Нещодавно у Варшаві відбувся VIII міжнародний форум "Дні українського бізнесу в Польщі", учасником якого був і голова Укравтодору Славомір Новак.

У кулуарах форуму Новак детальніше розповів власному кореспондентові Укрінформу про плани поліпшення стану доріг в Україні, актуальні виклики для галузі, сприятливу кон'юнктуру для України в Європі та спадщину, яку він має намір залишити після себе.

ТЕЗА, ЩО ПІСЛЯ ЗИМИ "ЗІЙШЛИ" Й ДОРОГИ, Є НЕПРАВДИВОЮ

- Пане голово, центр Разумкова наприкінці минулого року оприлюднив дослідження, яке показало, що українці в 2017 році були найбільш задоволені тим, що в Україні ремонтуються дороги і що це справді видно. З іншого боку, зима внесла "корективи" – й разом зі снігом у багатьох місцях країни "зійшли" також і дороги. Чи буде ця хронічна проблема якось системно розв'язана упродовж найближчих років?

- По-перше, теза, що після зими "зійшли" й дороги, є неправдивою. Центр Разумкова досліджував тему, і люди визнали, чим я дуже пишаюся, що вони позитивно сприйняли факт, що робота із ремонту доріг розпочалася.

По-друге, зрозуміло, що за один рік немає змоги відремонтувати мережу доріг, які 20 років не ремонтувалися. Статистичні дані свідчать, що в країні з 2005 року, крім періоду підготовки до Євро-2012, майже нічого не ремонтувалося. У зв'язку з цим, ситуація на автошляхах є такою, якою є. Тому період після зими, коли сходить сніг, виявляє ті недоліки, які накопичувалися роками. Треба брати до уваги наш примхливий клімат – чи то в Польщі, чи в Україні, стовпчик термометра взимку часто перетинає нульову позначку. Ці погодні умови є дуже несприятливими для доріг. Кожен, хто вчив фізику в школі, знає, що танення і замерзання води призводить до того, що це стає руйнівною силою, яка найбільше знищує асфальт. Тому після зими ми стикаємося з ситуацією, що дороги, які не ремонтувалися, перебувають у гіршому стані, ніж були. І це логічно, адже зима прискорює їхнє руйнування.

По-третє, на дорогах, які ми ремонтували в 2016-2017 роках, коли я вже був керівником Укравтодору, не було таких випадків, щоб на них з'явилися якісь великі ями чи тріщини – навіть після зимового періоду.

По-четверте, ми двічі на рік здійснюємо масштабні перевірки усіх робіт, виконаних або в минулому році, або в даному сезоні. Нещодавно ми завершили перевірку всіх робіт, виконаних у 2017 році, а восени цього року перевіримо усі виконані роботи в поточному році. Поява певних недоліків на дорогах – чи то на швах, чи на з'єднанні ділянок асфальтобетону – це звичайна практика, технології передбачають таку можливість. Проте, згідно з контрактом, після наших перевірок підрядник мусить усунути ці недоліки власним коштом у рамках гарантійного виконання робіт. І так відбувається.

Зараз, до кінця травня, усі підрядні організації зобов'язані усунути недоліки, які ми виявили на дорогах, збудованих в 2017 році.

По-п'яте, є різні види робіт: маємо дрібний аварійний ремонт, який в Україні називається ямковим. Це не є масштабний ремонт. Таким чином, ми лише забезпечуємо проїзд на нетривалий термін. Я особисто дуже хотів би відмовитися від ямкового ремонту. Але поки що це неможливо. Аварійні ремонти – це вимушений захід, який потрібен для забезпечення проїзду. Зрештою, в усіх країнах світу роблять аварійний ремонт. Питання лише у кількості цих доріг. В Україні, з огляду на поганий стан усіх доріг, цей аварійний ремонт є дуже масштабним. І може бути так, що в рамках цього ремонту після зими з'являються нові дефекти.

Однак, що стосується середніх і капітальних ремонтів, то це справжній ремонт, на який ми витрачаємо дійсно великі кошти. І тут немає таких ситуацій, щоб були зафіксовані якісь суттєві недоліки. Тому варто пам'ятати про різні види доріг. Якщо є зауваження до доріг, то скоріше – до тих, які не ремонтувалися, або на яких виконувався аварійний ремонт. Що стосується нових ремонтів – середніх чи капітальних, то тут зауважень практично немає.

