Корупція довкола українського лісу – очима британців
Дослідження британської неурядової організації Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу, щодо стану корупції в поставках лісу з України до ЄС викликало в нашій країні надзвичайний резонанс.
Аналітики організації вивчали цю проблему два роки, і їм вдалося простежити весь ланцюжок від незаконної вирубки дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини у країнах ЄС. Дослідження було названо однозначно: "Співучасть у корупції. Як ЄС стимулює нестримну незаконність в українських лісах", і говорило воно про те, що третина поставленого в ЄС лісу з України – “з душком”, тобто незаконно заготовлений, ба навіть більше – інвестигейтори довели, що в ЄС радо купують кругляк, офіційно заборонений в Україні до експорту, який вивозиться за кордон під виглядом “паливних дров”.
Власне, після оприлюднення дослідження в Україні думки щодо нього розділилися полярно. Держлісагентство різко розкритикувало дослідження. Британці зі свого боку пояснюють, що така реакція українських лісівників – очікувана, і вони до неї готові. Так само, як готові поділитися своїми ідеями щодо того, як вирішити проблему. “Ми маємо запрошення від міністра екології та українських законодавців до розмови з тим, аби за допомогою наших думок із приводу зменшення рівня корупції в лісовій галузі, вирішити цю проблему в Україні. Ми плануємо відвідати Україну, щоб представити ці ідеї”, – сказав директор британської організації Earthsight Сем Лоусон.
За попередньою інформацією, зустрічі з британцями заплановані на листопад.
Хоча, як наголосив у розмові з кореспондентом Укрінформу Сем Лоусон, їхнє дослідження було не стільки для українців, як для європейців — адже вони також порушують законодавство щодо чистоти походження сировини. Саме тому в останні тижні Сем і його колеги провели низку зустрічей з євродепутатами та комісарами у Брюсселі. “Ми хочемо спонукати їх, аби вони змусили свої компанії припинити потурання незаконним вирубкам лісів у Європі”, – сказав Сем Лоусон.
“НАШЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — ЦЕ ФАКТИЧНО НЕТВОРКІНГ І РОБОТА З ДОКУМЕНТАМИ”
Саме під час перебування у Брюсселі ми зустрілися з містером Лоусоном. Під час півгодинної розмови вдалося розпитати його про ключові моменти розслідування, про його враження від резонансу, який викликало дослідження Earthsight в Україні. (На той час іще не була опублікована заява в.о. голови Держлісагентства Володимира Бондаря — щодо наміру наших лісівників позиватися до британців про захист честі та гідності).
Сем Лоусон розповів, що Earthsight проводить глобальні дослідження джерел постачання до Європи та США незаконно вирубаного на різних континентах лісу. “Ми завжди зосереджували свою увагу власне на цьому. Раніше багато інших країн, особливо у тропіках, були предметом досліджень, і наших, і, зокрема Грінпісу, проте досі ніхто не зосереджував своєї уваги на Україні”, зауважує він.
І тут же зауважує: якщо поглянути на статистику, то з України до Європи потрапляє значно більше деревини, ніж із тропіків. З його слів, Earthsight почала досліджувати ситуацію в Україні ще на початку 2016 року. “Ми, – каже він, – знали, що в Україні існує проблема корупції та незаконної вирубки лісу, тому й вирішили дослідити Україну як джерело деревини, що потрапляє до Європи».
Почали з того, що розмовляли з різними людьми в Україні. Паралельно вивчали дані щодо продажів – вони показують, хто є покупцем української деревини в Європі. Вивчали матеріали зі ЗМІ, досліджували судові матеріали. «Щодо джерел інформації — то це ланцюг: ми почали з розмов із людьми, які потім розповідали нам про інших людей, і так далі, – пояснює Сем Лоусон. – Це фактично нетворкінг (соціальна і професійна діяльність, спрямована на те, щоб за допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко і ефективно вирішувати складні життєві завдання і бізнес-питання. Суть нетворкінгу – у вибудовуванні довірчих і довгострокових відносин із людьми і взаємодопомога, – ред.). Але, звичайно, мережа була лише початком. Дослідження охоплювали набагато більше, ніж це. Відтак наша доповідь базується на дуже широкому колі джерел, включаючи судові документи, державні дані, статті в медіа, дані про торгівлю, експертні дослідження третіх сторін та опитування основних покупців у ЄС. Тобто, робота з мережею та інтерв'ювання окремих джерел була лише однією частиною справи”, – акцентував британський дослідник корупції.
