Кубів розповів про етапи підвищення експортних можливостей України
Про це він сказав під час засідання Ради з міжнародної торгівлі, яка є складовою системи державної підтримки та просування експорту.
«Одним із завдань Ради з міжнародної торгівлі є контроль виконання Експортної стратегії України, яка вже зараз реалізується комплексно. Уже завтра розпочнемо Другі національні консультації з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, щоб запропонувати світу збалансований «кошик» як наявних, так і нових українських товарів та послуг і збільшити український експорт», - наголосив Кубів.
Він зауважив, що реалізація Експортної стратегії відбувається в два етапи. Перший - затверджена урядом у грудні 2017 року Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі, яка визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.
Другий етап - розробка секторальних та крос-секторальних експортних стратегій, що сприятимуть переходу України до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху на світових ринках.
4 вересня у Києві розпочинаються Другі національні консультації з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій за участі близько 500 представників бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об'єднань, офісів реформ, освітніх закладів, а також профільних експертів, представників законодавчої, виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Рада з міжнародної торгівлі створена на виконання Експортної стратегії України та є єдиним координаційним органом для розвитку міжнародної торгівлі України, підтримки зростання українського експорту та спрощення процедур торгівлі, а також впровадження Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки. До її складу входять заступник бізнес-омбудсмена, керівництво Мінфіну, Мінінфраструктури, НБУ, Мінагрополітики та інших органів виконавчої влади, народні депутати, а також представники галузевих та бізнес-асоціацій, аналітичних центрів з питань міжнародної торгівлі та експорту, Офісу з просування експорту.