Завойовувати авторитет на тісному ринку Європи дуже складно - глава Держкосмосу

Про це кореспонденту Укрінформу в Німеччині розповів голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко.

"Ми повинні розвивати нашу співпрацю з європейськими організаціями та підприємствами, що ми й робимо. Під час цієї виставки у нас заплановано понад два десятки різних зустрічей як на рівні космічних агентств, так і на рівні підприємств", - поінформував Дегтяренко.

Українську ракетно-космічну галузь у Берліні презентують, окрім ДКА, представники провідних українських підприємств, у тому числі КБ "Південне", "Південмаш", "Хартрон".

Дегтяренко підкреслив, що для української космічної галузі європейський напрямок має найважливіше значення. Отже Берлінський авіаційний салон, який проходить раз на 2 роки, є найбільш важливим з точки зору співпраці саме з космічними агенціями європейських країн, Європейським космічним агентством як структурою, з європейськими підприємствами ракетно-космічної галузі, зауважив він. 

За словами глави агентства, є низка проектів, по яких Україна опрацьовує майбутнє співробітництво. Гарним прикладом вже існуючого він назвав участь українських підприємств у проекті європейської ракети-носія Vega, для якої вони виробляють двигун 4 ступеню. Цей агрегат відповідає за точність виведення космічних апаратів на орбіту. В тому, що ракета-носій 11 разів злітала без зауважень, є певне досягнення і українських підприємств, ракетної галузі, підкреслив Дегтяренко.

"Ракетно-космічний ринок у світі взагалі і в Європі зокрема - дуже маленький, дуже тісний, завойовувати авторитет на ньому дуже важко, а втратити можна дуже швидко. І якщо наші європейські партнери купують наші комплектуючі, придбавають наші технології, це свідчить про те, що українська космічна галузь знаходиться дійсно на світовому рівні. Те, що ми пропонуємо і продаємо європейським колегам, це дійсно краще в світі", - переконаний він.

Говорячи про фактичне припинення співпраці з Росією, голова ДКА зауважує, що насправді процес згортання взаємодії почався не в 2014, а ще в 1991 році, коли Україну почали виводити з усіх проектів, якими займалася Росія. Тому для більшості підприємств криза 2014 року вже не була фатальною, тому що було вже розвинуто співробітництво і з Європою, і з обома Америками, і з Азією. "Отже, це звісно боляче, важко, але не критично", - визнає він.

Фото: Ольга Танасійчук