Сбербанку та іже з ним, обрізали фінансову пуповину
Нацбанк виконав екстрене доручення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) і впродовж доби визначився щодо санкцій проти банків з російським капіталом. Чим обумовлено таке рішення, довго пояснювати не треба. І згода російських «мам» цих банків обслуговувати клієнтів з «документами» окупаційних адміністрацій – далеко не єдине причина. А ключова запитання сформульовано давно: а що вони взагалі роблять в українській економіці під час російсько-української війни?
Втім, те, чого всі чекали, а дехто побоювався – введення тимчасових адміністрацій – не сталося. Однак і запропоновані санкції виявились також безпрецедентними – повна блокада фінансових потоків між «дочками» та «матерями». Ні тобі грошового підкріплення із-за «порєбріка», ні тобі виплати дивідендів акціонеру. Тепер російським банкам доведеться жити і виконувати зобов’язання лише за власний кошт. За розрахункам НБУ це реально. Адже загальна кількість вкладів в російських банках становить 36 млрд грн., (21 млрд грн - зобов'язання перед фізичними особами, 15 млрд грн - перед юридичними особами), тоді як їх кредитні портфелі - 150 млрд грн. Фактично російських акціонерів поставили перед вибором - або продавайте свої банки, або виконуйте всі зобов’язання і «до побачення». З огляду на ситуацію – досить м’яке рішення, але досить зважене, яке дозволяє не нашкодити українським вкладникам та підприємствам. А це головне.
М’яко стелють – жорстко спати
Пропозиції стосуються лише банків із державним капіталом - "Сбербанк" (Сбербанк Росії), "Промінвестбанк" (Державна корпорація «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності Внєшекономбанк», Росія), ВТБ Банк (Банк ВТБ, Росія), БМ Банк (Акціонерний комерційний банк «Банк Москви») і ВіЕс Банк (власник Sberbank Europe AG, який на 100% належить Сбербанку Росії).
Власне, у Нацбанку немає претензій до роботи цих банків, вони сумлінно виконують нормативи, хоч і хронічно збиткові в останні роки, працюють у плановому режимі, обслуговуючи своїх клієнтів. "Банки нікуди не діваються, вони продовжують працювати у законодавчому полі України. І ми сподіваємося, що потенційний вихід цих банків з ринку буде здійснено цивілізованим шляхом - або шляхом продажу, або поступового виконання зобов'язань перед клієнтами", - заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Фінансові аналітики загалом позитивно оцінюють запропоновані Нацбанком санкції у формі заборони на виведення капіталу за межі країни. Так економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман назвав рішення Нацбанку зваженим, але більше декларативним, а санкції дуже м’якими. «Це дуже м’які санкції, по суті, вони не обмежують діяльність цих банків на території України. І російська сторона навряд чи зможе оскаржувати такі дії в судах, у тому числі, міжнародних. Адже мова не йде про націоналізацію або якісь інші дії, що суперечать міжнародному праву», – вважає експерт.
«Санкції встановлюють правила чесної гри для іноземних банків із країни агресора. Їм дається можливість впорядкувати свої баланси, підготуватись до продажу», – зазначив головний фінансовий аналітик українського рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Можливо саме «вага» російських банків у структурі банківського ринку України, і вплинула на вибір рішення. Судіть самі, банки з російським капіталом - це:
- 15% ринку активів,
- 20% - кредитів юридичних осіб,
- 9% - кредитів фізичних осіб,
- 10% - депозитів юридичних осіб,
- 9% - депозитів фізичних осіб,
- 20% - статутного капіталу.
За обсягами кредитного портфелю всі чотири найбільші банки з російським капіталом входять до першої десятки українських банків, і досить часто вони виступають кредиторами державних підприємств України.
У Сбербанку, наприклад, перша п’ятірка галузей в структурі кредитного портфелю виглядає наступним чином:
- транспортна, авіаційна, космічна промисловість – 13 млрд грн. (21,5%),
- машинобудування – 9,5 млрд (15,6%),
- енергетика – 7,6 млрд (12,7%),
- послуги 6,7 млрд (11,2%),
- харчова промисловість і сільське господарство – 5,8 млрд (9,6%).