І останнє: в рамках п'ятирічної програми 2018-2022, яку було затверджено цього року, стратегічною метою є поєднання усіх обласних центрів відремонтованими дорогами. Вже з 2020 року в рамках цієї програми на всіх видах робіт переходимо на капітальний ремонт. Відтак, відходитимемо від середнього ремонту. В 2017 році я запровадив гарантійні терміни на види ремонтів: на середній ремонт – 5 років, на капітальний ремонт – 10 років.

КОРУПЦІЮ МОЖНА ПОДОЛАТИ ЗАВДЯКИ ВІДКРИТИМ ПРАВИЛАМ ГРИ

- Під час виступу на форумі ви розповіли про два важливих проекти – дорожній фонд і децентралізацію, тобто створення мережі автомобільних доріг. Чи такий комплексний, системний підхід вплине якимось чином на подолання корупції? Адже не є жодною таємницею, що у цій сфері корупція просто зашкалює?

- Сподіваюся, що її рівень вже зменшується. У мене практичний підхід, можливо тому, що я родом із Гданська. Це місто, де з дитинства вчать практичному підходу до справ і порядку. Ми розпочали масштабний ремонт доріг – і це є гарним показником нашої роботи. Але важливіше, що ми створюємо фундамент галузі на роки вперед. Незалежно від того, хто буде керівником Укравтодору, галузь буде розвиватися, і хороших доріг в Україні буде більше.

- ...А ви збираєтеся піти з Укравтодору?

- Зараз ні, але колись моя місія завершиться. Нам удалося запровадити в Польщі фундаментальні, ключові правила гри, які зараз намагаємося запровадити й в Україні. Колись в Україні вже не буде Новака, але залишатиметься дорожній фонд, програма стратегії розвитку, яку згодом буде продовжено на наступні роки, стабільне фінансування, проведення усіх тендерів через систему ProZorro, зрозуміла проектна документація, нові будівельні стандарти, які ми теж підготували в цьому році. Тобто, ми запроваджуємо нові технології. Це дає свої результати навіть у контексті боротьби з корупцією: чим зрозуміліша та відкритіша ця система для учасників, тим більше це сприяє боротьбі з корупцією. Крім того: якщо в Україні з'явився цей фундамент, то на ринок виходитимуть нові компанії. А найкращим способом боротьби з корупцією є конкуренція. Звичайно, боротьба з корупцією є завданням спецслужб – НАБУ, СБУ та інших, а не керівника Укравтодору. Нехай фахівці займаються кожен своєю роботою – я займатимуся своєю. Проте я переконаний, що лише завдяки відкритим правилам гри, завдяки конкуренції, корупцію буде подолано.

- Прошу нагадати, про які кошти йдеться?

- В цьому році – це понад 40 млрд гривень, у наступному році – близько 60-ти млрд грн. Фінансування галузі з початку цього року – це прогнозована сума проценту надходжень з акцизного збору на паливо. У цьому році це 50% від акцизу, в 2019 році – 75%, а в 2020 році – 100%. Відомо, що акцизний збір зростає. Єдиною загрозою для наповнення дорожнього фонду можуть бути електромобілі: якщо їх кількість зростатиме, то потрібно буде шукати інші джерела наповнення фонду. Але зараз фінансування є постійним. Крім того, ми хочемо ввести інші джерела фінансування: оплати від проїзду вантажівок, штрафи за їх перевантаження, відтак запроваджуємо електронну систему зважування вантажівок під час руху. Є проблема з перегруженими вантажівками і маємо проблему з безпекою транспорту і професіоналізмом представників безпеки на транспорті. Тому зараз треба думати над підготовкою системи штрафів і запровадженням електронної системи.

- Як працює ця електронна система зважування?

- Вона функціонує в усій Європі, зокрема й у Польщі. Їде вантажівка, вона зважується. Якщо вона перевантажена, то відбувається автоматична фотофіксація з виставленням штрафу, а інформація про це передається  найближчому патрулю поліції, який зобов'язаний затримати цю вантажівку і заборонити їй подальший рух.

