Монетизація: стимул для економії і “перевірка на чесність”
Менш ніж за місяць майже 6 мільйонів українців отримають приблизно по півтори тисячі гривень (за попередніми оцінками) у рамках монетизації – впровадження механізму виплати комунальних субсидій готівкою. Напередодні Кабінет міністрів ухвалив рішення про старт відповідної програми. Мета – стимулювання раціонального споживання населенням енергоресурсів і комунальних послуг через його “матеріальне” зацікавлення в ефективному господарюванні. На отримання виплат вже у березні можуть розраховувати люди, які оформили субсидії до січня (їм перекажуть кошти для оплати лютневих послуг).
При цьому в Мінсоцполітики наголошують: правила призначення допомоги для оплати комунальних платежів залишаються незмінними (тобто, й надалі субсидію отримуватимуть громадяни, чиї родини витрачають на “комуналку” понад 15% сукупного доходу). Щоправда, з одним “але”... Уряд напередодні зменшив максимальний термін простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, який не впливає на призначення субсидій, – із двох до одного місяця. Тож відтепер “житлова субсидія не призначається, якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком”. Відмовлятимуть у наданні субсидії, якщо загальна сума заборгованості перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень. – Ред.) на день звернення по державну допомогу.
Що відомо про механізм надання “готівкових” субсидій
Новою урядовою програмою передбачено, що всі, хто оформив субсидію у 2018 році, в березні отримають на спеціальні рахунки з можливістю зняти готівкою кошти для оплати лютневих комунальних “платіжок”. Відповідно, у квітні надійдуть гроші для розрахунків за послуги, спожиті у березні, у травні – для оплати квітневої “комуналки”.
Для отримання грошового переказу субсидіантові необхідно звернутися до найближчого відділення Ощадбанку, надавши паспорт та ідентифікаційний код. Одночасно з виплатою грошей кожному одержувачу субсидії відкриють персональний банківський рахунок, на який автоматично перекажуть суми субсидії у квітні і травні. Пенсіонери отримуватимуть гроші одночасно із плановими пенсійними виплатами і у звичний спосіб. При цьому ніхто не змушуватиме усіх громадян пенсійного віку переходити на обслуговування до Ощадбанку (за можливу “монополізацію” уряд уже розкритикували в Незалежній асоціації банків України). Усі, хто отримує пенсійні виплати через інші банківські установи, зможуть зняти гроші безпосередньо у їхніх банкоматах. Частина громадян отримуватиме гроші через Укрпошту.
Для прикладу. Якщо сім’я отримує щомісяця від держави 1600 “субсидіальних” гривень, а вартість спожитого у лютому газу чи тепла – 800 гривень, то решту 800 можна буде використати на власний розсуд: зокрема, і для оплати інших комунальних рахунків. Якщо для цього потрібно загалом 400 гривень, іще 400 залишаться або як резерв для оплати “комуналки” у наступні періоди, або для придбання необхідних родині товарів, чи щоб відкласти на літній відпочинок і т.п. Зрозуміло, що чим менше ресурсів споживатиме родина і, відповідно, чим меншими будуть виставлені їй постачальниками послуг рахунки, тим більше грошей залишатиметься у людей для власних потреб. Але така схема, звісно ж, буде ефективною лише за наявності приладів обліку усіх без винятку комунальних послуг.
Як запевнив міністр соціальної політики Андрій Рева, впровадження нового механізму майже не потребуватиме додаткових операційних витрат і розширення штату органів соціального захисту та банківських установ. "75% тих, хто отримує субсидію, – це пенсіонери. Відповідно, субсидії їм виплачуватимуть через Пенсійний фонд одночасно з виплатою пенсій і у спосіб, в який вони, зазвичай, отримують відповідні платежі. Тобто, якщо людина отримує пенсію через банківський рахунок, на нього ж їй перекажуть і готівкову субсидію. Якщо ж пенсію доставляє "Укрпошта", через цю установу одночасно доставлятимуть і субсидію", – пояснив урядовець. Додаткові “клопоти” будуть пов’язані хіба що із обслуговуванням субсидіантів, які не є пенсіонерами. Це може посилити навантаження на працівників Ощадбанку. Поки що у фінустанові вивчають це питання, – інформує її прес-служба.
Що ж до нових субсидіантів – людей, які оформили (чи планують оформити) державну допомогу у нинішньому році, – вони стануть учасниками іншої програми монетизації – так би мовити “безготівкової”, яка стартувала із 1 січня. Відповідно до неї, кошти надходять на рахунки громадян в Ощадбанку і можуть бути використані (безготівково) лише для сплати за комунальні послуги. А вже по завершенні опалювального сезону платники, які не мають боргів перед комунальниками і які змогли заощадити частину коштів, зможуть отримати їх готівкою.
