Газ по-новому. Але ще не зараз
Приїхавши цьогоріч на різдвяні свята додому на Тернопільщину, журналіст Укрінформу традиційно почув скарги батьків на газ поганої якості: “Вмикаємо котел на повну потужність, а батареї ледь теплі, півгодини треба чекати, поки чайник закипить. А лічильник - крутиться справно, куб за кубом нараховує”.
Звісно, цю проблему новою не назвеш. Українці вже не один рік скаржаться на низьку якість газопостачання: у газ чи то щось домішують, чи просто розбавляють...
Але невдовзі все може змінитися. В ПАТ “Укртрансгаз” (компанія, яка експлуатує систему магістральних газопроводів і підземних сховищ газу країни, "дочка" Нафтогазу - ред.) заявили про намір перейти на європейські вимірювальні газові стандарти. Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці компанії: “Україна повинна перейти від старих радянських стандартів до нових, прийнятих у країнах ЄС. Наприклад, якщо ми зараз міряємо газ у кубічних метрах, то в майбутньому перейдемо на енергетичні одиниці – в МДж або кВт*год або Гкал”. Утім, конкретної відповіді на запитання, коли ж це станеться? - “Укртрансгаз” не дає: “В майбутньому буде проведена робота з впровадження нових технологічних регламентів і модернізації обладнання відповідно до нових стандартів”.
Укрінформ вирішив розібратися, що це означає, які, насправді, переваги матиме населення після переходу на стандарти Євросоюзу, чи потрібно буде замінювати старий газовий лічильник на новий, а також, хто контролюватиме якість блакитного палива - лише постачальники чи й споживачі також - та яка, власне, якість газу в країнах ЄС?
Перехід на європейські вимірювальні газові стандарти: навіщо це потрібно та які переваги?
Всім відомо - основною характеристикою якості природного газу є теплота, що виділяється при його згорянні, калорійність. Приклад аналогічний бензину: якщо він якісний і без домішок, двигун авто працює краще, розхід на 100 км менший – і навпаки. Тому першим питанням, якому ми вирішили приділити увагу, — це нинішні кількісні показники фізико-хімічних властивостей газу. Сьогодні вони визначаються ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения», введеним ще 1 січня 1988 року. Згідно з ним, теплота згоряння визначена не менше, ніж 7600 ккал/м³. Якщо вірити інформації, яку “Укртрансгаз” щомісяця публікує на своєму офіційному сайті, теплота згоряння природного газу коливається на території України в межах 8 000 – 8 250 ккал/м³, що перевищує значення, встановлені ГОСТ. (Див. мал 1)
Але в європейських країнах система вимірювання теплоти згоряння газу відрізняється від нашої – там за одиницю вимірювання обрано Мегаджоулі (1 ккал = 0.00418681 МДж). Якщо конвертувати ГОСТівські 7600 ккал у МДж, отримуємо за європейськими стандартами 31,8 МДж. Якщо ж аналогічні розрахунки - 8000-8250 ккал - отримуємо 32–34 МДж. Утім, такі цифри є меншими навіть за мінімальні вимоги до аналогічного товару в країнах Європи. Приміром, в Данії мінімальний показник становить 40,2 МДж, у Бельгії 36,9 МДж, Ірландії 36,5 МДж, Італії 36,2 МДж і так далі. (Див. мал. 2)
Звідси маємо друге питання: що зміниться від переходу на європейські вимірювальні газові стандарти? На думку експертів з питань енергетики, це дозволить зробити облік газу більш об’єктивним як при його купівлі, продажу та використанні, так і при встановленні цін і тарифів.
Андрій Чубик з Центру глобалістики “Стратегія XXI” каже, що перехід на оцінювання поставленого газу за його теплотворною здатністю є виправданим з огляду на певні відмінності, що існують в Україні в різних областях: “Даний процес уже запущений з травня 2015 року і здійснюється Укртрансгазом. Необхідність таких змін пов’язана із поступовим переходом до ринкового ціноутворення, де якість товару має також відігравати свою роль. В результаті ті регіони України, де якість газу з тих чи інших причин є нижчою за середньозважену згідно зі стандартами, утвердженими НКРЕКП, мали б платити дещо нижчу ціну”.
