Уряд затвердив порядок страхування відповідальності керівників держпідприємств

Таке рішення ухвалено на засіданні Кабміну, повідомляє Урядовий портал.

Відтепер страховим ризиком визначаються дії або бездіяльність керівника або члена наглядової ради державного підприємства під час виконання ними своїх повноважень, внаслідок яких підприємству можуть бути завдані збитки.

Документ визначає перелік страхових ризиків, що підлягають відшкодуванню у разі їхнього настання. Це, зокрема, здійснення інвестиційної діяльності, що призвела до збитків підприємства; висловлювання і заяви керівників підприємства, що негативно вплинули на ділову репутацію підприємства та призвели до збитків; розголошення службової та конфіденційної інформації та комерційної таємниці, що призвело до збитків підприємства; укладання угод, в тому числі таких, в яких у керівників або членів наглядових рад є особистий інтерес, що призвели до збитків; завдання збитків підприємству під час проведення процедур із його реорганізації або ліквідації; оприлюднення недостовірної фінансової звітності підприємства, що призвело до його збитків.

Утім, перелік страхових ризиків може бути доповнений.

Заява щодо страхового випадку із детальним описом усіх обставин і причин його настання, а також розрахунком завданих збитків подається органом управління підприємства до страховика протягом 2 робочих днів з моменту його настання.

Відповідно до визначеного порядку страхування відповідальності керівників держпідприємств, настання страхового випадку і розмір збитків, що мають бути відшкодовані, визначаються на підставі судового рішення або іншими передбаченими умовами договору про страхування способами.

Страховому відшкодуванню також підлягають збитки підприємства, завдані діяльністю або бездіяльністю осіб, що на момент настання страхового випадку вже не обіймають посади в його керівництві.

Укладання страхових договорів державними підприємствами здійснюється відповідно до визначених законом про публічні закупівлі механізмів.

Порядок страхування ризиків діяльності керівників та членів наглядових рад не поширюється на державні підприємства, що внесені до переліку об’єктів, переданих до приватизації або стосовно яких розпочата процедура банкрутства.