“ЗДИВУВАВ НЕ РОЗМАХ КОНТРАБАНДИ, А КОМПАНІЇ-ГІГАНТИ, ЯКІ НЕЗАКОННО КУПУЮТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС"
Чи здивував британців розмах корупції і контрабанди? «Ми знали, звісно, що проблема корупції серйозна. Що нас справді вразило, так це розмір європейських компаній, які були частиною цієї торгівлі», – розповів директор Earthsight.
Згідно з дослідженням Earthsight, на першому місці серед імпортерів української деревини із сумнівним походженням перебуває компанія Egger – другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, та її два найближчих конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, що входить у найбільшу в світі паперову корпорацію International Paper. Також – дочірня компанія австрійського лісопильного гіганта Holzindustrie Schweighofer, що географічно розташовується недалеко від кордону з Україною. Вищеназвані компанії – це ті, які були помічені Лоусоном і його колегами у закупках пиломатеріалів з України. Назвав він і ще дві – чеську корпорацію Mondi (виготовляє паперову упаковку) та виробника віскозного волокна компанія Lenzing, які, за інформацією Earthsight, купують офіційно заборонений до вивозу за межі України ліс-кругляк.
“От у чому справа! – продовжує Сем Лоусон. – Я вже раніше проводив розслідування незаконної вирубки лісів і торгівлі незаконною деревиною у багатьох країнах світу. Єдине, що справді вирізняє Україну, – це масштаби, розміри компаній, які купують ліс у Європі. Це компанії-мільярдери, і саме це справді дивує й відразу привертає увагу. Але, знову ж таки, масштаби проблеми в Україні були очевидними – це дуже серйозна проблема, яку недостатньо висвітлюють, як на нашу думку”, – вважає він.
“РЕАКЦІЯ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА — ОЧІКУВАНА, КОЛИ ВИ ВИКРИВАЄТЕ КОРУПЦІЮ ТАКОГО РОЗМАХУ”
Гостру реакцію в Україні на дослідження Сем Лоусон пояснив так:
“Нам імпонувала позитивна відповідь прем'єр-міністра, міністра екології та інших. Щодо позиції лісівників — то вона розчарувала. Державне агентство лісового господарства в Україні зробило деякі публічні заяви щодо нашої організації, які є неправдивими. Зрозумійте: ми отримуємо фінансування від благодійних і громадських організацій. Нас не фінансує ніхто інший! А щодо позиції лісівників, то, природно, що коли ви викриваєте корупцію такого рівня, саме такої реакції й треба очікувати. Але, зрештою, так, ми не сподівались, що в Україні це викличе настільки сильну реакцію. І в цілому, можна сказати, що реакція на нашу роботу була таки позитивною”, – зазначив він.
Невже в інших країнах на подібні факти реагують не так гостро? Якщо так, то чому? “Зазвичай, – пояснює Сем Лоусон, – не задоволені окремі люди чи компанії. Найчастіше отримуємо негативну реакцію саме від компаній, а не від країн. В усіх країнах, де ми працюємо, незаконною вирубкою займаються приватні компанії. Особливість України в тому, що тут саме держава займається незаконною вирубкою. Тому це зовсім інша ситуація».
Втім, продовжує директор Earthsight, «спостерігаємо, що для всіх країн, де ми працювали, корупція є серйозною проблемою. І деколи стикаємося з тим, що люди нас паплюжать, намагаються заплямувати репутацію чи дискредитувати. Ми до цього готові. Такою є особливість цієї галузі – люди краще будуть усіма доступними способами себе захищати, ніж визнають свої проблеми та помилки”.
І все ж головною метою дослідження було не виведення на «чисту воду» українських корупціонерів. “Наші основні адресати – це європейські уряди та компанії, які купують українську деревину, – каже Сем Лоусон. – Наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що через купівлю українського лісу ЄС не погіршує проблеми в Україні. Основні рекомендації нашого звіту націлені на уряди країн-членів ЄС і компанії Європейського союзу. Україна не є нашим основним фокусом з точки зору змін».
Але й в Україні також «виникає можливість для змін» і, на думку британця, українці їх прагнуть. «Багато людей підходять до нас і просять про допомогу. Ми не українці. Ми це усвідомлюємо. Ми хочемо, щоб зміни йшли зсередини, і надзвичайно важливо, щоб було саме так. Ми раді зробити все, що в наших силах, розробити рекомендації для українських органів влади. Зараз якраз працюємо над ними”, – каже Сем Лоусон.
