Великі проблеми малої приватизації

В Україні ось-ось розпочнеться так звана мала приватизація - близько 700 державних об'єктів (єдині майнові комплекси держпідприємств та пакети акцій компаній, в яких понад 50% статутного капіталу належать державі) вартістю до 250 млн грн мають перейти до приватних господарів. Очікується, що від реалізації цих об'єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд грн. Згідно з Законом “Про приватизацію державного і комунального майна”, який набрав чинності в березні, продаж відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Напередодні чиновники затвердили всі необхідні процедури. В найближчі тижні мають з’явитися перші лоти в системі. Однак юристи попереджають — схема малої приватизації містить кілька “вад”, зокрема і явно корупційного характеру. Буде прикро, якщо ці вади не ліквідують до початку масових торгів. Інакше ідея прозорої та чесної приватизації, яку так радісно піарять чиновники, плавно перетвориться на чергову “зраду”.

Інвестори, на ста-а-арт! Увага! Увага. Увага...

В Україні сьогодні близько 3 тисяч державних підприємств. Відповідно до програми ТРІАЖ (від франц. "triage” - медичне сортування на полі бою. – Авт.), розробленої МЕРТ, 893 з них підлягають приватизації, 1255 йдуть на ліквідацію, 359 – в концесію, 378 залишаються в державній власності. Близько 700 підприємств з цього переліку потрапили в категорію об'єктів “малої приватизації". Головний критерій – вартість підприємства не повинна перевищувати 250 млн грн.

Початок продажів зовсім близько - за кілька тижнів електронні торгові майданчики пройдуть процедури акредитації, і на них почнуть виставлятися перші лоти. "Перші кілька майданчиків пройдуть акредитацію досить швидко. Можливо за тиждень. Акредитація всіх пройде за місяць-півтора. Ми розраховуємо, що перші лоти будуть заведені десь наприкінці місяця. Може, на початку липня", - повідомив заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов “Економічній правді”.

У спеціальному розділі на сайті Фонду держмайна можна побачити, що в усіх областях України на продаж виставлятиметься чимало об'єктів нерухомості та недобудов, численні компанії з різних сфер діяльності та рухоме майно. Серед усього цього “добра” є досить цікаві об’єкти. Наприклад, сауна на вулиці Білецького у Києві чи лазня в Тальному Черкаської області. Багато хто захоче мабуть придбати оздоровчий комплекс "Пролісок" у елітній Кончі-Заспі або ж гірський оздоровчий комплекс "Прикарпаття" у місті Яремчі, що раніше належав НБУ. У списку є також Миколаївська ТЕЦ. Тобто, об’єкти є на будь-який смак та гаманець.

На перший погляд, усе чудово. Однак без підводних каменів не обійшлося. На наше прохання їх проаналізував Максим Пирогов, керівник Дніпровського офісу компанії з обслуговування інвестицій Investment Service Ukraine.

“У малій приватизації, на жаль, є потенційна корупційна складова”

– По-перше, визначення стартової ціни об'єкта. В законі передбачено, що оцінку об'єктів проводить аукціонна комісія, і стартова ціна визначається на рівні балансової вартості. Коли на продаж виставляється підприємство, в якого є активи з визначеною балансовою вартістю – то проблем не виникає. А от коли підприємство має ще й пасиви (борги, зобов’язання), які частіш за все у кілька разів перевищують вартість активів, то визначити справедливу стартову ціну об’єкта майже неможливо. В Україні державні підприємства на сьогодні здебільшого обтяжені такими пасивами.

До того ж, в законі сказано, що в разі відсутності балансової вартості вона встановлюється на основі методики Кабміну. Однак, за новим законом про приватизацію ця методика ще не затверджена. І наразі діє стара схема визначення балансової вартості, яка дещо не відповідає реаліям. Тому, як працюватиме механізм визначення ціни лоту, трохи не зрозуміло. Ми аналізували для клієнта один з таких об’єктів, в якому обсяг зобов'язань значно більший за вартість самого підприємства. І як скласти у цьому випадку загальну ціну не відомо. Відповідне питання ми адресували Фонду держмайна, але навіть там нічого не змогли нам сказати.

По-друге, є проблема, в якій ми бачимо потенційну корупційну складову. Річ у тім, що законодавці передбачили норму про те, що електронний аукціон може бути відмінений за рішенням органу приватизації (Фонд держмайна чи інший розпорядник об'єкту) на будь-якому етапі його проведення, і причому без будь-яких підстав. У Порядку про “малу” приватизацію перелік таких підстав не визначено, на відміну від Закону про публічні закупівлі. Тобто, йдеться, по суті, про можливість відміни процесу приватизації за будь-якими надуманими обставинами. Наприклад, організатору торгів чомусь не сподобалась ціна, запропонована учасниками аукціону.

Він одним помахом руки може припинити аукціон і оголосити новий. Ці дії, відповідно, будуть затягувати продаж, щоб збити ціну та виключити потенційних конкурентів для особливо зацікавлених покупців. Адже, якщо торги двічі були скасовані у зв’язку, наприклад, з неявкою учасників, то втретє ціна на лот суттєво знижується. Ми вважаємо, що навмисне скасування торгів буде працювати саме з такою ціллю.

По-третє, законом передбачено, що відомства-розпорядники майна, яке включено в перелік продажу на 2018-2019 рік (600 об'єктів), повинні передати такі об’єкти до Фонду держмайна за відповідною процедурою. Особливо цілісні майнові комплекси підприємств, серед яких є й проблемні, що перебували на межі банкрутства, чи навіть в його процесі. З липня вже мають початися торги, однак наразі об’єкти ще не передані. Швидше за все, вони будуть передаватися рішенням Кабміну та “пакетами”. Думаю, що в подальшому це створить певні проблеми для організації торгів.

Хоча, за великим рахунком, приватизація держмайна через електронні аукціони - є великим кроком вперед. Є зацікавленість інвесторів, і є цікаві об'єкти, тож конкуренція очікується значна.

Оксана Поліщук, Київ