Керівництву облгазів-порушників, сподіваємось, нарешті “вжарять”
Державна регуляторна служба нарешті надала дозвіл на проведення позапланових перевірок 20 операторів газорозподільних систем, – повідомила голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко. "Ми отримали дозвіл від Державної регуляторної служби України на проведення позапланових перевірок операторів газорозподільних систем на предмет донарахування в “платіжках” споживачів додаткових обсягів природного газу", – зазначила посадовець.
Якщо чесно, затягування з дозволом викликає чимало запитань. Адже процедура узгодження й без того зайняла більше двох місяців – за цей час реальні порушники могли заховати “кінці у воду”. Та й коли почнуться перевірки фізично, також невідомо. При цьому нагадаємо, що такі заходи прем’єр Володимир Гройсман анонсував із парламентської трибуни ще 7 грудня. "Їм (облгазам. – Ред.) треба “вжарити” по перше число, бо монополісти вже сіли на голову і звісили ноги", – наголосив очільник уряду. На його думку, перевірки "приведуть облгази до тями", оскільки “маємо занадто багато" скарг на їхню роботу.
Що насамперед перевірятимуть?
Претензій до підконтрольних олігархам (здебільшого, Дмитру Фірташу) облгазів і газзбутів в уряду та у споживачів і справді накопичилося чимало. Нагадаю, масштабний скандал, пов’язаний із надмірними вимогами з боку газівників, розгорівся у листопаді минулого року. Тоді багато українців отримали квитанції з додатковими сумами платежів за жовтень та попередженням про суттєве донарахування аж за три попередні роки (!). Причиною таких дій, що викликали неабияке збурення у суспільстві, у газзбутах назвали "приведення обсягу газу до еталонних умов вимірювання". Як стверджують представники газопостачальних організацій, вони зазнають значних збитків через те, що у період пікових температур показники лічильників не відповідають фактичним обсягам спожитого палива. І пояснюють, що “ідеальні” для обліку умови – постачання палива за температури повітря +20 і атмосферного тиску у 760 мм рт. ст. В зимовий період газ стискається, а в літній – розширюється. Тож, аби привести об’єм палива до стандартних умов, газовики й вирішили застосовувати щомісячні коефіцієнти коригування показань побутових лічильників, які залежать від регіону, місяця постачання та місця встановлення приладу обліку.
В НАК “Нафтогаз України” назвали ці донарахування незаконними, наголосивши: "Ці витрати вже компенсуються спорідненим структурам газзбутів – облгазам – через механізм виробничо-технологічних втрат". І пояснили, що донарахування призводять до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива і створюють “віртуальні” борги, які не лише псують нерви споживачам, а й перешкоджатимуть у майбутньому їх переходу до інших постачальників газу.
Зрештою, 23 листопада Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заборонила газівникам проводити донарахування додаткових обсягів палива. Але більшість облгазів і газзбутів відповідної ухвали так і не виконали, продовжуючи тероризувати споживачів “дутими” цифрами у квитанціях на оплату. Більше того, цими днями облгази вирішили піти у наступ – намагаючись скасувати заборону регулятора через суд.
Ціна газу з лічильником та без – дві великі різниці
Ще одна “битва” між владою, яка діє на боці споживачів, і власниками облгазів розгорнулася довкола норм споживання “блакитного палива” для домогосподарств, що не мають лічильників. Наприкінці січня Кабінет Міністрів знизив ці норми до 3,29 кубометра газу на особу. Це, навіть менше, ніж передбачалося урядовою постановою №203 від 23 березня 2016 року "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", яку торік скасував Верховний Суд.
