Небезпечний і прострочений товар: основні порушення прав споживачів

Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа на прес-конференції в Укрінформі, присвяченій захисту прав споживачів.

"За результатами роботи в напрямку захисту прав споживачів за перше півріччя 2018 року перевірено понад 2,5 тисячі господарюючих суб'єктів. Порушення у частині порушення прав споживачів виявлені у 40% випадків. Основні порушення: відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця - 82,5%; реалізація товару, строк придатності якого минув - трохи більш ніж 10%. Реалізація небезпечного товару без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечності його використання - 1,5%, інші порушення займають набагато меншу частку”, - поінформував Лапа.

Крім того, за його словами, 42,7% звернень до Держпродспоживслужби стосується якості непродовольчих товарів, 39,6% - якості наданих послуг або робіт, з них 22% - щодо якості комунальних послуг, 2% - фінансових та банківських послуг, 6,2% - якості продовольчих товарів, 6,8% - придбання товарів через інтернет.

Він повідомив, що за результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 713 осіб, накладені адміністративні санкції на суму 106,5 тисяч гривень. Також до відповідальності, передбаченою ст. 23 закону про захист прав споживачів, притягнуто 384 суб'єкти господарювання з накладенням адміністративно-господарських санкцій на суму майже 1,4 млн грн.

Стосовно звернень споживачів з приводу порушення їх прав при купівлі продовольчої продукції Лапа повідомив, що порушення були виявлені у 63% випадків перевірок за скаргами споживачів.

"Зокрема, це знову-таки відсутність необхідної достовірної інформації - близько 73%, і якраз по продовольчій продукції набагато гостріше стоїть питання продажу продукції, строк реалізації якої минув. Ми фіксуємо порушення майже у 26% випадків", - уточнив Лапа.

Окремо він наголосив на тому, що мова йде не про загальну кількість продукції, а про ту, стосовно якої Держпродспоживслужба проводила перевірку за зверненнями громадян.

Голова Держпродспоживслужби підкреслив, що ті штрафи, які стягуються з порушників, були законодавчо встановлені досить давно і розраховуються від неоподатковуваних мінімумів. За його словами, саме такий низький рівень адміністративної відповідальності спричиняє зневажливе ставлення до споживачів з боку окремих господарюючих суб'єктів.

Окрім того, за його словами, якість і оперативність перевірок за скаргами споживачів ускладнюється тим, що Держпродспоживслужба повинна кожну таку перевірку погоджувати з Мінекономрозвитку. Таким чином сама перевірка може відбутися через 2-4 тижні після надходження скарги до служби.

Лапа нагадав, що при зверненні зі скаргою на неякісні послуги або товари потрібно вказати: повне ім'я, дату і підпис скаржника, назву саме юридичної особи, а не торговельної марки, який надавав послугу або продав товар; адресу, де була здійснена купівля товарів або послуг, предмет оскарження і чек.