 людей, які звернулися до FairWork зі скаргами, було 173 українських працівників.
Найбільше у скаргах ішлося про невиплату зарплати. У 2022 році це трапилося 82 рази, часто в поєднанні з іншими скаргами.
Керівник Українського дому в Роттердамі Оксана Савчук каже, що експлуатація трудових мігрантів – це давня історія, а українці стали привабними жертвами, бо не знають мови, місцевих законів, розгублені через війну.
«В Українському домі ми просто не встигаємо вести статистику звернень. Влітку, наприклад, в нас в середньому було п'ять людей на тиждень, а буквально вчора була одна людина, яка звернулася до нас з цією ситуацією і розказала про шість інших людей», – розповіла в коментарі Укрінформу Савчук.
За її словами, дуже часто українців намагаються заманити в пастку повідомленнями онлайн.
«Пишуть, що є робота для українців. Зразу, як то кажуть, червоний прапорець, треба бути обережним коли вказують, що шукають сильних чоловіків, красивих дівчат. Це завжди є сигналом чогось небезпечного. Також треба бути обережними, коли вказується мінімальна зарплата, мінімальна ставка за годину, без контракту. Власне без контракту починати будь-яку роботу небезпечно, бо все, що сказано усно, цього не достатньо», – наголосила Керівник Українського дому в Роттердамі Оксана Савчук.
Вона також розповіла, що багато людей бояться визнати, що опинилися у такій ситуації, відчувають сором, а хтось плекає надію отримати обіцяну зарплату і тому бояться звертатися у відповідні органи, тоді як треба не зволікати та обов’язково звернутися до Інспекції праці, яка контролює дотримання роботодавцями законодавства про працю.
Як повідомляв Укрінформ, у Фінляндії відзначають погіршення ситуації з правами іноземних працівників, у тому числі громадян України.
Багато людей, які втекли від війни з України до Фінляндії, хочуть якнайшвидше повернутися до роботи, але можуть не знати своїх прав. Незнання може призвести до експлуатації, особливо у будівельному секторі.
Профспілка вже втрутилася в ситуацію з українськими робітниками на семи будівельних об'єктах Фінляндії.