“РАДИМО СТВОРИТИ В УКРАЇНІ НЕЗАЛЕЖНУ ОРГАНІЗАЦІЮ, ЯКА МОНІТОРИТИМЕ ВИРУБКИ”
Що це за зміни? Насамперед – це додатковий контроль над рубками в країні, таке собі НАБУ в лісовій галузі.
“Йдеться про те, – пояснює Сем Лоусон, – що має бути розподіл обов’язків між людьми, які здійснюють вирубку і тими, хто моніторить цей процес та його законність. Це – критично важливо. І це не потребує приватизації лісу в Україні. Деякі люди кажуть, що наша мета – це схилити суспільство до думки про необхідну приватизацію українських лісів. Це не так. У деяких інших країнах вирубкою також займаються державні агентства — Україна в цьому не виняток. Але саме тому має бути окрема структура, яка перевірятиме, чи це робиться законно. А в Україні це не так, наразі тих важелів, що є, – недостатньо, і це очевидно. Тобто, потрібна незалежна установа, яка належним чином уповноважена здійснювати моніторинг вирубки лісу в Україні”, – сказав він.
Друге — це прозорість. «В Україні все дуже добре з прозорістю – чимало нашої інформації ми отримали з відкритих баз даних. Однак, деякі ключові дані щодо вирубки лісу є непрозорими. Наприклад, інформація про аукціони, які відбуваються, покупців і ціни. Крім того те, що стосується дозвільних документів, наприклад дозволів, які видаються на вирубку хворих дерев, так звана санітарна рубка. Тобто багато інформації треба помістити у відкритий доступ і це, безперечно, дуже допоможе справі”, – порекомендував Лоусон.
“КОМПАНІЇ, ЗАЗНАЧЕНІ В НАШОМУ ДОСЛІДЖЕННІ, – ЦЕ І Є ТІ, ХТО ЛОБІЮЄ ЗНЯТТЯ МОРАТОРІЮ НА ВИВІЗ КРУГЛЯКУ В ЄС”
“Щодо мораторію на експорт деревини, – продовжує наш співбесідник, – то ці європейські компанії – вони настільки великі, що мають значний вплив у ЄС – і це власне вони і є тими, хто лобіює тиск ЄС на Україну у зв’язку з мораторієм”.
Чи мова саме про ті компанії, про які йдеться у звіті Earthsight? – уточнюємо ми, і пан Лоусон це підтверджує: “Саме так, це ті компанії, яких ми викриваємо у своєму звіті. Вони фактично заробляють на Україні, тому ми хочемо, щоб вони змінились. Ми хочемо, щоб ЄС перестав бути одним із винуватців проблеми, а натомість допоміг її вирішити».
Він попросив звернути особливу увагу на дві речі: «По-перше, ЄС замість того, аби на найвищому рівні зосереджуватись на тому, щоб змусити Україну скасувати мораторій, має пам’ятати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС (та сама угода, в якій ідеться про вільну торгівлю, і якраз ці положення, на їхню думку, порушує мораторій), ця сама угода має положення, в яких ідеться про те, що ЄС та Україна будуть спільно працювати над дотриманням лісового законодавства та врядування, що фактично означає боротьбу з незаконною вирубкою лісів. Нам потрібно серйозніше зосередитися саме на цьому. А не фокусуватися на тому, щоб спонукати Україну не припиняти постачання деревини”, – каже Сем Лоусон.
І друге – важливо говорити не лише про мораторій. «У нас існує легке побоювання, що багато з того, про що говорив прем’єр-міністр, стосується незаконного експорту, що є порушенням мораторію на експорт. Тому ми радше погоджуємось із доводами, які під час засідання Кабінету Міністрів України озвучив міністр екології. Він сказав, що також важливо звернути увагу на заготівлю. Справа не лише в тому, чи деревину експортували незаконно з порушенням мораторію на експорт. Це, чесно кажучи, вже другорядне питання. Головна проблема – в незаконній заготівлі деревини корумпованими чиновниками і в тому, що таку деревину продають корумповані чиновники. На ці питання теж потрібно звернути особливу увагу – уже тут, у вас, в Україні”, – наголосив Лоусон.
Чи ініціюватимуть у Earthsight початок певних проваджень – за фактами зловживань, викритих у розслідуваннях? Адже в Україні законодавство дозволяє правоохоронним органам розпочати розслідування за фактом публікації журналістського матеріалу. А в дослідженні Earthsight ми бачимо такі факти.