Як пояснював раніше аналітик Конкорд Капітал Сергій Фурса, російські банки в Україні потрапили у пастку. Вони розуміють, що у них немає майбутнього на українському ринку. Але і піти не можуть – немає покупців. Оскільки в останні роки мають переважно збитки.
Так, за результатами 2016 року, найбільший за розміром активів російський Сбербанк зафіксував результат у розмірі -2,8 млрд грн. Ще одна дочірня структура державного російського Сбербанку Росія – ВіЕс Банк – показав невеличкий прибуток в 63,6 млн грн. Дочірні структури російської групи ВТБ Банку – ВТБ та Банк Москви – закінчили рік із показниками в -6,3 млрд грн. та -1,8 млрд грн. відповідно. Промінвестбанк, який належить державній російській групі Внєшекономбанк, отримав збиток у розмірі 4,2 млрд грн. А комерційний Банк Форвард (у минулому – Русский стандарт) показав прибуток у розмірі 6,2 млн грн. Сукупний збиток шести найбільш проблемних фінустанов із російським корінням склав 29,6 млрд грн.
Тобто, не можуть продати банк, тому що ніхто не купує, і не можуть просто закрити його. У підсумку змушені виконувати жорсткі вимоги НБУ. За словами експерта, за 2 останні роки російські банки завели в країну 73 млрд. грн. Це дві третини від усіх прямих інвестицій в Україні на сьогоднішній день.
Дійсно, у останньому звіті Сбербанку за вересень 2016 року зазначається, що у квітні минулого року статутний капітал банку було збільшено за рахунок внесків акціонера на 4,33 млрд грн. Новий розмір статутного капіталу, а саме 12,5 млрд грн., було погоджено і зареєстровано в НБУ.
Більше всіх достається тому, у кого ім’я занадто промовисте
Тобто, гроші для плавного завершення «кар’єри» на нашому ринку у російських банків є. Коли зобов’язання перед вкладниками будуть виконані у повному обсязі, фінустанова може самостійно припинити діяльність. Що підтверджують в своїх коментарях і українські керівники банків з російським капіталом. Так, ВТБ поки продовжить працювати на українському ринку, але в подальшому планує з нього піти. Про це повідомив журналістам глава правління російського банку Андрій Костін, передає Інтерфакс. "Дочекаємося зараз рішення (щодо затвердження санкцій, - ред.). Будемо працювати, але в цілому курс на вихід є", - сказав він.
На запитання Укрінформу «до чого готуєтесь і як будете реагувати» прес-служба одіозного Сбербанку відмовила коротко: «Без коментарів». Швидше за все, теж чекають рішення.
А тим часом, банк вже мусив ввести обмеження на зняття готівкових коштів в розмірі 30 тис. грн (або в еквіваленті) на одного клієнта. Мовляв, тимчасові обмеження викликані порушенням графіків інкасації відділень та банкоматів філіальної мережі банку із-за хвилі протестних дій по відношенню до установ банку. Так, 14 березня була перервана робота центрального офісу "Сбербанку" через те, що активісти замурували головний вхід до фінустанови. Трудовий колектив написав звернення до президента з вимогою відреагувати на дії активістів.
Член ради Національного банку Василь Фурман звертає увагу на те, що у Сбербанку сьогодні налічується близько 1,2 млн вкладників. Вони розмістили в банку понад 11 млрд грн (роком раніше 10 млрд грн. - Авт). “Якщо брати песимістичний варіант - ліквідацію, то за рахунок коштів Фонду гарантування може бути компенсовано лише 3 млрд грн. Тобто в першу чергу зазнають збитків самі ж українці, і ця сума збитків буде становити більше 8 млрд”, – порахував Фурман.
Він підкреслив, що подальша доля банків з російським капіталом в Україні, в тому числі і “Сбербанку”, повинна бути вирішена виключно в рамках чинного законодавства.
Оксана Поліщук, Київ.