На думку експерта Науково-виробничої фірми “Зонд” (створеної на базі відділу неруйнівного контролю Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу) Андрія Осташа, нині якість газу не є забезпеченою: “Тобто, фактично є втрати, газ не постачається 100% “газом”. А ще є повітряна маса, це яскраво видно. Якщо вогник конфорки переривчастий - значить є водяний компонент, якщо полум’я оранжевого кольору або ближче до червоного, тоді є великий вміст повітря. Ми платимо за повітря. Тому ініціатива щодо переходу на стандарти ЄС є дуже актуальною”.
Менеджер проектів ДТЕК ЕСКО Сергій Свистюк додав: “При проведенні енергоаудиту фактичне енергоспоживання та потенціал економії енергоресурсів визначаються в уніфікованих одиницях енергії – кіловат-годинах. Це відповідає європейській практиці, коли цінність паливного ресурсу визначається не обсягами, а обсягами енергії, що може бути вироблена з цього палива. Крім того, це дає змогу більш зрозуміло для споживачів визначити економічну доцільність переходу з одного джерела енергії, наприклад, газу, на інше – вугілля, електрику або біопаливо – дрова, пелети, торф”.
Разом з тим, переконують експерти, ціна поки що встановлена за кубометри, а не енергетичні одиниці, і платіжка не зміниться. Теоретично, після завершення реформи ринку газу, ті, хто споживає газ меншої калорійності, платитимуть менше.
Замінювати старий газовий лічильник на новий: потрібно чи ні?
На це запитання кожен з експертів відповів по-різному. Тому, не нав’язуючи якусь конкретну позицію, подаємо лише “голі” свідчення.
Кандидат економічних наук Запорізького національного університету Костянтин Денисов, згадуючи приклад лічильників гарячої води з регулятором температури, каже, що подібне може очікувати й на газові: “Перехід на нові стандарти вимірювання потребуватиме заміни не лише приладів обліку, а й методики розрахунку державних соціальних стандартів, пільг і субсидій тощо. Крім того, треба пам’ятати приклад лічильників гарячої води з регулятором температури, проти яких активно виступали постачальники води. Їм було невигідно обліковувати окремо холодну і гарячу воду через один лічильник. Те саме може відбутися з подібними лічильниками газу”.
Андрій Чубик також не заперечує ймовірність заміни старих газових лічильників на нові, але, водночас вважає, що наразі немає газових лічильників, які можна було б придбати за прийнятну для пересічного споживача ціну: “В багатьох державах-членах ЄС, зокрема, ФРН, використовують принцип обліку на основі спожитих об’ємів газу в м³, однак приділяють велику увагу контролю за якістю цього ресурсу. Постачальні компанії встановлюють спеціальні прилади, купують газ різної калорійності для його подальшого змішування з метою отримання визначених стандартами параметрів теплотворності для уникнення штрафів”.
Іншу думку висловив Роман Ніцович з аналітичного центру DiXi Group, який переконує, що у разі переходу на розрахунок у джоулях лічильники споживачів залишаться ті ж самі й рахуватимуть об’єм, а перераховувати з об’ємних одиниць на енергетичні зможуть лише оператори газорозподільних мереж: “Для цього міськ- та облгази (оператори газорозподільних мереж) будуть оприлюднювати на своїх офіційних сайтах, у платіжках та особистому кабінеті споживача усі елементи цього перерахунку: об’єм спожитого газу (за лічильником або за нормами споживання), місячні коефіцієнти приведення об’єму до стандартних умов (залежать від температурного режиму в конкретному регіоні) та середні показники вищої теплоти згоряння за маршрутом транспортування газу. Тобто всю інформацію буде мати облгаз, який проводитиме лабораторні дослідження складу газу, що транспортується розподільними мережами. Та довіряти облгазу чи ні — це питання, оскільки навіть за такого обліку зберігається можливість для маніпуляцій”.
