Роттердам+: НАБУ має закрити або передати до суду справу проти Нацкомісії
Про це сказала на прес-конференції адвокат Ірина Одинець, яка представляє інтереси екс-членів НКРЕКП, а також Нацкомісії як юридичної особи, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"НАБУ мало достатньо часу, щоби максимально глибоко та детально розібратися у ситуації. 17 серпня 2017 року відбувся гучний обшук у справі, у результаті якого детективи НАБУ отримали доступ до всієї документації та комп'ютерів усіх членів і працівників Комісії з можливістю вилучення жорстких дисків. Того ж дня у членів Комісії відібрали всі мобільні телефони. Минув рік після обшуку. Але досі у справі немає підозрюваних", - заявила Одинець.
Вона спростувала тезу опонентів про те, що рух розслідування гальмується через відсутність економічної експертизи.
"Ми не розуміємо, чому НАБУ досі не провело такої експертизи. Адже це нескладно. Згідно з інструкцією Мін’юсту, експертиза триває не більше трьох місяців, для найбільш складних експертиз. А минуло вже 18 місяців", - зазначила Одинець.
Адвокат назвала три вагомі причини, чому справа «Роттердам+» повинна бути закрита.
По-перше, є рішення судів на користь НКРЕКП, які підтверджують, що Комісія діяла у межах своїх повноважень.
По-друге, нещодавній висновок Європейської асоціації вугілля та лігніту (EURACOAL) підтверджує на міжнародному рівні правильність, обґрунтованість та доречність застосування саме такої формули для встановлення ціни на енергетичне вугілля.
По-третє, висновок, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, засвідчив економічну обґрунтованість формули та відсутність збитків.
"Таким чином, підтверджується відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а відсутність хоча б однієї з обов'язкових складових складу злочину веде до відсутності складу всього злочину і, відповідно, до закриття кримінальної справи", - підсумовує юрист.
Укрінформ звернувся за коментарем до НАБУ.
Як повідомляв Укрінформ, у 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, ухваленням постанови № 289 "Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії" (формула "Роттердам+") затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію на ринок. У ній, серед іншого, враховується ціна на вугілля. Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".
За інформацією ЗМІ, через застосування нової формули підприємства теплової генерації стали продавати електроенергію дорожче.
У березні 2017 року НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через формулу "Роттердам+".
На початку вересня 2018 року НКРЕКП повідомила, що Європейська асоціація вугілля та лігніту (EURACOAL) вважає визначення індикативної ціни енергетичного вугілля на підставі середньої ринкової ціни вугілля на європейському ринку (АРІ2) найкращим індикатором зміни цін на вугілля для України.
Фото: Олександр Новіков