Відповідна ухвала, нагадаю, також викликала негативну реакцію у суспільстві. Адже нею поспішили скористатися облгази, які, власне, й ініціювали позов (конкретно – Регіональна газова компанія ПАТ “Хмельницькгаз”, яка перебуває під впливом Дмитра Фірташа та росіянина Владіміра Луняка). І сотням тисяч українців надіслали “платіжки” із величезними сумами – нібито перерахованої заборгованості за період дії знижених тарифів. “Ціна питання” – від кількасот до кількох тисяч гривень. Адже скасування урядової постанови, а також (автоматично) змін, які внесли до неї у 2017-му, повернуло дію норм, затверджених ще 1996 року, коли газ фактично не обліковувався, а плата за нього була мізерною. Тож газівники почали вважати, що у період між затвердженням постанови №203 і згаданою судовою ухвалою середньостатистичний українець щомісяця випалював не 3,3, а 9,8 “кубів”! Таким чином, родині із 4 людей, додатково “приписали” за кожен місяць майже по 25 нібито спожитих, але не оплачених кубометрів “блакитного палива”. Уряд поспішив виправити ситуацію. І нова постанова, як стверджують чиновники, пройшла належну процедуру ухвалення. Що унеможливлює її скасування у разі подання газівниками нових позовів. Адже головною причиною визнання березневої постанови 2016 року нечинною судді назвали саме порушення процедури її затвердження. Виявляється, проект постанови не був належним чином узгоджений із Державною регуляторною службою. Щоправда, відповіді на запитання, як бути тим, хто, попри заклики міністра соціальної політики Андрія Реви не звертати уваги на “захмарні” “платіжки”, таки сплатив штучно сформований газівниками “борг”, урядова постанова не дає.
Можливо, згодом ухвалять якесь конкретне рішення із цього приводу. Адже чинна процедура позасудового стягнення коштів, які були зайве сплачені постачальникам послуг, не передбачає повернення клієнтам “живих” грошей. Натомість ці суми мають акумулюватися на особовому рахунку споживача і потім використовуватись для оплати палива, спожитого у наступні періоди. “Нові розрахункові норми запроваджено “заднім числом”. Фактично це зобов’язує облгази зробити перерахунок і повернути людям переплачені гроші. Причому, це має відбуватися автоматично. Без жодних додаткових звернень від громадян”, – каже директор Інституту міста Олександр Сергієнко. При цьому експерт вважає, що було б доречним передбачити й механізм повернення (за бажанням споживача) переплачених коштів у безготівковій формі – на банківську картку. Та поки що залишається сподіватися, що хоча б процедура використання переплачених грошей буде прозорою.
Водночас експерти не відкидають ймовірності того, що власники облгазів спробують скасувати через суди й нову урядову постанову – як і минулого разу, прискіпавшись до якихось процедурних порушень чи помилок.
До речі, й у цій ситуації газівники вирішили йти у наступ. Адже вважають, що донараховані “зі стелі” мільярди обов’язково мають потрапити до їхніх кишень. Приміром, злякавшись реакції суспільства, у Регіональній Газовій Компанії (РГК), яка керує газовим бізнесом Фірташа, поспішили заявити, що суми перерахунку за минулі періоди у “платіжках” навели нібито лише інформативно, тож сплаті вони не підлягають. Але й забувати про ці штучні борги у компанії не збираються. Тож звернулися до уряду з проханням розробити механізм компенсації вказаної в рахунках “заборгованості”. Як кажуть “за порєбріком” – “нє митьйом, так катаньєм”... Олігархи однак хочуть стягнути незаконно донараховані суми із громадян: цього разу – через державний бюджет.
За встановлення лічильників також заплатимо двічі?
В Мінсоцполітики вважають, що при перевірках газопостачальних організацій особливу увагу варто приділити з’ясуванню обставин використання коштів, закладених у тарифах для встановлення індивідуальних газових лічильників. Як пояснив глава відомства Андрій Рева, кожна газозбутова організація зобов'язана була вже давно встановити прилади обліку усім споживачам. Утім, газівники роками використовували отримані кошти на інші цілі (вочевидь, для збагачення власників та менеджменту). Та ще й вирішили скористатися спровокованою власною безгосподарністю (чи й навмисними діями) ситуацією для того, щоб отримати надприбутки за рахунок людей, реальні обсяги спожитого якими палива не обліковуються.