Перевірити, що спалюємо у власних конфорках і газових котлах, можна у спецлабораторіях. Заплативши 2 штуки гривень…
Нині якість газу в Україні оцінює Укртрансгаз за допомогою 65 хіміко-аналітичних лабораторій та 47 потокових хромографів, які працюють в автоматичному режимі, розповідає Андрій Чубик: “Згідно з Газовим кодексом, прийнятим у жовтні 2015 року, проби газу беруться не рідше одного разу на тиждень на всіх точках входу і виходу в газотранспортну систему”. Звичайний споживач, переконує експерт, отримуватиме відповідну інформацію про якість газу в платіжці. Якщо з якихось причин в нього виникатимуть сумніви у достовірності інформації, він може вимагати від газопостачальної компанії проведення додаткового забору газу для лабораторної оцінки його якості. “От тільки вартість лабораторних досліджень якості блакитного палива у місцевих лабораторіях, що позиціонують себе як незалежні, коштує від 2 тис. грн. Якщо буде з’ясовано, що газ є гіршої якості за вказаний у платіжці і показники перевищать допустиму похибку, тоді компанія має компенсувати всі витрати громадянина і заплатити відповідний штраф. Якщо ж показники в нормі, то споживач сам сплачує за проведення лабораторного аналізу якості газу”, - додав Андрій Чубик.
Але є ще одне “але”. Фахівці наголошують, що причиною поганого горіння газу можуть бути й інші фактори, окрім якості газу. Наприклад, червоне полум'я свідчить не про неякісний газ, а про те, що він недостатньо згоряє через нестачу кисню. Тому, перш ніж викидати гроші на вітер, вимагаючи проведення лабораторного аналізу якості газу, треба переконатися в тому, чи правильно у вашій оселі встановлене і налаштоване газове обладнання, пояснює головний інженер ПАТ “Львівгаз” Богдан Гук в коментарі для "Дзеркала тижня": “Потрібно забезпечити доступ повітря — проблема може бути у відсутності технічного обслуговування газового обладнання. Згоряння природного газу залежить і від тиску. Він може бути різним через те, що споживачів підключено до газорозподільної станції не напряму, а через розгалужену систему газопроводів. Що більше споживачів і що нерівномірніше споживання, то більше це позначатиметься на тиску”. Крім того, на думку фахівців, можливо, там засмітився пальник – розлилася кава, варили холодці, бульйони. Воно все збігало, натекло, засмалилося. Відповідно, починає горіти той жир, дає червоне чи жовте полум'я і закопчуються баняки”.
Замість висновку
Підсумовуючи, відзначимо, що для споживачів такі зміни матимуть щонайменше три переваги. По-перше, розмір плати залежатиме від якості енергоресурсу. По-друге, розрахунок газу в енергетичних одиницях дозволить легко порівняти економічну вигоду використання ресурсу поряд з іншими видами палива (твердопаливний котел, електроенергія тощо) та економніше споживати сам ресурс. По-третє, облік газу стане об’єктивнішим, адже в одному метрі кубічному може міститися різна кількість калорій (джоулів чи кіловат-годин).
Попри те, маємо ще одне “але”. На жаль, ні газовий монополіст, ні опитані нами експерти не дають конкретної відповіді на ключові питання: коли Україна нарешті перейде на європейські вимірювальні газові стандарти, скільки ще часу населення житиме за радянським ГОСТом майже 30-річної давності, сплачуючи за ринковими європейськими цінами за «брудний», низькоякісний продукт, який не відповідає навіть мінімальним вимогам до газу в європейських країнах? В “Укртрансгазі” кажуть, що це станеться вже скоро, але наскільки? Як до Місяця і назад чи раніше? А поки що, ціна на газ для населення встановлена за кубометри, а не енергетичні одиниці, і платіжка не зміниться.
Мирослав Ліскович, Київ
