Костянтин Ворушилін, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб

До кінця літа не очікуємо банкрутств жодного великого банку

24.05.2017 09:00

До кінця літа не очікуємо банкрутств жодного великого банку

24.05.2017 09:00

Скільки банків має бути в Україні? Зараз – дев'ять десятків. Ще кілька років тому було в два рази більше. Бізнес – це ризик, і ти не завжди виграєш: хтось пішов через неправильно обрану бізнес-модель, хтось не пережив кризу, хтось видавав кредити своїм компаніям, хтось просто працював по «схемі» – зрубав куш і згадуй лиш як звали.

За кожним банком-банкрутом стоять власники. По ідеї, теж банкрути.

Так вони себе називають, коли треба розрахуватися з боргами. Але в українських реаліях часто цих банкрутів на Bentley можна зустріти або на дорогому курорті, або в елітному фітнес-клубі з охороною. Їхні свідомі чи не свідомі помилки покриває звичайний платник податків – через держбюджет, а потім фонд гарантування вкладів. До якого теж є питання: чому активи неплатоспроможних банків продаються повільно і дешево, чому є скарги на непрозорість торгів і, нарешті, чому жоден власник не поніс відповідальності за доведення банків до банкрутства. На ці питання відповідав Костянтин Ворушилін – директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб.

- У Нацбанку перестановки. Чи надходила з АП пропозиція очолити НБУ?

- На сьогодні у Нацбанку є кваліфікована людина, яка чудово справляється з покладеними обов'язками виконуючого обов'язки глави. Він здатний управляти НБУ, і я підтримую кандидатуру пана Смолія. А я продовжую працювати у Фонді.

- Навіщо вам знадобилися два нових заступника – Світлана Рекрут і Віктор Новіков. За зміною прізвищ підуть і зміни методів роботи?

- Нічого кардинально не змінюється. Потрібно було посилити юридичний блок. У нас занадто багато судів і кримінальних справ. Це вимагає координації – має бути одна людина, яка представляє Фонд у судових справах з повернення активів.

І позиція заступника з управління та продажу активів була необхідною. Радикально ми нічого не змінюємо - це оптимальна структура. Ми провели відкритий конкурс на заміщення цієї посади, в результаті переможцем стала Світлана Рекрут. Її кандидатуру, до речі, підтримували і наші міжнародні консультанти. Крім того, у Фонді створюється новий підрозділ – департамент управління активами.

- Але, управлінням активів займається консолідований офіс...

- Вони зосереджені на продажах. Ми ж створюємо структуру з управління активами. Початковий задум: централізувати управління та посилити напрямки, якими раніше займалися тільки ліквідатори. Адже коли робота колегіальна – менше зловживань.

- З моменту напливу на Фонд банків скільки ліквідаторів було звільнено через зловживання. Були гучні скандали?

- Це поодинокі випадки. Були скарги. Тривають службові розслідування, розбираємося. З деякими – прощаємося. Були випадки, коли ми порушували кримінальні справи, але вони нічим не закінчилися.

- Чи є проблеми з новою автоматизованою системою виплат?

- Як було раніше? Прийшов у Фонд банк Х. Виплати вкладникам гарантованого відшкодування (по 200 тис. грн гарантованих державою вкладів - ред.) ділилися між банками-агентами. В одному регіоні всіх вкладників обслуговував один банк-агент, в іншому – інший. Людина могла прийти у відділення, де їй кажуть: «Грошей немає, оформляйте все на депозит». Це певна монополія та незручності.

А сьогодні є перелік акредитованих банків – сьогодні до автоматизованої системи виплат підключені 8 банків – і можна в кожному з них отримати свої гроші. Банки конкурують між собою. Кількість банків в автоматизованій системі буде збільшуватися. Ми технічно довго до цього йшли. Вдумайтеся, вже 1 млн. 400 тис. осіб отримали виплати Фонду.

- Чи вистачає Фонду грошей для виплат? Скільки ви повинні Мінфіну і Нацбанку?

- Грошей у Фонду на виплати достатньо. Крім того, у нас є цінні папери, які ще не монетизовані. Загалом на травень у нас – 12,96 млрд грн.

Стосовно запозичень: у Мінфіну ми зайняли майже 70 млрд грн на виплати вкладникам, Нацбанку ми винні ще 9,1 млрд грн. Ці кредити нам видали під 10-12% річних і вище. При тому, що ми не бізнесструктура, через 18 років – повинні будемо віддати 148 млрд грн. Це питання потрібно вирішувати. У нас немає таких надходжень від банків.

- Ви задоволені продажем активів через систему ProZorro.Продажі?

- Нам потрібна була прозора система реалізації активів з рівним доступом всіх учасників. Це стало можливим завдяки ProZorro. Тепер немає «хімії» і «рєшал». Кількість скарг на необ'єктивність, непрозорість значно впала. Ми зняли питання, коли когось не реєстрували на торги, не давали робити «крок». Поки що краще за цю систему – нічого немає. До того ж, ми прибрали перепону, коли тільки факторингові компанії могли купувати активи банків-банкрутів.

- Однак продаж активів з ProZorro не зріс. Чому?