“Кабінет Міністрів сформував цілу систему надання субсидій. Вона стала важливою складовою політики енергетичної незалежності країни та соціального захисту людей. Але якщо раніше субсидії були безготівкові і їх рух можна було відстежити тільки на папері, тепер механізм ефективного використання коштів удосконалено”, – запевнив, коментуючи нововведення, прем’єр Володимир Гройсман. Він також застеріг постачальників послуг від маніпуляцій з “платіжками”: актуалізується питання реального обліку ресурсів. “Захмарні” рахунки під будь-яким приводом неприпустимі”, – наголосив глава Уряду.
Є приводи для побоювання. І не один
Варто зазначити, що ідея пришвидшення виплати субсидіантам готівкових коштів сподобалася далеко не всім. Зокрема, у багатьох експертів (а особливо – в політиків) викликає питання не стільки запровадження самого механізму монетизації, скільки те, що перші виплати припадають на період активної передвиборчої кампанії. Хоча інші фахівці та урядовці заперечують – йдеться про звичайний збіг: як-то кажуть, “вибори – виборами, а життя – за розкладом”. Адже реалізація багатьох ініціатив у фінансовій сфері, зазвичай, припадає якраз на березень-квітень. Бо, по-перше, наприкінці лютого, як правило, оприлюднюють остаточні дані щодо підсумків економічного життя країни та її фінансових показників у минулому році. А по-друге, вже можна робити певні висновки про економічні тенденції нового року.
Інші застереження пов’язані із тим, що експериментальні виплати, вочевидь, стануть своєрідною “перевіркою на чесність” для наших співвітчизників: в уряді хочуть з’ясувати, наскільки дисципліновано громадяни витратять отримані кошти на оплату комунальних послуг. Гарантувати, що це зроблять усі, кого ”ощасливлять” “живими” грошима, ніхто не може. Більше того, за відсутності контролю з боку держави немає й жодних гарантій, що українці почнуть заощаджувати енергоресурси.
“На жаль, уникнути ситуації, коли частину “субсидіальних” коштів люди витратять не за призначенням, справді важко, – погоджується старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський, – і це небезпечно не з точки зору роздмухування інфляції, пов’язаної з потраплянням на споживчий ринок додаткових ресурсів (тим паче, що на березень припадає і перший етап щорічної індексації пенсійних виплат). Навіть за таких умов сплеск інфляції можливий тільки за рахунок очікувань і маніпулятивних спроб спекулянтів або політиків дестабілізувати ситуацію. Бо насправді сума не настільки велика, щоб спровокувати суттєве збільшення попиту на споживчому ринку. Тим паче, що переважна більшість перерахованих людям коштів, упевнений, буде використана за призначенням – тобто, на оплату спожитих послуг. Адже про жодне зниження тарифів наразі не йдеться. Натомість ризик зростання сум заборгованості за послуги ЖКГ справді існує. Сподіватимемося, урядові (через систему запобіжників) та ЗМІ (завдяки роз’яснювальній роботі) вдасться мінімізувати ймовірні негативні наслідки”, – розраховує експерт.
Щодо запобіжників, то в Мінсоцполітики пропонують такий варіант: субсидіантів “перевірятимуть готівкою” упродовж трьох місяців. Тим, хто справді витрачатиме надані державою кошти на оплату комунальних послуг, такі виплати продовжать і у майбутньому. А недобросовісних отримувачів переведуть на безготівковий варіант надання субсидій. Щоправда, у цьому випадку незрозуміло – як бути із заборгованістю, яка виникне упродовж тих трьох місяців, кошти за які (приблизно 4,5 тисячі гривень на родину) субсидіанти використовуватимуть не за призначенням? Держава сплатить їх повторно? Поки що відповідь на це запитання незрозуміла. Сподіватимемося, до березня усі “нюанси” вдасться урахувати й узгодити, і новий механізм надання субсидій запрацює “як годинник”.
Загалом же майбутню монетизацію економіст Володимир Дубровський вважає кроком доволі важливим і перспективним.
“Адже люди отримують великі рахунки за комунальні послуги і при цьому фактично позбавлені можливості впливати на зменшення цих рахунків, тобто, не мають змоги заощаджувати. Це стосується мешканців величезної кількості будинків по всій країні, особливо – “старої” забудови. Монетизація дозволить скористатися створеними державою стимулами. Але стосується це наразі не всіх”, – каже Дубровський. І пояснює: нові підходи до використання енергоресурсів спрацюють лише зі зміною системи відносин між споживачами і постачальниками послуг.
“Бо якщо немає повного обліку того ж тепла, якщо немає можливості регулювати рівень його споживання в будинку (не кажучи вже про квартиру), на суттєвий ефект можна й не розраховувати. Тому важливо, щоб одночасно із започаткуванням програми монетизації люди активно створювали ОСББ, вимагали від постачальників, щоб ті, як це передбачено законодавством, встановлювали лічильники. І держава повинна підтримувати правомірні вимоги споживачів, відповідно посилюючи контроль і вдаючись до (“розумного”, звісно ж, та виправданого) тиску на бізнес, який працює в цій царині”, – підсумовує Володимир Дубровський.
Владислав Обух, Київ