У цьому році ми запускаємо пілотний проект, який профінансовано за кошти ЄБРР: буде встановлено шість систем перевірки вантажівок на в'їздах до Києва.

ЄВРОПЕЙСЬКІ КОШТИ НА УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ – ЦЕ КОПІЙКИ

- За вашими словами, є очікування з боку українського уряду, що завдяки програмам ЄС якісь кошти потраплятимуть на українські автошляхи. Чи є сподівання що в наступній бюджетній перспективі ЄС на 2021-2027 буде виділено якусь суму на українські дороги?

- Так, є такі сподівання. Я можу дозволити собі говорити європейським партнерам, що кошти, які зараз на це виділяються, це – копійки. Зараз ЄС дає нам ґрант у розмірі 20 млн євро на реконструкцію об'їзної дороги Тернополя. Є також невеликі кошти на інші проекти. Якщо ми зможемо побудувати об'їзну Тернополя – це результат, але невеликий. Переконання європейських чиновників є завданням для політиків. Я зі свого боку теж веду активні перемовини з Єврокомісією, аби ЄС, якщо це можливо, в рамках коректив євробюджету виділив якісь кошти на українські дороги.

- У рамках програм "Східного партнерства" чи якоїсь безпосередньої допомоги?

- Якщо ЄС хотітиме, то він знайде спосіб фінансування...

- А які кошти Україна хотіла б отримати від ЄС на дороги?

- До цього треба підходити стратегічно. Політики в рамках співпраці Україна-ЄС повинні домовитися, який бюджет ЄС може реально призначити на наші дороги. На моє переконання, українські дороги є найважливішим елементом з точки зору євроінтеграції України, оскільки це дає фантастичний і швидкий ефект, який впливає на ментальність людей. Нікого в Європі не потрібно переконувати, що дороги – це важливо. Тому я в Європі постійно акцентую увагу на тому, що це потрібно. По-друге, – від цього виграють усі: й Україна, і ЄС. По-третє, ґранти – це добре, але нам потрібні й дешеві кредити. Через два роки завершується кредитна лінія європейських банків ЄБРР і ЄІБ. Потрібно відкрити нову лінію.

Я вже розпочав переговори з нашими європейським партнерами. У перемовинах наголошую: якщо немає можливостей для грантів, то знайдіть можливість дешевих кредитів, допоможіть нам таким чином. Якщо йдеться про кредити, то європейські банки є відкритими, оскільки вони нас знають, вірять нам, бачать, що є прогрес. У першу чергу пропоную профінансувати у рамках цих коштів ремонт траси Київ-Одеса і частину GO Highway (швидкісна автомагістраль Гданськ-Одеса). Йдеться про мільярд євро кредиту, які необхідні для капітального ремонту цієї траси. Було б дуже добре, якби у рамках цих коштів нам вдалося отримати ґрант. Але це завдання для політиків.

УКРАЇНА МАЄ ВИКОРИСТАТИ СПРИЯТЛИВУ КОН'ЮНКТУРУ В ЄС

- Ви теж свого часу були політиком і маєте величезний політичний досвід...

- Так, був.

- Ви також маєте хороші контакти з європейськими політиками, зокрема й із президентом Євроради Дональдом Туском, в уряді якого ви свого часу були міністром.

- Не нарікаю на це. Україна має хорошу кон'юнктуру в ЄС, має там друзів серед комісарів і президента Євроради – й це потрібно використати. Особливо, коли є країни Спільноти, які не використовують своїх бюджетів.

- Під час виступу на форумі ви сказали, що на український ринок виходять нові будівельні компанії. Ви також запрошували і польські компанії. Чи можна сказати, що є гроші на будівництво і ремонти доріг, але не вистачає нормальних будівельних компаній?

