Ціна краденого: Як росіяни заплатять за Крим та Донбас після виборів?

Підвищення акцизів на пальне є традиційним для Росії найпростішим способом наповнення федерального бюджету, що потребує додаткових вливань в умовах бойових дій на Донбасі, необхідності фінансування соціальних дотацій для «ДНР» та «ЛНР», а також фінансування інфраструктурних проектів в окупованому Криму.

З 1 січня цього року в Росії набули чинності поправки до Податкового кодексу РФ, якими передбачається збільшення ставок акцизів на автомобільний бензин класу 5 та дизельне пальне. Вартість ставки акцизу на бензин складе 11 213 рублів за тону пального, що приблизно на 10% вище ніж в середньому за 2017 рік, акциз на бензин зросте до 7665 рублів за тону. Наступна хвиля зростання акцизів запланована російським урядом з 1 липня 2018 року - до 11 892 рублів, а акциз на дизель має збільшитися до 8 258 рублів. Рекордні показники акцизів заплановані на 2019 і 2020-ті роки, коли ставка акцизів має досягти 12 752 рублі за тону для бензину і 8 835 рублів за тону для дизеля. 

Програми розвитку Криму, зокрема масштабні проекти будівництва мосту над Керченською протокою і траси «Таврида» – з'єднувальної ланки між Севастополем і Керчю, а також іншого регіонального проекту «Приморське кільце» в  Калінінградській області оцінюють у 165 млрд. руб. Чи вистачить виручених грошей через підняття акцизів на пальне? Скоріш за все ні, адже планується в такий спосіб отримати 40-60 млрд.руб., в той час як вартість лише однієї кримської траси на початковому етапі реалізації проекту складала 85 млрд.руб., але вже зросла до 139 млрд.руб. Відтак підвищення акцизів на пальне, є лише першим з наступної череди вимушених кроків в Росії на підвищення податків для власних громадян. 

При цьому на початку року з'явилось повідомлення, що вже з січня 50% акцизу на дизельне пальне в Криму будуть спрямовувати до федерального бюджету РФ, хоча раніше, у 2016-2017 роках всі прибутки з акцизів залишались в регіональних бюджетах. Виходить ситуація, коли офіційно окупаційна влада при підвищенні ставок на акцизи прикривається необхідністю розбудови інфраструктури Криму, а насправді половина цих коштів повертається у федеральний бюджет, звідки вони перенаправляються на інші цілі, на кшталт підтримки бойовиків та кадрових російських військових на Донбасі. 

В умовах підвищення податкового навантаження оптові ціни на пальне в РФ збільшуються, зокрема різкий стрибок відбувся наприкінці листопада – початку грудня минулого року, однак після настанов Федеральної антимонопольної служби РФ та наради з вертикально-інтегрованими компаніями ціни було знов штучно знижено до поточного рівня, за рахунок зняття певних обсягів продажу нафтопродуктів з експортних напрямків та збільшення за їх рахунок пропозиції на оптовій біржі  Санкт-Петербургу. Зростання цін на пальне в Росії за минулий рік склало 7,3%, і втричі перевищило споживчу інфляцію, яка зупинилась на рекордно низькому для Росії показнику у  2,5% – також демонстраційному та штучно стримуваному напередодні виборів. У 2018 році за прогнозами Російського паливного союзу, ціна за літр бензину має зрости на 6,5%, а на дизпаливо на 9%. 

Цікаво проглянути як формується кінцева ціна на бензин на дизельне пальне в Росії. Так, до 60% вартості літра пального складають податки, а саме акциз на бензин і податок на видобуток корисних копалин, який зобов'язані сплачувати в казну РФ всі видобувні компанії, зокрема флагмани – «Роснефть», «Лукойл», «Газпром нефть» та інші. Звісно, в ціну закладаються послуги нафтопереробних заводів, витрати на транспортування і торгівельні надбавки автозаправок. 

За даними товарно-сировинної біржі Санкт-Петербурга, найбільшому майданчику в РФ, що спеціалізується на оптовому продажі нафтопродуктів, в середині грудня минулого року індекс за тону зимового дизельного пального складав приблизно 47 000 рублів за тону, що за оцінками експертів, мало б дорівнювати 45,5 рублів за літр на російських АЗС – такою мала би бути закупівельна ціна пального без включення додаткових витрат на транспортування, зберігання, експлуатаційні витрати при реалізації, в той час як середня ціна на дизпаливо на російських заправках на той час була на рівні 39,2 рублі за літр. Такі високі показники ціни не є характерними для сезонного російського ринку, на якому вже з жовтня зазвичай в минулі роки відбувалось зниження оптових цін.

Станом на 17 січня 2018 року індекс за тону зимового дизельного пального складав 44 000 руб/т. Ціна, що формується на оптовій товарній біржі виконує роль орієнтира для роздрібних цін на АЗС. З огляду на оптові ціни, в перерахунку за густиною, закупівельна ціна дизельного пального приблизно дорівнює 36,9 руб/л. Середня роздрібна ціна на дизельне пальне по Росії на 17 січня була на рівні 39,4 руб./л. Націнка є, проте мінімальна – 3 рублі «навару» з літра, що безперечно є недостатнім для покриття операційних витрат, зокрема незалежних мереж АЗС. Через високі оптові ціни та операційні витрати продаж зимового дизельного пального та бензину на АЗС в регіонах РФ виявився збитковим для незалежних мереж АЗС, в той час як у великих вертикально-інтегрованих компаніях поточна нерентабельність покривається за рахунок перерозподілу прибутку. 

Головною причиною такого штучного стримування роздрібних цін на пальне в Росії безперечно є президентські вибори 18 березня 2018 року. Очевидно, що з 1 січня цього року в Росії вступила в дію негласна заборона на збільшення цін на пальне до президентських виборів, однак одразу ж після виборів компанії будуть змушені відшкодувати понесені втрати, що спровокує відповідне рівню втраченого прибутку зростання цін. Прогнозується, що у 2018-му ціна на пальне марки АІ-95 в Росії сягне позначки у 53,35 рублів за літр, марки АІ-92 - 51,85 рублів за літр, а дизельне пальне буде коштувати 53,15 рублів за літр. Значне зростання витрат перевізників у 2018 році в Росії буде мати вплив на ціни: свої витрати транспортні компанії перекладуть на кінцевого споживача. Відповідно, влада країни-агресора знайшла спосіб фінансування продовження своїх злочинних дій в Криму і на Донбасі – залізти в кишеню власним громадянам, і не лише за рахунок автомобілістів. Очікується, що зростання цін на пальне буде також стимулюватися високим попитом з боку трейдерів з метою формування запасів. Частково динаміка цін буде залежати від спроможності регіональної влади домовитися з мережами АЗС щодо поступовості, а не стрибковості підвищення цін. Виконуючи настанови ФАС, роздрібні компанії штучно утримують занижені ціни на пальне, однак вже навесні 2018 року після виборів відбудеться ціновий стрибок, а відтак і відповідний соціальний сплеск невдоволення серед населення, яке дедалі більше починає заглядати в холодильник і менше довіряти телевізору.

Вероніка Якубчак

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства