Приїзд місії МВФ: порятунок від секвестру Держбюджету

Питання потенційних змін до держбюджету-2018 (його секвестру) і коригування тарифів на газ для населення будуть у центрі уваги запланованого на період із 6 по 19 вересня візиту в Україну місії Міжнародного валютного фонду. Такий прогноз оприлюднили в прес-релізі впливового рейтингового агентства Fitch Ratings. Зокрема, як наголошується, "у другому кварталі 2018 року показники прибутковості держбюджету покращилися, але, ймовірно, знадобиться перегляд рівня видатків для досягнення цільового показника дефіциту".

Нагадаю, розмови про секвестр (скорочення видатків при виконанні окремих статей або всього Державного бюджету) цьогоріч лунають уже не вперше. Приміром, у середині травня у пресі з’явилися повідомлення, що міністерство фінансів нібито отримало завдання скласти список статей, за якими відбуватиметься скорочення. Зокрема, про необхідність такого кроку заявили в парламентському комітеті з питань податкової і митної політики.

На початку червня тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк спрогнозував: без підтримки від МВФ секвестрування українського бюджету не уникнути. Такі висновки він зробив, аналізуючи ситуацію з держфінансами у першому кварталі: за даними Рахункової палати, загальний фонд Держбюджету у січні-квітні недоотримав майже 66 мільярдів гривень (або 22,5% від плану надходжень).

Але вже за кілька тижнів в Мінфіні спростували необхідність такого кроку. Виконувачка обов’язків глави відомства Оксана Маркарова пояснила це поліпшенням показників виконання бюджету у квітні-травні. Офіційних даних Держстату і Рахункової палати на той час іще не було, але у фінансовому відомстві запевнили: за результатами п'яти місяців виконання загального фонду бюджету за доходами сягнуло 99%, а з урахуванням спецфонду – усіх 100%! «Ми уточнили деякі цифри, проаналізували статті, за якими в першому кварталі було невиконання, і зараз бачимо, що у травні-червні ситуація з наповненням бюджету вирівнюється», – наголосила Оксана Маркарова.

Країні не вистачає 25 мільярдів

І ось – маємо чергову хвилю розмов про можливе скорочення бюджетних видатків. Чи обійдемося і цього разу «легким переляком»? Чи дехто справді буде змушений «затягнути паски»?

Дати однозначну відповідь на це запитання експерти, з якими поспілкувався кореспондент Укрінформу, не беруться. Економічні підстави для секвестру начебто є. Але ж у сучасній Україні (тим паче - менш ніж за рік до президентських і трохи більше ніж за рік до парламентських виборів) вирішальною може стати так звана «політична доцільність». І тут варто згадати про кілька важливих чинників. По-перше, на скорочення соціальних видатків, зрозуміло, ніхто не піде. Тим паче, що більшість відповідних статей – законодавчо захищені. По-друге, малоймовірне й обмеження витрат деяких силових структур (як-от прокуратура чи СБУ). Пропозиції щодо урізання частини видатків, які не стосуються виконання їхньої основної, правоохоронної, функції вже лунали від Мінфіну за урядування Олександра Данилюка. Але були сприйняті «у штики».

Вочевидь, неоднозначно вплине на ситуацію і той же вересневий візит в Україну місії МВФ. З одного боку, перемовини можуть «простимулювати» українську владу до непопулярного рішення. Адже воно не таке болісне для суспільства, як інше питання - підвищення тарифів на газ для населення, тож може стати одним із компромісів, на який готова піти Україна. З іншого – транш від МФВ (до кінця року розраховуємо отримати 1,9 мільярда доларів) дозволить мінімізувати бюджетний дефіцит, і необхідність секвестру може «відпасти» само собою. У цьому переконаний старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський:

«Особливих проблем із бюджетними надходженнями в Україні насправді немає. Але є проблема із запозиченнями, які необхідні для покриття планового дефіциту Державного бюджету. На жаль, доки не відновлено повноцінної співпраці Києва з МВФ, здійснити такі запозичення дуже складно. Саме тому не виконується і загальний план залучення коштів до бюджету. Крім того, певні дисбаланси виникли через заплановане Пенсійним фондом різке збільшення власних надходжень, для чого не було підстав. Відповідно, заплановано нереальні суми із виплати пенсій, нестачу яких доводиться «гасити» із Державного бюджету. Якщо не вдасться знайти для цього додаткові резерви, може, і варто буде вдаватися до секвестру…».

