Як українська «Соняшникова спільнота» у Каліфорнії бореться за звільнення бранців Кремля
Sunflower Society («Соняшникова спільнота») виникла в американському місті Сакраменто після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Спершу активісти проводили щомісячні мітинги біля Капітолія штату Каліфорнія, щоб нагадувати американському суспільству про розв’язану Росією війну проти України. А сьогодні головна тема, якою опікується спільнота, – це привернення уваги до трагічної долі українських військових, які перебувають у російському полоні, цивільних заручників і викрадених дітей, тобто всіх кого країна-агресор утримує силоміць.
Укрінформ поспілкувався із співзасновницею Sunflower Society, українкою Ольгою Ношин, яка розповіла про історію виникнення спільноти, її діяльність, виклики, які стоять перед активістами, та майбутні проєкти.
МИ ДУЖЕ ХОТІЛИ, АБИ БІЛЯ КАПІТОЛІЯ БУЛА САМЕ УКРАЇНСЬКА АКТИВНІСТЬ
Як розповіла Ольга, мітинги біля Капітолія штату Каліфорнія в Сакраменто почали збиратися з першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Їх проводили громадські організації, церкви, блогери і навіть місцеві російські опозиціонери, оскільки у цьому місті проживає велика пострадянська спільнота. Попервах мітинги були щоденними, інколи вони відбувалися по черзі один за одним, оскільки для їх проведення біля Капітолія потрібен дозвіл від адміністрації, або одночасно, якщо хтось не міг його отримати.
Один з таких одночасних мітингів відбувся через місяць воєнних дій - 24 березня 2022 року. Дозвіл на його проведення отримала російська опозиційна організація.
- Вони дуже активно виступали проти війни, називали її геноцидною, засуджували дії Росії, розповідали про воєнні злочини, вимагали міжнародного трибуналу для Путіна та його поплічників, але, як не крути, – це був мітинг росіян, - каже Ношин. - Вони регулярно впродовж усієї весни отримували дозволи на 24 число. Я не можу сказати, що ми якось сперечалися з ними, і точно не торгувалися. Водночас українці дуже хотіли, аби біля Капітолія була саме українська активність.
Тому за кілька місяців, улітку 2022 року, українська частина мітингувальників організувалася в групу, котра взяла собі назву Sunflower society («Соняшникова спільнота»). Згодом росіяни поступилися своїм місцем біля Капітолія, і українці стали основними організаторами акцій. Їхній характер поступово змінився з «Candle-night vigil» (щось на кшталт вечорів-споминів) на більш активні протести «Ukrainian Rally».
Спільнота завела сторінку у Фейсбуці, а згодом і в Інстаграмі, вона також має Телеграм-канал.
Як пояснює співзасновниця Sunflower Society, спільнота не має стосунку до інших організацій з подібними назвами.
- Коли ми обирали назву для себе, наш товариш американець запропонував Sunflower Society, бо в місцевій культурі соняшник символізує вірність і посвяченість, а також силу і стійкість, - розповідає активістка. - А ще соняшник - це знак надії та оптимізму впродовж важких часів. З початком повномасштабного вторгнення тут, у нашому регіоні, соняшник дедалі більше асоціюється з Україною, яка незламно протистоїть чорному мороку Росії.
Учасники спільноти додали до її назви слово Sacramento, аби територіально позначити свою діяльність.
РОЗРАХУНОК ЛИШЕ НА ВЛАСНІ СИЛИ
За словами Ношин, спільнота не має жодного фінансування і все робить власним коштом – оплачує реквізит, декорації тощо. Приміром, цьогорічну фотозону на День Незалежності 24 серпня художниці спільноти малювали акриловими фарбами на звороті старого press wall (спеціальній конструкції, що складається з банера або плаката великого розміру, на якому зазвичай розміщені логотипи компаній-спонсорів, партнерів або назви заходу. – Авт.), бо не було коштів замовити широкоформатний друк.
- Одного разу прийшла жінка з двома пачками паперу та коробкою фломастерів – сказала, що це її внесок, - згадує Ольга. - Чай, каву та солодощі на акції приносять жінки, котрі мають хист до випічки.
Ольга Ношин і сама робить патріотичні браслети, які спільнота міняє на донати. За її словами, інколи донатять $1-$5 і хочуть кілька речей, а інколи – $50 і нічого не беруть.
