На заробітки до Польщі: Чи люблять там наших трудових мігрантів?
За останні кілька років у Польщі значно зросла кількість трудових мігрантів з України. При цьому це не лише суха статистика на папері: українську чи російську мови на вулицях польських міст стало чути практично всюди і постійно. Відтак, до українців зросла увага в Польщі: одні бачать у збільшенні їхньої присутності шанси, інші – проблеми і навіть небезпеку.
ХТО І ЯК РАХУЄ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
Питання кількості українців у Польщі є найскладнішим. Жодні польські органи не можуть надати точні цифри. Трудова міграція є явищем циклічним, адже одні люди приїжджають, інші повертаються додому. Одне є очевидним: якщо ще п'ять-сім років тому Польща була напрямом поїздок на заробітки лише жителів Західної України, то нині географія значно розширилася на схід і південь. Раніше українців із, скажімо, Одещини, Дніпропетровщини чи Полтавщини рідко коли можна було побачити на заробітках у Польщі. Зараз усе змінилося, і дуже часто на вулицях польської столиці можна почути російську мову з характерних українським акцентом. Це особливо стало відчутно після 2014 року, коли, через різке погіршення відносин України з Росією, жителі Центральної та Східної України замість ризикованого у всіх відношеннях східного напряму обирають західний, серед яких Польща є найближчим і найпростішим.
За приблизними оцінками місцевих чиновників, у Польщі зараз може перебувати понад мільйон українців. Різноманітні польські радикальні сили, що вдаються до антиіммігрантської риторики, взагалі називають цифру в два і більше мільйони. Здається, і перші, й другі помиляються. Якщо врахувати кількість виданих торік віз українцям (1,2 млн) і те, що з них кількість робочих становила 650 тис., а також беручи до уваги власників документів, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання у Польщі (приблизно 100 тис.), плюс 30 тисяч українських студентів, то можна приблизно оцінити, що наших співвітчизників зараз постійно може бути у Польщі від півмільйона до 600-700 тис. Утім, очевидно, що тренд є зростаючим. Загалом, українці в Польщі працюють на будівництві, у сфері послуг та торгівлі, у сільському господарстві й на виробництві. Тобто йдеться про низькокваліфіковану робочу силу. Хоча останнім часом, у Польщі зростає також і кількість висококваліфікованих фахівців – IT-спеціалістів, лікарів тощо.
УКРАЇНСЬКИЙ ФАКТОР ПОЛЬСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Польська влада загалом позитивно ставиться до потоку українських мігрантів. Для економіки країни, яка активно розвивається, трудові мігранти з України є близькими полякам у культурному і ментальному відношенні, а також не несуть собою якихось безпекових ризиків. Українці частково заповнили нішу після поляків, які також у пошуках кращого життя і кращих заробітків після вступу Польщі до ЄС масово вирушили підкоряти Захід, особливо "туманний Альбіон". У Великій Британії та Ірландії, за різними підрахунками, зараз проживає від одного до двох мільйонів поляків, і туди лідери партій і кандидати у президенти обов'язково їздять з передвиборчою агітацією. Крім того, у Польщі спостерігається демографічний спад, а отже "польських" робочих рук з кожним роком буде все менше, а економіка, навпаки, потребуватиме їх усе більше.
Ще два-три роки тому важко було собі уявити, що українцям окрему увагу почнуть приділяти різні сегменти ринку послуг у Польщі. Свої пропозиції виключно для українців розробляють комерційні банки, страхові компанії, консалтингові фірми, оператори стільникового зв'язку. Нещодавно по всіх польських центральних телеканалах звучала пісня "Там, де нас нема" "Океану Ельзи", якою популярний мобільний оператор Play в рекламному ролику заохочував трудових мігрантів дешевше дзвонити з Польщі в Україну. Водночас, одне з найпопулярніших польських видань Dziennik Gazeta Prawna в лютому цього року вийшло з додатком суто українською мовою на тему безпечного та легального працевлаштування в Польщі.
