Діаспора запитала кандидатів у президенти Фінляндії, що вони думають про війну та підтримку України

Діаспора запитала кандидатів у президенти Фінляндії, що вони думають про війну та підтримку України

Укрінформ
Товариство українців у Фінляндії надіслало до кандидатів у президенти країни питання про підтримку України, членство України у ЄС та НАТО, протидію російському впливу та про те, що вони думають про розпочату Росією війну.

Як передає Укрінформ, про це повідомив фінський мовник Yle.

Товариство звернулося до штабів усіх учасників президентських перегонів. На запитання організації відповіли шість з дев'яти кандидатів, зокрема переможці першого туру – кандидат від Національної коаліційної партії Александер Стубб і представник Партії Зелених Пекка Хаавісто.

Читайте також: Перші президентські вибори у Фінляндії, країні НАТО: жодного кандидата з проросійською риторикою

Соціолог і заступник голови правління Товариства українців у Фінляндії Арсеній Свинаренко розповів, що про Україну та війну дуже багато писали та говорили у панельних дискусіях, однак організація шукала можливість поставити конкретніші запитання.

Yle опублікувало відповіді переможців першого туру.

ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС

Якби вас обрали, чи підтримали б ви членство України в ЄС і НАТО під час свого президентства? Як Фінляндія має сприяти процесу набуття Україною членства в ЄС і НАТО?

Александер Стубб:

– Україна повинна мати чіткий шлях до членства як в ЄС, так і в НАТО, і я відданий підтримці цих зусиль. Звичайно, зрозуміло, що важливо дотримуватися критеріїв членства. Фінляндія повинна підтримувати та допомагати Україні в досягненні цих цілей і бути рішучим захисником її членства.

Пекка Хаавісто:

– Я підтримував просування членства України в ЄС і НАТО як міністр закордонних справ 2019-2023, і лінія залишатиметься такою ж, якщо я стану президентом республіки. Майбутнє України в західних структурах.

– Крім надання політичного сигналу, Фінляндія повинна сприяти тому, щоб ЄС рішуче підтримував Україну у виконанні критеріїв членства. Я б також висловився за те, щоб НАТО надавало більше експертної підтримки оборонному управлінню та силам оборони України.

РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ

Російське керівництво намагається впливати на фінську політику також через громадянське суспільство. У який спосіб відбувається цей вплив і як з ним потрібно боротися?

Александер Стубб:

– Відправною точкою є те, що завдяки нашій хорошій системі освіти фіни мають сильну стійкість до різних засобів інформаційного впливу. Ми просто не віримо ”вкидам”, які Росія намагається внести у фінські медіа. Важливо, щоб як влада, так і фінські учасники громадянського суспільства були напоготові та негайно реагували, якщо такі спроби впливу будуть виявлені.

Пекка Хаавісто:

– Росія намагається впливати на світ, наприклад, поширюючи неправдиву інформацію. У Фінляндії у нас хороша ситуація, і фіни вміють розрізняти такі спроби впливу. Але не варто заколисуватися, а продовжувати готуватися, наприклад, до диверсій підводної інфраструктури. Російська операція та інструменталізація іммігрантів на фінському кордоні не приведуть до успіху.

ЯК ВІЙНА В УКРАЇНІ ВПЛИНУЛА НА ФІНЛЯНДІЮ?

Які три висновки Фінляндія повинна зробити з великомасштабної війни Росії проти України та конфлікту меншої інтенсивності, який їй передував?

Александер Стубб:

– Вважалося, що побудова економічних зв’язків і залежностей запобіжить військовій конфронтації з Росією. Зараз видно, що Росія, навпаки, використала ці зв’язки та залежності на свою користь, щоб завдати шкоди Заходу.

Вважалося, що перебування поза НАТО є ефективним способом запобігти агресивності Росії. Тепер стало зрозуміло, що такий м’який підхід не працює.

Було видно, що Росія погрозами та залякуваннями намагається перешкодити надати допомогу Україні. На практиці, однак, виглядає, що це пусті балачки. Країни Заходу повинні ширше розуміти, що підтримка України, наприклад, шляхом надання зброї, є інвестуванням у нашу власну безпеку.

Пекка Хаавісто:

– По-перше, компромісами російську агресію не вгамувати. По-друге, що традиційна війна з використанням великих сухопутних військ нікуди не зникла, і по-третє, що сьогодення і майбутнє України — у демократичній Європі.

ПІДТРИМКА УКРАЇНИ В ЄС

На вашу думку, чи достатньо ЄС підтримує Україну? Якщо ні, то які три найважливіші речі ЄС повинен зробити, щоб підтримати Україну? Ви як президент чітко скажете, що ”Росія має програти війну в Україні”?

Александер Стубб:

– Зараз ЄС недостатньо підтримує Україну. Перше, що потрібно зробити, це подолати глухий кут у прийнятті рішень, щоб надати вже підготовлену підтримку. Боязкість, пов’язана з наданням зброї великої дальності, також повинна скінчитися. Для мене цілком ясно, що шлях до скінчення війни і до справедливого миру пролягає саме через поле бою.

– Моїм першим завданням як президента було б забезпечити продовження та посилення підтримки України.

По-перше, ЄС повинен проштовхнути нові рішення щодо військової та економічної підтримки, навіть без Угорщини, силою 26 країн. Конфісковані у Росії 300 мільярдів також мають бути використані. Підтримка має бути довгостроковою. У Фінляндії також мають подбати про українських біженців.

По-друге, ЄС повинен підтримувати шлях України до ЄС і НАТО і здійснювати сильну дипломатію в усьому світі від імені України та власного мирного плану Зеленського.

По-третє, ЄС має збільшити та подбати про ефективність санкцій, наприклад, зменшивши верхню ціну на російську нафту та посиливши контроль над продажами, а також необхідне втручання у транспортування російського зрідженого газу до Європи.

Як президент я б сказав, що ми повинні підтримувати Україну до тих пір і настільки сильно, щоб вона досягла своїх цілей. Ніхто не повинен вирішувати замість України.

Зауважимо, що за результатами першого туру виборів президента Фінляндії, найбільшу підтримку виборців отримав колишній прем’єр-міністр, кандидат від Національної коаліційної партії Александер Стубб: за нього свій голос віддали 27,2% виборців. У другому турі він змагатиметься з  ексглавою МЗС, представником Партії Зелених Пеккою Хаавісто, який набрав 25,8% голосів. Хто стане наступним президентом Фінляндії, буде відомо 11 лютого.

Як повідомляв Укрінформ, у Фінляндії президентські вибори відбулися в неділю, 28 січня.

Фото: Silja Viitala / Yle 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-