Якщо івент великий, і спільнота не може впоратися власними силами, на допомогу їй як співорганізатор приходить громадська організація Ukrainian American House.
ЩОМІСЯЧНІ МІТИНГИ 24 ЧИСЛА НЕ СКАСОВУЮТЬСЯ НАВІТЬ НА СВЯТВЕЧІР
Sunflower Society вже третій рік поспіль проводять мітинги 24-го числа кожного місяця як нагадування про початок повномасштабного російського вторгнення в Україну. Незалежно від погоди і від того, будень це чи свято, українці збираються біля Капітолія. Навіть на Святвечір або День подяки, якщо він припадає на 24-те число, мітинг не скасовується.
Зазвичай на мітинги приходить близько 150 людей, хоча іноді ця кількість може бути меншою чи більшою. А в річницю повномасштабного вторгнення 24 лютого, та на День Незалежності України 24 серпня активісти спільноти організовують масштабні заходи разом із Ukrainian American House, які збирають кілька тисяч учасників.
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКІ ІСТОРІЇ АКТИВІЗМУ
Крім Ольги Ношин, Sunflower Society має ще трьох співорганізаторок, між якими розподілені певні обов'язки. Це Олена Автух з Дніпра, Світлана Петруша з Луганська та росіянка Аня Бербеньова, яка приєдналася до команди української спільноти.
Кожна жінка має власну українсько-американську історію активізму.
Ольга Ношин родом зі Львова. Має трьох дітей. За фахом – дитячий лікар-стоматолог. За її словами, росла у сімʼї, де з дитинства вчили, що СРСР – це погано, але водночас не вчили, що Україна – це добре. Попри галицьке походження, вона не мала вишиванки, не знала українських пісень і традицій, не орієнтувалася в українській історії. Все це Ольга збирала по крихтах самостійно, вже навчаючись у старшій школі. Переїхала до США у 2015 році. Після 24 лютого 2022 року весь свій вільний час присвячує Sunflower Society. У цьому їй також допомагає чоловік.
Олена Автух народилася і жила в Дніпрі. В Україні теж працювала стоматологом, але останні десять років присвятила сім'ї – трьом дітям і хворим батькам. Після 2014 року займалася у своєму місті волонтерською діяльністю, спрямованою на допомогу військовим. До США переїхала разом з дітьми та хворою мамою у вересні 2017 року. В Америці вона відразу знайшла роботу помічника стоматолога, але, відпрацювавши чотири місяці, розуміла, що більше потрібна своїй родині. З перших днів війни Олена невтомно волонтерить на благо України.
Світлана Петруша народилася на Донбасі. Після закінчення університету в 2003 році переїхали з чоловіком і донькою до Києва. У столиці вона працювала регіональним менеджером з продажу тканини. Її чоловік – програміст, його запросили працювати над проєктом у США на два роки. У 2013-му в подружжя народилася друга донька. На початку 2014 року вилетіли до США, у штат Міссурі. Батьки залишилися на Донбасі. Зараз Світлана з сім’єю живе в Сакраменто, штат Каліфорнія, де у них народилася третя донька.
Після початку повномасштабного вторгнення Світлана знайшла однодумців, які об'єдналися у спільноту Sunflower Society.
Анна Бербеньова – росіянка, має трьох дітей. У 2015 році виїхала з РФ після того, як її чоловіка затримали на протесті проти війни в Україні у 2014 році. Разом з ним вони брали участь у антикремлівських акціях з 2011 року. В еміграції подружжя продовжило активістську діяльність.
У команді Sunflower Society є ще десять осіб: художники, дизайнери, відеооператори, звукоінженери, співаки, фотографи, технічні працівники та навіть фахівці з домашньої випічки.
НЕ МІТИНГАМИ ЄДИНИМИ
«Сонячна спільнота», окрім щомісячних мітингів, також організовує різноманітні акції, вуличні протести, перформанси та флешмоби на підтримку українських військовополонених і проти війни в Україні. Ще один вид активізму - створення петицій до членів Конгресу США з проханням продовжувати підтримку України або проголосувати за відповідні законопроєкти.
Sunflower Society активно співпрацює з місцевими медіа – як українськими, так і американськими – поширюючи інформацію про військовополонених, воєнні злочини Росії, порушення прав людини, обстріли цивільних об'єктів та екоцид, який Росія чинить на території України. Активістки також беруть участь у ефірах українських радіостанцій і запрошують американську пресу на свої акції.
