На цьому тижні Польщу з візитом відвідав міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик. Він провів серію переговорів із польськими урядовцями, а також представниками польського бізнесу, заохочуючи їх до інвестування в Україні.

Про результати свого візиту, перспективи українсько-польської співпраці в енергетичній сфері, а також про особливості цьогорічного опалювального сезону і ціни на газ та електроенергію для населення Ігор Насалик розповів у ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

ВУГІЛЛЯ З ОРДЛО: "ВАРШАВА НАС ПОЧУЛА"

- Пане міністре, у польських ЗМІ оприлюднено інформацію про схему постачання антрациту з ОРДЛО до Польщі. Ви зазначили, що це не по-партнерськи з боку Польщі по відношенню до України. Натомість, ваш польський колега, міністр енергетики Кшиштоф Тхужевський заявив, що в Польщі вільний ринок, і держава не може на це якимось чином впливати. Чи ви під час зустрічі обговорювали тему поставок вугілля з ОРДЛО до Польщі?

- Так. Ми озвучили нашу позицію, і вони прийняли до відома цю інформацію. Позиція України тут чітко визначена: після повної "націоналізації" вугільних шахт на території ОРДЛО, Україна на рівні РНБО прийняла рішення про повну блокаду вугілля. Ми вважаємо, що реалізація вугілля із зони ОРДЛО – це пряме фінансування тероризму, який сьогодні Україна на собі відчуває.

Тому ми звернулися і до всіх наших посольств у країнах, які тим чи іншим чином залучені у перевантаженні чи експлуатації вугілля, аби вони відслідковували цю ситуацію.

Вільний ринок тут ні до чого, оскільки ЄС ввів відповідні санкції щодо цих територій. Питання вільного ринку і фінансування тероризму – це абсолютно різні справи. Я вважаю, що ми виклали нашу позицію полякам і вони нас почули.

- На якій стадії зараз перебуває процес постачання американського антрациту для ПАТ "Центренерго"?

- Вже зафрахтовано 700 тисяч тон вугілля. Перший корабель вже прийшов, другий – завантажився, зараз вийшов із порту. Тобто, ми намагаємося так побудувати графік, щоб прибуття кораблів до порту "Южний" не накладалося, і можна було їх ефективно розвантажувати і поставляти генеруючим компаніям.

ДОБУДОВА БЛОКІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС ЯК АЛЬТЕРНАТИВА НОВІЙ АЕС У ПОЛЬЩІ

- Під час свого виступу на зустрічі з польським бізнесом ви висловили думку, що Польща могла б відмовитися від будівництва власної АЕС, а імпортувати електроенергію з добудованих третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС...

- Не зовсім так. Я сказав, що поляки повинні зважити: чи їм потрібно будувати окрему АЕС, як записано в енергетичній стратегії країни, чи розглянути можливість добудови третього та четвертого блоків в Україні, що дозволяє українська законодавча база про державно-приватне партнерство. Україна має всю необхідну інфраструктуру щодо забезпечення функціонування атомних енергоблоків. Відтак, з точки зору реалізації для Польщі це буде набагато дешевше і простіше. У них є можливість це зробити спільно з Україною. А який шлях обере Польща – це завдання для їхнього уряду.

Ми обговорили це питання під час зустрічей: двері залишили відчиненими...

- На якому етапі зараз перебуває проект нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк?

- Ми обговорювали з польськими колегами й це питання. Нам включили "зелене світло", і зараз вестимуться переговори з польською компанією ORLEN і нашою "Укртранснафтою". Це означатиме, що буде відкрито переговорний процес щодо диверсифікації поставок нафти, оскільки 80% імпорту нафти до Польщі – це російська Urals.

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРКОНЕКТОР: ГАЗ В ОБИДВА БОКИ

- Зараз між Україною і Польщею можна транспортувати 1,5 млрд куб. м газу на рік. Будівництво інтерконектора дасть змогу збільшити ці обсяги до 5-7 млрд куб. м. Як можна буде використовувати ці нові транзитні потужності?

- Ми розглядаємо інтерконектор не тільки для імпорту газу через "північні ворота", але і як можливість взаємодії у плані використовування газосховищ на території України. Більше того, я переконаний, що коли повністю запрацює ринок газу в Україні, то ми матимемо велику кількість трейдерів, які працюватимуть на території України. Зараз ми розробляємо загальну схему українського газового хабу, що створить більш широкі можливості для розвитку газової інфраструктури. Відтак, питання інтерконектора стане достатньо цікавим, адже буде змога працювати не лише в питаннях реверсу, але й аверсу газу, тобто транспортування газу в обидва напрямки. Під час останньої зустрічі міністрів восьми країн, яка у нас була в структурі CESEC (Ініціатива створення газотранспортної мережі в Центральній та Південно-Східній Європі, 27-28 вересня у Бухаресті – ред.) якраз обговорювалася необхідність включення до цього загального процесу й польсько-українського інтерконектора. Це дасть змогу стабілізувати загальні потоки газу, у тому числі й на півночі Європи.

ЦІНИ НА ГАЗ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ: ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НЕМАЄ ЕКОНОМІЧНИХ ПІДСТАВ

- На наступному тижні міністр фінансів України летить до США, де вестиме переговори в МВФ щодо ціноутворення на газ. Чи знаєте ви, з якою позицією він туди їде?

- Він туди направляється не лише по питанню ціни на газ, але й із цілого спектру питань, які обговорювалися у "плані Б". Позиція міністерства є простою: ми внесли зміни до постанови Кабміну №187, які мають технічний характер, і жодним чином не відображаються на поглядах МВФ щодо України. Це питання України, а не МВФ. Позиція прем'єра була простою: немає економічних підстав для підвищення ціни на газ.

