Більшість інтернет-магазинів працює поза законом про захист прав споживачів

На цьому наголосила т.в.о. заступника голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Лілія Стиренко під час зустрічі Комітету побутової електротехніки European Business Association.

«Такі суб’єкти господарювання фактично функціонують поза юрисдикцією законодавства про захист прав споживачів, нехтують основними вимогами щодо інформування споживачів про організаційно-правову форму, повне найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання. При цьому вони виступають безпосередніми отримувачами значних коштів від споживачів за реалізацію товарів чи послуг. Як наслідок - численні зловживання і правопорушення», - зауважила Стиренко.

Як наголошують в Держпродспоживслужбі, практика засвідчує, що споживач, купуючи товар через інтернет-магазин, в багатьох випадках не може реалізувати свої права у зв’язку з неможливістю встановити особу продавця та його місцезнаходження. Іншої інформації, окрім адреси електронної пошти та номеру телефону на сайті інтернет-магазину не зазначається, що фактично робить споживача безправним при придбанні товару. Також, у випадку купівлі товару через Інтернет споживач не має можливості безпосередньо ознайомитися з товаром, а орієнтується тільки на його зображення, текстовий або словесний опис.

"Користуючись таким становищем, продавці часто не лише реалізують неякісний чи фальсифікований товар, але й уникають відповідальності», - сказала вона. Більше того, діяльність деяких інтернет-магазинів є одним із засобів реалізації нелегальної продукції, тобто такої, яка потрапила на територію України поза митним контролем та яка, як правило, не має документів, що підтверджує якість та безпечність продукції. Це призводить до колосальних втрат держбюджету", - підкреслила т.в.о. заступника Голови.

Вона наголосила, що відсутність інформації про інтернет-магазини унеможливлює проведення Держпродспоживслужбою повного та об’єктивного з розгляду скарг споживачів із проведенням позапланових перевірок таких господарюючих суб’єктів.

У зв’язку з цим, заявила Стиренко, діяльність інтернет-магазинів, в т.ч. інформаційних посередників, потребує термінового нормативного врегулювання. Це дозволить запобігати порушенням прав споживачів, забезпечить легалізацію та виведе з тіні значний сегмент малого та середнього бізнесу, а також забезпечить додаткові надходження коштів до державного бюджету.

Як відомо, відповідно до статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії.

Окрім вищезазначеного, статтею 7 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про: повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця; місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця; адресу електронної пошти та/або адресу інтернет-магазину.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів Держпродспоживслужба та її територіальні органи зобов’язані дотримуватись серед інших актів законодавства і вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до статті 7 вказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, в якому зазначаються найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід, а також адреса місцезнаходження суб'єкта господарювання.