- У нас є дорожній фонд, маємо програму будівництва доріг на п'ять років на суму приблизно 300 млрд гривень. Це значні гроші. І щоб їх мудро і чесно розподілити, потребуємо більшої конкуренції. З точки зору замовника, чим більше будівельних компаній, тим краще, адже є з чого вибирати. Тому я запрошую всіх, незалежно від національності, оскільки не можемо нікого дискримінувати. Однак я дуже хотів би, щоб в Україні було більше європейських компаній. Я вже провів переговори з найбільшими європейськими будівельними компаніями. Їх представники приїжджають в Україну, вони зацікавлені виходити на український ринок. Щоправда, існує ще проблема довіри, але це теж з часом змінюватиметься. Ключовим питанням є те, що вони бачать перспективу фінансування. Якщо є стабільне фінансування, то гарантую, що приходитимуть компанії. Водночас, перебуваючи в Польщі, я користаюся можливістю і запрошую польські компанії, адже український ринок для них дуже зрозумілий. Зараз вже є чотири польські компанії на українському ринку. Коли я прийшов працювати в Україну, їх не було взагалі.

РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТІВ ГАЛЬМУЄ БЮРОКРАТІЯ

- Але усе ж вони ще побоюються – не так як турки, які вже активно присутні на українському ринку...

- З огляду на факт членства в ЄС, польські компанії вже опанували інші стандарти праці: дуже безпечні й прозорі. В Україні, з огляду на факт, що ми лише створюємо ці стандарти, ще все виглядає не дуже стабільно. На такому ринку турецькі чи азербайджанські компанії почуваються краще – це більше відповідає їх менталітету. Але потроху все змінюється, цей механізм починає працювати, з кожним роком цих компаній більшатиме. Ми зараз розпочинаємо роботу над впорядкуванням цього ринку. Конкуренція – це добре, але ми потребуємо більше порядних, а не будь-яких компаній. Тому ми працюємо над категоризацією компаній, які допускатимемо до тендерів на відповідних рівнях робіт. Це робитиметься для того, щоб тендери на ремонт важливих доріг національного значення шляхом демпінгу не вигравали компанії, які не мають ані своєї техніки, ані відповідного досвіду. Гроші українських платників податків треба використовувати відповідально.

- Під час виступу на форумі ви також розповідали про використання кредиту, наданого Польщею Україні в рамках будівництва прикордонних доріг до шести пунктів пропуску. Коли розпочнеться побудова цих доріг, оскільки до деяких з пунктів пропуску вони дійсно дуже погані?

- Із загальної суми 100 млн євро 32 млн євро призначено на пункти пропуску, а 68 млн – на дороги. Шість проектів узгоджено, ми вже провели тендери і підписали контракти з польськими компаніями Unibep i Drog-Bud. Умовами цього контракту записано також, що 40% робіт у рамках цих контрактів мають виконувати українські компанії. Це дуже добре, оскільки допомагає здобувати досвід, кооперує ці компанії, налагоджує між ними хорошу співпрацю. Ми ще повинні вирішити кілька технічних питань, зокрема – як сплачувати податки. В робочому порядку намагаємося вирішити це питання. Ці всі узгодження мають відбуватися швидше, але спостерігається певного роду бюрократія. Ми місяцями чекаємо на узгодження з польською стороною різних угод. З компаніями, які перемогли у цих тендерах, ми працюємо практично щодня.

- Ви розповіли про дороги національного чи міжнародного значення. А що з локальними дорогами, які часом не ремонтувалися подекуди навіть від розпаду СРСР?

- У рамках децентралізації 120 тис. км доріг перейшло у розпорядження голів ОДА. Вони отримали на них гроші: 35% дорожнього фонду (11,5 млрд грн на цей рік). Укравтодор вже не опікується місцевими дорогами з 1 січня 2018 року. Ми займаємося виключно державними дорогами, як це є в Польщі та інших країнах світу. За локальні дороги зараз відповідає місцева влада. Тому ремонт цих доріг та розподіл коштів є рішенням облради та голови ОДА. Коштів на місцеві дороги зараз в 4-5 разів більше, ніж це було в 2017 року. Ми віддали частину наших грошей на місцеві дороги, і це добре, адже з Києва ніколи ніхто не побачить локальну дорогу під Старим Самбором чи десь ще, про них краще знає місцева влада.

Вважаю реформу децентралізації та стабільне фінансування Дорожнього фонду – фундаментальними, основоположними реформами галузі. Вже дуже скоро вони дадуть відчутні результати.

Юрій Банахевич. Варшава.

Фото: Укрінформ