Фортуна відпочиває: збіжжя у 2017-му буде менше, валюти - теж
Через холодну весну, нестачу опадів та низку інших причин озимина (а це четверта частина усього зернового клину в Україні) цьогоріч значно слабша ніж минулого року. Агрономи бідкаються, що рослини не змогли навесні розкущитись, а частина слабших пагонів «заклали» неповноцінний колос. Унаслідок цього густота стеблостою вийшла нижчою за очікувану, і тому урожай може виявитись меншим, ніж торік. Називають навіть конкретну цифру - на 3,5 млн. тонн. Можливо це і не критичні втрати в цілому, якби не складна ситуація в інших експортних галузях – металургійному, машинобудівному комплексах та хімічній промисловості.
Україна в минулому році виростила рекордний за всі роки незалежності урожай зернових - 66 млн тон (при середній урожайності пшениці 42,1 ц/га) і експортувала рекордні 39 млн. тон.(з них 17 млн тон тільки пшениці). При цьому зерновий експорт забезпечив 28% валютних надходжень в економіку України. В поточному ж році на фоні втрат вітчизняної металургії в результаті блокади Донбасу, роль агроекспорту в наповненні золото-валютних резервів стає ще важливішою. Доля гривні тепер залежить від кожного лишнього мільйону тонн зерна, а їх – катма. Ми ж усі прекрасно розуміємо, що рекордний врожай - фактор природно обумовлений і постійним бути не може в принципі: сьогодні – є, завтра – нема, за підйомом – слідує спад. І тут нічого не зробиш… Але ж є ще врожайність, потенціал якої ми використовуємо, хіба що на половину (в Нідерландах, наприклад, пшениця дає по 88 ц/га). Ось де справжній «валютний» резерв України!
Якщо пшениця не захоче колоситися – чекаймо недобір в коморі
Про затримки в розвитку озимих зернових повідомили з Сумщини, Волині, Житомирщини, Київщини, Чернігівщини та інших областей. Агрономи кажуть, що колосіння пшениці почалось на 10-12 днів пізніше, аніж в 2016 році. Деякі сорти й посіви ще навіть не увійшли в цю фазу. Фахівці відмічають, що практично всю весну на посівах пшениці спостерігались ознаки дефіциту основних елементів живлення. Причиною нестачі поживних речовин стали низькі температури, за яких рослини просто перестали засвоювати добрива. В багатьох господарствах не змогли своєчасно провести внесення гербіцидів, регуляторів росту та інших засобів захисту.
«Так, недобір урожаю буде, але це не критично. Більш пізно посіяні культури взагалі не постраждали. Наприклад, мороз майже не зачепив соняшник, більше постраждали пшениця і кукурудза. Ці культури, звичайно, не пропали повністю, але підмерзли (де більше, де менше)», - зазначив директор аграрного виробництва LNZ Grouр Роман Франчук. За його словами, в цьому році відсутність опадів та прохолодна температура повітря в кінці весни викликали затримку вегетації рослин. Однак їх ріст, сподіваються аграрії, ще зможе «налагодитися» протягом літа.
Рушії та донори можуть не впоратися
Вітчизняний агропромисловий комплекс в минулому сезоні став головним рушієм вітчизняної економіки, фактично загальмувавши падіння ВВП. За даними Держстату, частка всього експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки у 2016 році становила 42% від загального експорту українських товарів (для порівняння у 2013 - 27%, а в 2007 році - 9%).
У цьому році ситуація може змінитися. Швидше за все, аграрії не зможуть претендувати на статус бюджетного «донора». Прогноз виробництва усіх с/г культур в Україні в 2017 році станом на кінець травня приблизно на 4% менше, ніж урожай 2016 року. Аналітики консалтингової агенції ААА (спеціалізується в агросекторі) прогнозують, що потенційне виробництво зерна дозволить експортувати близько 36-37 млн. тонн (зокрема, пшениці – 15,5 млн. тонн). Це всього лиш на 2-3 млн тонн менше, аніж в попередньому рекордному році.
Здається, втрати не суттєві. Але треба враховувати, що світові ціни на зерно падають так само через рекордні врожаї в основних країнах-постачальниках, а також через зниження економічних темпів зростання в світі. До того ж скасування в Україні податкових пільг з ПДВ на тлі високих дотацій в інших аграрних країнах частково знизили конкурентоспроможність продукції нашого АПК.
Нажаль, в найближчій перспективі сподіватися на відновлення експорту продукції металургійного комплексу та очікувати знову високі ціни на руду, не доводиться. Тому будь-які натяки на стагнацію в АПК і пов'язані з цим скорочення валютної виручки створюватиме додатковий тиск на валютний курс, відповідно і на економіку в цілому.
Прохолодний весняний «душ» – також і для валютного курсу
Те, що зараз валютний курс дещо зміцнився і тримається на рівні 26-27 грн/долар – це якраз вплив цінових факторів на наш експорт (зокрема, на українську руду) та надходження траншів від МВФ. На які, навряд чи, зможемо розраховувати найближчим часом. Головний виконавчий директор CMD-Ukraine Юрій Прозоров стверджує, що місія МВФ, яка працювала в травні в Києві, розчарована варіантом пенсійної реформи Кабміна. (Однак, все ж підтримала її – Ред.). «Зараз, коли місія МВФ покинула Київ, незадоволена запропонованим варіантом пенсійної реформи, буде занадто сміливо розраховувати на наступний транш. Велика ймовірність, що очікуваних $2 млрд не буде», - зазначив фінансист. За його словами, у червні-липні НБУ ще буде скуповувати валюту металургів та аграріїв, яка раніше «зайшла» на ринок (у аграріїв новий маркетинговий рік розпочинається якраз у липні). Однак суми валютних надходжень, на думку експерта, зменшаться. Швидше за все, в серпні Нацбанку вже доведеться почати продаж доларів на міжбанку, щоб не дати курсу піднятися вище запланованої межі у 27-27,5 грн/долар.
Тож з надією дивимось на поля і «замовляємо» гарну погоду…
Оксана Поліщук, Київ