- Продажі не зросли, тому що економічна ситуація в країні не покращилася. Активи токсичні, непрості, обтяжені судами – це найчастіше квиток на війну. Це не будинок продати, а кредит. Хоча і з нерухомістю теж нелегко – ось є чудова будівля у Лисичанську. Коштувала – 7 млн. Зараз за один мільйон – ніхто не бере. І це тільки один з прикладів.

Ми багато разів зверталися з цими проблемами до всіх органів. Говорили, що практично всі активи банків – проблемні, і їхня реальна ринкова вартість менше за балансову в рази. Причини цього – виведення ліквідних застав, завищення їхньої вартості, купівля банками фіктивних цінних паперів або ж зовсім виведення активів. Що робили політики? Брали наші листи і нашими ж цифрами намагалися нас кусати. Мовляв, от у них активів на 450 млрд, вони оцінили в 100 млрд – все вкрали».

Ми знайшли вихід – пішли на продаж від номіналу. Взяв позичальник кредит під заставу активу в 150 млн, те, що у заставі, можливо, не коштує і 10 млн. Але ми виставляємо 150 млн і кожен торг мінусуємо 10%.

- Так можна роками продавати...

- Це не ефективно, але ми змушені на це йти, щоб зняти спекуляції. На рівень ринкових цін ми вийдемо до кінця літа - початку осені. Для підвищення ефективності ми також починаємо працювати по системі «голландських аукціонів».

- Це як?

- Виходимо з максимальною ціною і кроки по зниженню ціни робимо протягом дня.

Якщо ніхто не купив – ми приєднаємо його в пул, до багатьох інших і продамо актив гуртом.

До кінця літа будуть залучені міжнародні майданчики – активи будуть виставлені в тому числі на європейських ринках. Наприкінці травня буде презентація цих активів у Празі, Відні.

Також починаємо дуже тісно працювати з усіма бюро кредитних історій. Інформацію про всіх неблагонадійних позичальників, у тому числі про фізичних осіб, які не обслуговують свої кредити, будемо регулярно передавати у всі бюро кредитних історій, щоб кожен банк розумів – з ким він має справу і як з таким позичальником «будувати відносини». Потрібно чітко усвідомлювати: якщо кредитна історія зіпсована, то, навряд чи варто розраховувати на вигідні умови або взагалі – на отримання нових позик.

- Скільки таких неблагонадійних?

- Мільйони. Фуршет знаєте? Сільпо? Вони не закрили свої кредити. Хіба можна давати таким людям гроші? 95% позичальників не платять!

У нас багато діячів, які кажуть: що ти від мене хочеш, я – банкрут. Не розумію таких банкрутів, які їздять на Бентлі, відпочивають на Багамах. Ти чесний – віддай усе. Ти виявився неефективним. Бізнес – це ризик, і ти не завжди виграєш. Будь ласка, йди на роботу, пересувайся тролейбусами і веди інший спосіб життя, а не ходи з охоронцями по ресторанах і фітнес-клубах. Як приклад, Максимов, колишній власник VAB банку, набрав на свої структури 200 млн доларів і нічого не повернув. При цьому володіє нерухомістю, землею у Київі, за Києвом і тощо. Тим часом, у лютому закривається його кримінальна справа за відсутністю матеріалів. Ми про це дізналися кілька днів тому. Приходьте до нас – ми надамо матеріали.

Одна з найважливіших проблем полягає в тому, що у нас немає злагодженої роботи з правоохоронними органами. Іноді з боку слідчих, судів – або через незнання, або ж кумівства, економічного інтересу – народжуються рішення, які на голову не налазять.

Необхідне розуміння, що ми знаходимося на одній стороні – відстоюємо права вкладників та інтереси держави. Потрібні слідчі, які будуть працювати тільки з нашими справами. Приміром, у Південній Кореї є три прокурора, група слідчих, які ведуть виключно справи корейського фонду гарантування.

Така спільна робота потрібна і нам. Адже неповернення активів – це не моя проблема, а загальна. Це гроші держави.

- Чи очікуєте у Фонді нові банки?

- Сказати, що ризики по всім банкам пройшли – не пройшли. Обсяг проблемних кредитів у багатьох банках великий. Йдуть дискусії – скільки потрібно банків? Хтось говорить 90 банків – багато, 45 – у самий раз. У Швеції – 200, і вони борються за кожен банк. Інша справа, що кожен повинен займати свою нішу. Скажімо, якщо банк невеликий – він повинен бути жорстко обмежений у прийомі вкладів населення. Хочете йти в рітейл – збільшуйте капітал тощо. Вимоги повинні бути більш суворими. Так ми мінімізуємо ризики з боку держави.

Супервеликих банків не чекаємо. Є банки, які можуть не виконати вимоги до капіталізації. Так що ми не розслабляємося – живемо в кризі.

Робимо спільно з НБУ аналіз. До кінця літа не очікуємо жодного великого банку. З точки зору економіки розбалансовано три російських банки. Ми готувалися до найгіршого сценарію щодо них. Зараз бачимо, що там ситуація стабілізувалася, приймаються правильні дії по виходу з кризи: хтось намагається продатися. Щодо цих банків немає 100% впевненості, але я спокійніше сплю.

Ці три банки на цьому ринку в старому «форматі» працювати не будуть, підуть. Хочеться, щоб вони пішли цивілізовано, а це значить – з мінімальними втратами для фінансового сектору нашої країни.

Дар'я Вершиленко. Київ.

Фото: Олена Худякова