Як нагадує експерт з питань ЖКГ Олександр Сергієнко, газовики так і не спромоглися виконати ухвалений у 2011 році Закон “Про комерційний облік природного газу”, яким передбачалося встановлення до 1 січня 2018 року індивідуальних лічильників в усіх помешканнях українців. Натомість власники облгазів пішли на хитрість: через НКРЕКП затвердили “Кодекс газорозподільних систем”, який згодом отримав статус Закону. Цим документом передбачили встановлення загальнобудинкових лічильників замість поквартирних.
“Але це рішення не враховує інтересів громадян, котрі через тариф фактично оплатили встановлення індивідуальних приладів обліку. А Верховна Рада замість того, щоб примусити облгази виконати відповідні зобов’язання, перенесла граничний термін встановлення поквартирних лічильників на три роки – до 1 січня 2021-го, – нагадує Олександр Сергієнко, – причому, ніхто не дасть гарантії, що тоді знову не буде ухвалено рішення про відтермінування”.
Проте, нещодавно з’явилася нібито приємна для споживачів новина: і в цьому питанні, схоже, “крига скресла” (чи, принаймні, почала “тріскатись”) – уряд поклав обов’язки із встановлення індивідуальних лічильників на компанію “Нафтогаз України”.
Водночас складається враження, що й у цій ситуації нас із вами, шановні споживачі, можуть “кинути”. Адже фінансова складова встановлення приладів обліку до кінця не врегульована. Сплата за лічильники через “Нафтогаз” означає, що українці знову платитимуть двічі – регулярно, у складі тарифу, і разово – через бюджет. Але ж не забуваймо, що Верховний суд свого часу підтвердив: встановлення лічильників газу для споживачів – відповідальність облгазів. Які, власне, й отримували передбачені на це гроші. Роками. Тепер же, як заявили в компанії “КиївГазЕнерджи”, встановити киянам 300 тисяч лічильників – нереально, “тарифних” грошей, мовляв, може вистачити лише на те, щоб обладнати приладами обліку максимум 12% помешкань. Більше того, в РГК кажуть про “тисячі випадків, коли споживачі заважають встановленню лічильників за рахунок газорозподільчих компаній”. Дивно. Серед знайомих кореспондента Укрінформу ( в тому числі, і в соцмережах) не знайшлося жодного, кому б газівники пропонували такі послуги: “ви ще без газового лічильника? Тоді ми йдемо до вас!”. Але чомусь до людей, які мріють про встановлення індивідуальних приладів обліку, ніхто не приходить...
“І ніхто не може відповісти, де поділися сплачені через тарифи кошти. Це питання треба порушувати перед НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Державним бюро розслідувань. Залишати ситуацію напризволяще не можна. Як не “заяложено” це звучить: винні мають бути покарані”, – наголошує Олександр Сергієнко.
В масштабах країни, за підрахунками міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика, вартість встановлення індивідуальних лічильників газу може сягнути 2,5 мільярдів гривень. Експерти ж кажуть про щонайменше 3 мільярди. Йдеться про майже 3 мільйони приладів обліку. “Встановлюватимуть лічильники підприємства, які мають на це ліцензії, – газопостачальні організації. А оплачуватиме лічильники НАК "Нафтогаз України", – уточнив урядовець. За його прогнозами, упродовж місяця можна встановлювати по 400-500 тисяч лічильників. Тобто, за наявності бажання та коштів із проблемою використання газу, що належним чином не обліковується, можна покінчити за 7-8 місяців. Головне – змусити облгази “поділитися” (нашими!) коштами, які вони роками спокійно витрачали на інші потреби. Чи й за них власники-олігархи збираються судитись?
Владислав Обух, Київ
