- 114 співавторів законопроекту про податкову реформу переконують суспільство, що вона сама себе профінансує - щоправда, за умови скорочення однієї десятої видатків державного бюджету. Тобто, автори законопроекту переконані: детінізація економіки буде тим потужним чинником, що заповнить прогалину. Ви поділяєте думку про те, що саме лише скорочення податкових ставок призведе до значного збільшення доходів бюджету? І чи схильні Ви думати, що тепер, коли місцеві вибори значною мірою позаду, Рада таки наважиться на істотний перегляд видатків у бік зменшення?

Потрібні системні багаторічні зусилля, щоб відчутно поліпшити систему податкового адміністрування

- Не існує міжнародного досвіду, який свідчив би на користь того, що одне лише скорочення податкових ставок призведе до такого збільшення доходів, що реформа буде самодостатньою. Ви згадали детінізацію економіки, і це мета, яку ми цілковито підтримуємо.  Достатньо подивитися на економіки країн, що розвиваються, щоби спостерегти дуже несуттєвий взаємозв'язок між рівнем податкових ставок та обсягом тіньової економіки - не кажучи вже про значно просунутіші економіки.  Існує чимало чинників - у більшості своїй інституційних та структурних - які обумовлюють масштаб тіньової економіки. В системах, де платники податків не відчувають себе зобов'язаними платити і знають, що санкцій за це не буде, дуже малоймовірно, щоби саме лише зниження ставок податків зіграло визначальну роль. Потрібні системні багаторічні зусилля, щоб відчутно поліпшити систему податкового адміністрування, так само як і  для змін на краще у ставленні платників податків стосовно реєстрації свого бізнесу, достовірного декларування своїх доходів та сплати справедливо визначених податків. Через те ілюзорно очікувати, що зниження податкових ставок автоматично буде компенсоване детінізацією економіки.

Що стосується скорочення видатків, не мені коментувати налаштованість парламентарів на цей крок. Обмежусь лише в цьому контексті двома спостереженнями.

По-перше, рішення про скорочення видатків в тому обсязі, в якому буде цього разу необхідно, не може прийматися нашвидкоруч. Це скорочення неминуче зачепить освіту, охорону здоров`я, соціальний захист та пенсійні виплати, і потребуватиме ретельного напрацювання реформ в цих галузях з тим, щоби скорочення були справедливими та якісними - і водночас працювали би на поліпшення послуг, що країна надає своїм громадянам. 

Кому насамперед доведеться винести тягар глибоких скорочень?

По-друге, повертаючись до теми нашої розмови, майже немає прикладів країн, що спромоглися на скорочення своїх бюджетних видатків на 10 відсотків ВВП протягом одного року. Знаєте, просто нереалістично навіть розглядати таке повномасштабне скорочення. Перш ніж приступати до скорочення податкових ставок, потрібно ретельно обговорити питання, кому в суспільстві насамперед доведеться винести тягар таких глибоких скорочень.

- Податкове навантаження в Україні дійсно істотне, однак насправді душить економіку і зокрема розвиток малого та середнього бізнесу - рівень корупції та свавілля у дотриманні норм, що  в цілому склалося в дуже хиткий бізнес-клімат в Україні. Що не опитування бізнесу - то констатація: саме ці фактори тримають за горло бізнес в Україні. Відчутні дії на цьому фронті, разом із відповідною макроекономічною політикою, прокладуть єдино можливий шлях до поліпшення умов ведення бізнесу та поновлять швидке зростання економіки. А заодно - допоможуть Україні уникнути чергової гойдалки циклічного проходження через піки та падіння економічного розвитку, що так зле позначилося на загальному поступі України. Таким чином, саме лише скорочення ставок не є замінником цих реформ. Зазначивши це, ми водночас залишаємося прихильниками невідкладних змін у модернізації та спрощенні податкової системи. Такі кроки важливо синхронізувати як із реформою ДФС - критично важливою реформою, яку ми підтримуємо - так із знешкодженням податкових лазівок, що стискають податкову базу. Комплексно запроваджені ці заходи, та ще й підтримані ефективнішою видатковою політикою, розчистять простір для зниження ставок - зниження розважливого і таког , що країна може собі дозволити.

- А що, коли всі Ваші побоювання стосовно різкого скорочення доходів у 2016-му році не справдяться? Зачаровані податковою лібералізацією українці заприсягнуться справно сплачувати податки - і триматимуться свого слова? Вимагатимуть у роботодавців платити їм виключно ”білу” зарплату, наввипередки декларуватимуть свої статки та приховані доходи, вимагатимуть фіскальні чеки у ресторанах… І коли потік надходжень до державної скарбниці не те що не зміліє, а навпаки зросте - чи визнає тоді МВФ, що він був занадто вимогливий до українських реформаторів?

- Знаєте, змальована вами картина межує з економічним дивом. Я переконаний, що в середньостроковій перспективі таке може трапитися, однак це буде наслідком всіх тих ретельно продуманих реформ та зусиль, про які ми говорили раніше. Це також зматеріалізується за умови, що українські платники податків отримуватимуть рівень послуг, співставний з тим, що вони очікуватимуть після сплати ними податків. Однак перш, ніж ми опинимося в тих нових реаліях, у наших порадах та в нашій підтримці реформаторських починань ми покладаємося на цифри та докази. Цим ми керуємося, зокрема, і  у наших порадах стосовно фіскальної політики, і, звісно, цим керується Рада виконавчих директорів МВФ при ухваленні рішень Фонду як кредитора. Прогноз доходів з часом може бути преглянутий, однак мають з`явитись достатні і достовірні свідчення того, що постали нові тенденції, і ці тенденції є наслідком тих чи інших заходів.

Олександр Харченко. Київ.