Щодо можливих резервів для уникнення бюджетного дисбалансу, уряд розраховує на успішний старт «малої» приватизації, надходження від якої можуть частково компенсувати недовиконання бюджету. І випуск Мінфіном облігацій внутрішньої державної позики, що дозволяє «латати» найбільші «дірки». Окрім того, нинішнє падіння курсу національної валюти може позитивно позначитися на обсягах надходжень від митниці. Бо саме недовиконання відповідного плану – одна з причин бюджетного дефіциту, що сформувався з початку року, - нагадує Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський:

«Нагадаю, передбачений у бюджеті-2018 середньорічний валютний курс – 29,3 грн/дол. Але ж протягом тривалого періоду він тримався на рівні 26,3 гривні! Це призвело до недоотримання коштів від митниці. Окрім того, суттєво завищені доходи, які держава розраховувала одержати від ренти. Фактично нереально виконати план приватизації, «підвисли» кошти, які ми розраховували отримати від міжнародних інституцій…

Як наслідок – рівень невиконання бюджету у першому півріччі сягнув 3%. І, незважаючи на підвищення останніми тижнями обмінного курсу, до кінця року проблеми лише накопичуватимуться. Тож, враховуючи певну динаміку і кон’юнктуру, варто було б скоротити державні видатки десь на 4 відсотки (приблизно 25 мільярдів гривень). Але чи буде ухвалене відповідне політичне рішення, спрогнозувати важко», – каже експерт.

Якщо «грім» все-таки вдарить?

Рецепти порятунку Основного фінансового документа країни від «урізання» справді є. Але їх успішність залежить від багатьох чинників – приміром, чи «піде» мала приватизація, коли фізично надійдуть кошти від кредитних траншів МВФ, чи вдасться за кілька місяців активізувати боротьбу з контрабандою… Куди надійніше, на думку експертів, завчасно підготуватися до секвестру, здійснивши його абсолютно «безболісно» для країни і громадян. А резерви для цього є.

«Скорочення могло б стосуватися, зокрема, «непродуктивних» статей, які передбачають надання коштів на навчання персоналу, переатестацію, проведення курсів, придбання квартир для посадовців», - говорить Ілля Несходовський. Експерт також закликав повернутися до теми скорочення фінансування окремих міністерств і відомств, динаміка видатків на які суттєво перевищує темпи бюджетного зростання. Приміром, Генеральну прокуратуру та МВС.

А президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло нагадує, що при секвеструванні бюджету скорочення, зазвичай, стосуються ресурсів, передбачених на розвиток:

«В нинішньому році на ці цілі в Україні заплановані значні кошти – це і масштабне дорожнє будівництво, і програми з енергоефективності, і втілення інвестиційних проектів у інших сферах. Тому, найімовірніше, розмірковуватимуть про скорочення саме в цій сфері.. Теоретично можна було б заощадити на ресурсах, що заплановані на регіональний розвиток: Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на соціально-економічний розвиток територій, субсидії на розвиток ОТГ). Але не думаю, що на ці асигнування хтось зазіхне: від впливу на регіони у виборчий період навряд чи відмовляться. Тож жодних ризиків для програм державної підтримки місцевих бюджетів немає", – наголосив експерт.

При цьому в Основному кошторисі країни є й певні статті, які потрібно секвеструвати, незалежно від рівня бюджетних надходжень, аби скоротити навантаження на економіку, – каже Володимир Дубровський, – По-перше, йдеться про давно вже наболілу проблему верифікації соціальних виплат – субсидій, пенсій, різних видів соцдопомоги. Для цього уряд уже створив необхідні передумови у вигляді об’єднання баз даних, аби можна було дистанційно, не втручаючись у життя людей, перевіряти, чи всі мають законні підстави на отримання субсидій, чи не приховують вони своїх статків, чи не отримують пенсії за осіб, котрі вже давно померли, чи не нараховуються пенсійні виплати людям, які з тих чи інших причин не мають на це права… Верифікація дозволить заощадити, щонайменше, мільярдів десять державних витрат. Можливо, цього буде достатньо для ліквідації наших «бюджетних» проблем», – прогнозує експерт.

Він також звернув увагу на необґрунтовані витрати, які держава несе у сфері закупівель, субсидування аграрної і вугільної галузей.

Владислав Обух, Київ