“Чимало наших знахідок стосуються судових справ, які вже відкриті, – реагує на це запитання Лоусон. – Однією з серйозних проблем в Україні є те (і це показують наші знахідки), що існують ризики, пов’язані з певними постачальниками, певними регіонами, певними лісгоспами. І ми можемо довести, що ризик справді існує, оскільки вже тривають розслідування масштабної корупції у цих місцях. Проблема з такими розслідуваннями – у тому, що вони тривають вже 2, 3, а у випадку містера Сівця (головний лісівник часів Януковича – ред.) – вже 4 роки. Тому ми хотіли б, щоб ініціювали нові розслідування, однак нас найбільше непокоїть, що розслідування вже тривають і тягнуться надто довго, не приносячи результатів”, – сказав Лоусон.
Чи є реакція на розслідування Earthsight, власне, від тих європейських компаній-гігантів, про які йдеться у розслідуванні? Лоусон вважає, що так. "Ми зв'язалися з ними перед тим, як опублікувати наш звіт. Ми надіслали лист із нашими знахідками до офісів основних фігурантів у нашому дослідженні ще у лютому, і дали їм можливість відповісти. Як і можна було очікувати, вони заперечували, що зробили щось не так. Серед них була одна велика компанія, Джаф, яка вирішила помістити у чорний список конкретного постачальника, про якого ми їм розповіли. Тобто це була конкретна реакція. Деякі інші компанії погодилися з нами і сказали, що проведуть внутрішні розслідування і аудити на основі наших знахідок. Ми ще не знаємо, що вийшло з цих розслідувань", – визнає разом з тим Сем Лоусон. На даний момент, вважає директор британської неурядової організації, більшість цих компаній досі купує ліс в Україні. «Тобто: звіт вийшов у липні, ми повідомили їх у лютому, а вони досі купують ту саму деревину у тих самих постачальників", – пояснює він.
Нас цікавило й те, чи планують у Earthsight співпрацю з українським Міністерством екології та іншими урядовцями щодо попередження фактів корупції. Лоусон сказав, що готовий до неї.
"Ми з радістю поговоримо з будь-ким із українського уряду, хто захоче, і раді будемо допомогти, чим зможемо, – зазначив він. – У нас для цього обмежені можливості, бо, як я вже сказав, наша головна мета – змусити ЄС діяти активніше. Саме тому я зараз перебуваю у Брюсселі – для зустрічей із компетентними органами Лісового законодавства Європейського Союзу (EUTR)».
Британець повідомив, що представлятиме звіт румунським і польським компетентним органам. Бо це, на його думку, саме ті урядові агентства, завдання яких – зробити так, щоб ці компанії купували український ліс тільки тоді, коли впевнені, що він законно вирубаний. «Зараз наша головна мета – у тому, щоб змусити ці країни, аби вони в свою чергу змусили свої компанії дотримуватись такої норми, – підкреслює Лоусон. – Якщо вони так зроблять, це неминуче позначиться й на Україні. І ми сподіваємось, що сам цей факт стимулює ще сильнішу реакцію з боку українського уряду. Думаю, існує потреба і бажання щось змінити серед чиновників, у тому числі прем'єр-міністра, міністра екології, однак цього не скажеш про Державне агентство лісових ресурсів. А нам би хотілось побачити, що вони ставляться до цього більш серйозно, а не лише виступають із запереченнями", – відповів Сем Лоусон.
"МЕТИ ПОКИ НЕ ДОСЯГНУТО, МИ ТІЛЬКИ СТВОРИЛИ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ЗМІН"
Чи вважає директор Earthsight, що публікацією та розповсюдженням вашого звіту в Європі й Україні вони вже досягли певної мети?
"Ні, я думаю, що ми лише створили можливість щось змінити, – каже Лоусон. – Ми створили сприятливий для змін клімат, а люди в Європі та Україні почали краще розуміти проблему і ставитись до неї серйозніше. Зараз наша мета полягає в тому, щоб гарантувати, що все це перетвориться на конкретні дії. Прем'єр-міністр дав розпорядження про проведення низки перевірок – і ми побачимо, що з того вийде. Ми трохи занепокоєні тим, що вони занадто зорієнтовані на мораторій на експорт лісу, а не на інші питання. Тобто, ми намагаємось і в Європі, і в Україні зараз зробити так, щоб це середовище, де хочуть змін і готові щось міняти, призвело до конкретних кроків у вирішенні проблеми", – підсумував Сем Лоусон.
Тетяна Когутич, Брюссель
Фото Сергія Гудака