УКРАЇНЦІ У ВЕЛИКІЙ ПОЛЬСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ
Варто зауважити, що чинник українського мігранта у Польщі намагаються використовувати у політичних інтересах на різних рівнях. Зокрема, приблизно з середини 2015 року польські урядовці найвищого рівня почали застосовувати термін "біженець" щодо українців, які прибували на заробітки до Польщі. Не варто думати, що польські високопосадовці не відрізняють біженця, який перебуває на повному соціальному утриманні держави перебування, від трудового мігранта, який утримується сам і платить податки у казну держави. Просто так потрібно було говорити у контексті внутрішньої дискусії в ЄС щодо напливу до Європи біженців з країн Азії та північної Африки. Теза про "мільйон біженців з України, які втікають від війни" була розмінною монетою у грі при розподілі квот на біженців всередині ЄС для уряду Еви Копач у 2015 році й як аргумент, щоб взагалі не приймати їх у випадку уряду Беати Шидло в 2016-2017 роках. Після натяків з боку України і кепкування у польських ЗМІ, що насправді статус біженця в Польщі в 2015-2016 роках отримало 18 українців, польські чиновники поступово відмовляються від цієї риторики.
Фактор українця, як небезпеку і загрозу, продовжують у Польщі використовувати націоналісти та радикальні сили, які взагалі неприхильно ставляться до будь-яких іноземців. При цьому, "аргументів" у них удосталь, чимало з яких викликають лише посмішку. Зокрема, в польському інформпросторі з'являлися і продовжують розповсюджуватися тези про те, що серед трудових мігрантів з України до Польщі масово прибувають особи з кримінальним минулим, терористи, і що до Польщі українці завозять інфекційні захворювання тощо. Подекуди за такими заявами, очевидно, стирчать вуха Кремля, який для такого роду "вкидань" намагається використовувати cили, які відкрито або завуальовано симпатизують Росії. Вони посилено намагаються показати українців як загрозу для Польщі і поляків, від яких у прямому сенсі потрібно відгородитися стіною. Є і такі заяви. Зрозуміло, що таким чином здійснюються спроби й надалі сварити поляків й українців, роздмухувати недовіру одних до інших.
У Польщі звучить також аргументація, що українці забирають у поляків робочі місця, часто "демпінгуючи" оплату праці. Стосовно цього питання у Польщі дійсно існує певна дискусія навіть в інтелектуальних колах. Зокрема, є погляд, що на відміну від великих польських міст – як Варшава, Вроцлав і Краків, які відносно легко можуть "розчинити" в собі десятки тисяч українських мігрантів, у маленьких населених пунктах це може бути досить проблематично. Відтак, це може викликати напругу у відносно герметичних, невеликих польських соціумах, які упродовж століть варилися виключно у своєму моноетнічному середовищі. Особливо це може бути відчутним у депресивних регіонах сходу Польщі, де безробіття є вищим, ніж у середньому по країні. Ця думка і справді варта уваги і глибшого вивчення з точки зору реагування польської влади на можливі точкові осередки напруги між поляками та українцями.
ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИКИ
Трудова міграція – це завжди певний ризик. Міграція до Польщі не є винятком. Із зростанням популярності Польщі як напрямку трудової міграції, в Україні, а також і самій Польщі з'явилося багато посередницьких фірм, які пропонують свої послуги у відкритті робочої візи і подальшому працевлаштуванні. При цьому на ринку є настільки багато нечесних посередників, що часто це підриває загальну довіру до цього сегменту послуг. За свої посередницькі послуги (робочу візу і гарантоване місце праці) ділки ще в Україні можуть попросити 400-800 злотих (приблизно 2,5 - 5 тис. грн.), хоча це все повинно бути абсолютно безкоштовним. Дуже часто після прибуття до Польщі з'ясовується, що робота або умови працевлаштування є не зовсім такими, або точніше кардинально іншими, ніж ті, про які йшлося на початку, або ж її взагалі немає. Відтак, вже на місці українці починають гарячково шукати іншу роботу, аби хоч щось заробити і компенсувати втрати, часто-густо потрапляючи у чергову пастку. Якщо українець працевлаштовується на роботу нелегально, то він повинен брати до уваги ризик, що його можуть просто "кинути", не заплативши за роботу жодної копійки.