Діяльність спільноти неодноразово висвітлювала газета Sacramento Bee, а репортери телевізійних каналів ABC 10, CBS News Sacramento, KSRA Sacramento (NBC News) регулярно відвідують їхні мітинги та готують репортажі з них. Загальне охоплення цих новинних сюжетів становить приблизно 4,2 мільйона глядачів. Про діяльність Sunflower Society розповідало NBC Radio через національну платформу iHeart.
Спільнота підтримує зв'язки з місцевими організаціями, бізнесменами, лідерами думок, церковними лідерами, американськими політиками та ветеранами, намагаючись інтегрувати тему війни, полону та геноциду у всі можливі простори.
ПЕРФОРМАНС ПРО ПОЛОН І БАЙДУЖІСТЬ
У вересні у Вашингтоні відбувся п’ятий «Український саміт дій» (Ukraine Action Summit), у межах якого понад 500 активістів із 45 американських штатів упродовж двох днів обходили офіси Конгресу та Сенату США, закликаючи до подальшої підтримки України. Його учасницею була й Ольга Ношин, а також ще двоє представників Sunflower Society – Світлана Петруша та Дмитро Морозовяка. Активісти й там акцентували увагу на питанні українських військовополонених.
Попри те, що організатори заходу не підтримали включення цієї теми в офіційну програму, Ольга продовжила працювати самостійно. Вона зібрала групу однодумців, які порушили це питання перед своїми конгресменами. Хоча активістці не вдалося донести цю інформацію до всіх членів комітету, ініціатива отримала підтримку, і зараз створюється нова група, котра займеться виключно просуванням питання щодо українських військовополонених.
За словами Ольги Ношин, звичайним громадянам США важко усвідомити нелюдське ставлення до полонених Росією українців – у них не вкладається в голові, що такі звірства насправді можуть відбуватися у світі. Але активістки спільноти наполегливо намагаються донести до американського суспільства цю страшну правду.
А цього літа активісти Sunflower Society провели перформанс про полон і байдужість людей до цієї теми. Волонтери стояли на колінах зі звʼязаними руками і закривавленими мішками на головах, а «байдужі» люди ходили повз них, робили селфі та займалися своїми звичайними справами. Відео цього перформансу набрало 196 тисяч переглядів.
- Ми хотіли показати, що полон – це не просто щемливий контент у чиємусь телефоні чи гаджеті, а страшна реальність тисяч українців, про яку не можна мовчати або бути до неї байдужим, - пояснила мету акції Ольга Ношин.
За її словами, найприкріше активісткам Sunflower Society стикатися з байдужістю українців, що мешкають у Сакраменто.
- Мені завжди дуже прикро розповідати, що нас підтримують навіть росіяни, а українці не дуже цікавляться нашою діяльністю, - ділиться активістка. - У Сакраменто четверта за чисельністю українська діаспора в США – приблизно 30 тисяч, а на мітинги приходять десь 100-150 людей. Нас не просувають місцеві українські блогери чи організації. Багато з них удають, що війна їх не стосується, інші мають бізнеси з місцевими росіянами, і їм некомфортно через наші «радикальні» поглядами. Ще декому не подобається, що нам допомагають росіяни.
ВИЗНАННЯ І ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Водночас, як розповіла Ольга, цього року Sunflower Society отримала подяку від генерального консульства України в Сан-Франциско, налагодила зв’язки з одним з українських банків та кількома організаціями, а після івенту на 24 серпня сертифікат про визнання надійшов від конгресмена-республіканця Кевіна Кайлі. Представники спільноти також зустрічалися із ще одним конгресменом-демократом Амі Берою і говорили про полонених, Оленівку та викрадених Росією українських дітей.
Наразі разом з організацією «Територія жінок» спільнота готує показ документального фільму Міхала Пшедляцкі «Women Soldiers of Ukraine». Зараз тривають перемовини щодо отримання прав на його демонстрацію.
Окрім того, у листопаді Sunflower Society прийматиме «Культурний десант» з концертом для американської публіки на знак подяки за підтримку України.
- Українські військові на фронті надихають нас продовжувати нашу діяльність, - каже Ольга. – Вони не припиняють боротьби, і ми теж не маємо права зупинятися.
Андрій Петринський
Фото надані Sunflower Society