- Нещодавно голова НКРЕКП заявив, що прогнозний баланс електроенергії на наступний рік містить передумови для підвищення цін на електроенергію. Чи справді такі передумови існують та наскільки електроенергія може подорожчати?

- У жодному випадку я не бачу таких передумов. Кількість вироблення електричної енергії в наступному році передбачена на тому ж рівні, як зараз – 84 мільярди кВт/год. Більше того, у нас зменшується споживання вугілля антрацитної групи: ми практично доходимо до 4,5-5 мільйонів тон, тобто зменшується більш дорога частина антрацитної групи. А НКРЕКП, звичайно, може прораховувати. Оптова ринкова ціна на електроенергію може бути будь-якою в залежності від того, скільки інвестиційних проектів НКРЕКП включить у цінову політику на електроенергію.

- Кожного року перед опалювальним сезоном ЗМІ активно порушують тему можливості віялових відключень електроенергії. Чи є така загроза в цьому сезоні?

- У нас тема віялових відключень і "блекаутів" (англ. blackout – аварія в енергосистемі) активно порушувалася торік у травні. Ще пробували це робити в січні, коли була повна блокада вугілля антрацитної групи з ОРДЛО. Як ви бачите, ніяких віялових відключень і "блекаутів" немає. Більше того, ми пройшли липень, серпень, вересень – найскладніший період, оскільки, згідно з планом ремонтних робіт, ми працювали всього-навсього на 10-и атомних блоках. Натомість, зараз абсолютно інша ситуація. У нас уже введено у дію 4-й "запорізький" блок. Упродовж місяця ще чотири атомних блоки входять у загальну роботу, а чотири блоки – це 4 тис. МВт. Я не бачу жодних передумов для того, щоб в Україні були віялові відключення чи "блекаути". Навпаки, ми маємо можливості для експорту електроенергії, а не тільки для забезпечення внутрішніх потреб населення і промисловості. Тому це не актуально.

- А якщо зима в цьому році буде аномально холодною, чи вистачить запасів газу?

- Хай навіть мінус 40. На сьогодні абсолютно жодні кліматичні умови не можуть вплинути на процес поставки електроенергії й енергоносіїв населенню і промисловості.

- Влітку серед ваших заступників з'явився екс-голова ПАТ "Укртрансгаз" Ігор Прокопів, звільнений через незадовільні результати роботи. Які функції він на разі виконує у міністерстві, чи задоволені ви його роботою?

- Незадовільні результати роботи? Роботу газотранспортної системи оцінено позитивно, тобто зі знаком "плюс". Основне звинувачення, яке пред'являв до нього НАК "Нафтогаз України" – це корупція чи непрозорість у діях керівника, на основі висновку компанії Deloitte. Ми офіційно звернулися до Deloitte із запитанням щодо цих висновків, як це подавав НАК "Нафтогаз України" й отримали відповідь, що немає жодних негативних висновків по роботі даного керівника. Тому, напевно, причина є абсолютно в іншій площині, а не в технічних, наукових чи інших знаннях Ігоря Богдановича (Прокопіва).

КУДИ ЗАПРОШУЮТЬ ІНВЕСТОРІВ?

- Де в українській енергетиці є перспективні напрямки, куди може увійти іноземний інвестор?

- Їх багато. По-перше, це видобування і нові технології видобування газу. Я завжди говорив, що у нас захищених запасів газу – 50 млрд куб. м, з яких ми добуваємо лише 1,8%. У той час, країни Європи добувають 7-8%, а Норвегія, наприклад – 12%. Якби ми вийшли на середньоєвропейські показники видобутку, тобто 7%, то Україна мала б добувати зараз 70 млрд куб. м, а не 20 млрд куб. м як зараз. Відтак, Україна моментально перетворилася б із імпортера на експортера газу.

Другий напрям – це реструктуризація теплових генерацій. Тут також можна співпрацювати. Ми вже згадували про завершення будівництва 3-го і 4-го атомних блоків. Я думаю, що це буде найбільший інвестиційний проект. Зараз завершуємо підготовку усієї документації й виставлятимемо його на конкурс для здійснення державно-приватного партнерства.

Україна не стоїть із простягненою рукою "дайте нам кошти", а пропонує високорентабельні проекти для інвестора. Зрозуміло, що будь-який інвестор керується категоріями не благодійності, а прибутків. Але і Україна пропонує хороші умови для інвесторів.

У Варшаві я провів зустріч із представниками виробництва вугілля, і ми повністю знайшли порозуміння. Незабаром почнеться широкомасштабна робота по поставці польського обладнання на українські шахти. Це дасть змогу повністю забезпечити необхідним паливом наші теплові генерації й взагалі не імпортувати вугілля.

- Наскільки Європа зацікавлена в перенесенні точки отримання газу з західного кордону України на східний?

- Це позиція нашого міністерства, прем'єр-міністра і Президента. Врешті-решт потрібно розвіяти міф Російської Федерації про те, що Україна нібито нездатна якісно і гарантовано експортувати російський газ. Цей міф ми розвіяли буквально три місяці тому, коли у зв'язку з ремонтними роботами на "Північному потоці" Україна збільшила імпорт газу майже на 20-25%, хоча по контракту не зобов'язана була це робити. Ми повністю виконали замовлення по транспортуванню цих об'ємів газу. Тому, перенесення точки отримання газу на кордон Україна-Росія просто говорить про те, що всі транзитні можливості вже не розцінюються як можливості Росії по поставці в Європу, а як єдина транспортна система Європи по забезпеченню газом.

Нещодавня зустріч із представниками CESEC і підписані меморандуми про співпрацю з італійцями і словаками про спільну роботу в цьому напрямку дають нам підстави розглядати питання перенесення цієї точки доступу на територію Україна-Росія.

Юрій Банахевич, Варшава