Варіанти обману є і в умовах легального працевлаштування та сплати податків у Польщі. Ззовні на початку все може виглядати досить пристойно – робота, проживання. Але це до першої зарплати, коли на офіційно оформлений картковий рахунок може бути нараховано за місяць на 200-300 злотих менше (1,2-1,8 тис. грн). При цьому, посередники (ланка, що зв'язує працедавця і робітника), як правило також українці, обов'язково "знайдуть" безліч обгрунтувань, чому це так – податки, соціальні відрахування тощо. Крім того, нечесні посередники також можуть спробувати не заплатити останню зарплату, знаючи, що мігрант обов'язково має залишити межі Польщі до завершення терміну дії візи. Обіцяючи працівнику перерахувати зарплатню наступного місяця, у кращому випадку коштів перерахують набагато менше, у гіршому – їх не буде взагалі. Окремим питанням є і медичне страхування. У випадку хвороби, що вимагає візиту до лікаря чи тривалого лікування, посередницька фірма може спробувати звільнити робітника заднім числом, цинічно викидаючи хвору людину на вулицю. При цьому, посередники, добре знаючи українську ментальність, часто вдаються до шантажу і залякування.
Тому, українці, які обирають шлях трудової міграції до Польщі, повинні знати кілька базових речей.
По-перше, потрібно шукати посередників, які не вимагають від працівника оплати за отримання роботи. На ринку є посередницькі компанії, які не беруть за це коштів, а тому потрібно шукати саме їх.
По-друге, після прибуття до місця праці трудовий мігрант повинен знати свої базові права і те, що польське трудове законодавство захищає його не гірше, а можливо, навіть і краще ніж працедавця. У випадку порушення положень трудової угоди з боку посередника/працедавця, особа може звернутися до місцевого відділу Державної інспекції праці (PIP), а у випадку шантажу і погроз – до поліції. Як правило, навіть сама згадка про РIP "магічно" діє на посередників чи працедавців. Вони не хочуть мати проблем з цією інституцією, а тому легко можуть визнати свою помилку у нарахуванні коштів чи гарантуванні медстрахування. Навіть у випадку нелегального працевлаштування працівник може розраховувати на захист і допомогу з боку поліції і PIP. Трудові мігранти у нетипових ситуаціях також завжди можуть звернутися до неурядових організацій у Польщі, які надають консультативну допомогу у таких випадках. Необхідно мати також контакти генконсульств України у конкретному регіоні. Ці дані нескладно знайти в Інтернеті.
ЧИ ВВЕДЕ ПОЛЬЩА КВОТИ?
Міграційна політика Польщі щодо трудових мігрантів з країн колишнього СРСР, насамперед ближнього зарубіжжя, вважається доволі ліберальною. Водночас, з 1 липня в рамках регулювання потоку трудових мігрантів в ЄС та зниження рівня махінацій на польському ринку праці, очікується зміна правил працевлаштування іноземців у Польщі.
Найбільше емоцій в експертів викликає положення про запровадження системи квот на працівників з-за кордону. Кількість дозволів на працю має встановлюватися на рік окремо для кожного воєводства Польщі, а загалом для країни – 500 тисяч. Лише торік таких дозволів в Польщі було видано 1,3 мільйона. Чи наважиться Польща на цей крок, з одного боку – захищаючи власного працівника, а з іншого – позбавляючись робочих рук, які так потрібні польській економіці, стане відомо вже незабаром.
Юрій Банахевич, Варшава.
