Заробити пенсію можна… працюючи на присадибній ділянці

Сільське населення України, яке працює на власній землі, отримає офіційний статус і, як наслідок – дозвіл легально продавати свою продукцію, а також матиме соціальний захист і право на пенсію.

Саме таку мету переслідували автори Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який цими днями підписав Президент. Верховна Рада ухвалила документ трохи більше місяця тому, у так званий «аграрний день», 10 липня, коли парламентарії розглянули одразу 11 законопроектів, що стосуються сільськогосподарської сфери.

Документом поширено статус сільгосптоваровиробника на сімейні ферми, зареєстровані як ФОП. Такі господарства відтепер матимуть можливість добровільно реєструватися за спрощеною системою оподаткування у 4-й групі платників єдиного податку. Також суттєво спрощено бухоблік і податкову звітність для сімейних ферм; унормовано процедуру їх державної реєстрації.

Під дію Закону потрапляють господарства, які займаються винятково вирощуванням сільськогосподарської продукції, відгодовуванням тварин (іншої живності), збиранням, виловом і переробкою такої продукції та її продажем, і провадять господарську діяльність (крім постачання) лише за місцем податкової адреси. А головне – не використовують праці найманих осіб: членами сімейного фермерського господарства можуть бути лише родичі людини, зареєстрованої як фізична-особа підприємець. При цьому у власності або користуванні такого господарства має бути не менше двох і не більше двадцяти гектарів сільськогосподарських угідь чи земель водного фонду.

Окрім пільг, передбачених законодавством для підприємств, що належать до четвертої групи платників єдиного податку, держава бере на себе сплату єдиного внеску на загальнообов’язке державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) за кожного із членів сімейного фермерського господарства. Таку компенсацію виплачують із Державного бюджету упродовж 10 років із часу реєстрації підприємства. Зокрема, за перший рік господарювання фермер має сплатити за себе і кожного зі своїх працівників (членів родини) лише по 10 відсотків мінімального страхового внеску. Поступово рівень державної допомоги зменшується і за дев'ятий та десятий роки дії програми такої підтримки фізична особа-підприємець повинна самостійно сплатити уже 90% необхідних внесків.

Ухвалення цього закону – важливий, але далеко не вичерпний крок, що може зробити фермерство реальним локомотивом розвитку українського села, – наголошують у коментарях Укрінформу галузеві експерти…

Іван Томич: За умови втілення цього Закону, затвердженої торік Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки, а головне – збереження державної фінансової підтримки, – щороку в Україні з’являтимуться десятки тисяч нових сімейних фермерських господарств.

Іван Томич, президент Асоціації фермерів та землевласників України:

«Наша Асоціація – один з ініціаторів законопроекту, робота над яким тривала майже три роки. При цьому ідею довелося втілювати у два етапи. Спочатку, у березні 2016-го, було ухвалено рамковий Закон "Про внесення змін до деяких Законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств". Утім, він лише визначав правовий статус таких сільськогосподарських підприємств та не передбачав конкретних механізмів їх створення і, так би мовити, «співіснування» з державою. Тому за цей період було створено менше тисячі таких господарств, що є мізерним для України показником.

Новий же документ повністю регламентує життєдіяльність сімейних фермерських господарств. І на перші серйозні результати можемо розраховувати вже незабаром. Але… лише за умови успішного втілення нового Закону і затвердженої торік Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки та забезпечення належного бюджетного фінансування. Таким чином, за розрахунками Асоціації, щороку в Україні з’являтимуться по кілька десятків тисяч таких господарств. Завдання непросте. Але реальне».

Денис Марчук: Сотні тисяч (чи й мільйони) українських селян зможуть забезпечити собі майбутню пенсію

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради:

«Тепер ми можемо із упевненістю сказати: сотні тисяч (чи й мільйони) наших співвітчизників зможуть забезпечити собі майбутню пенсію, працюючи на власних присадибних ділянках, вирощуючи й переробляючи сільськогосподарську продукцію і збуваючи її споживачам. Раніше така продукція продавалася (і, на жаль, продовжує продаватися) на стихійних ринках. При цьому вона жодним чином не обліковується, податки за неї не сплачуються, держава нічого не отримує. З іншого боку – селяни позбавлені надії на державну підтримку в майбутньому.

Відтепер дрібне фермерське господарство повністю легалізоване: і не лише з огляду на те, що члени таких господарств будуть юридично оформлені і сплачуватимуть ЄСВ. Вони ще й отримають право на державні дотації у рамках втілення низки програм, які вже існують і які у майбутньому можуть з’явитися в агросфері. Це – теж «плюс»: селяни матимуть хоча б невелику фінансову допомогу для утримання поголів’я свиней і великої рогатої худоби, на придбання саджанців садових культур і тому подібне.

Важливо, що сімейні господарства отримали шанс стати справжніми підприємствами, почати кооперуватися, стимулом для чого і буде державна підтримка при сплаті єдиного соціального внеску».

Андрій Забловський: Ухвалення нового Закону – реальне підтвердження того, що фермерські господарства є однією з рушійних сил у розвитку аграрного сектору України

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України:

«Питання розширення сфери застосування Єдиного соціального внеску і внесення до цієї категорії малих фермерських господарств назріло уже давно. Адже такі підприємства, здебільшого, перебували поза правовим полем країни. Тобто, вони не мали жодного юридичного статусу і не могли користуватися певними соціальними пільгами і гарантіями як інші категорії підприємців. Тепер же створюється окрема група таких платників ЄСВ (4-а група). Більше того, протягом десяти років вони матимуть пільги зі сплати соціального внеску. Отже, держава отримала додаткові можливості для захисту цієї категорії громадян.

При цьому таким підприємствам не обов’язково мати повний юридичний статус. Принаймні, нині, коли йдеться про перші кроки із легалізації одноосібних фермерських господарств. Але вже зараз можна говорити про певні стимули для розвитку відносин між контрагентами (аграріями і не тільки), виведення із «тіні» значного сегменту ринку. Загалом же документ може стати реальним підтвердженням постулатів (і політичних гасел) про те, що фермерські господарства є однією з рушійних сил у розвитку аграрного сектору України. Але це – лише один із цілого комплексу системних кроків, які ще належить зробити».

Експерти в один голос наголошують: реалізація нового Закону допоможе створити в Україні умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері. А це, в ідеалі, має позитивно вплинути на збільшення надходжень від сплати податків до місцевих бюджетів і сприятиме створенню нових робочих місць на селі.

Владислав Обух, Київ.