Покладання спецобов'язків на Енергоатом загрожує банкрутством ядерної промисловості - експерти
Укрінформ
Реалізація механізму покладання спеціальних обов’язків на НАЕК «Енергоатом», що пропонується Міністерством енергетики та вугільної промисловості та НКРЕКП, може призвести до банкрутства всієї української ядерної промисловості.
Про це йдеться у позиційному документі Асоціації "Український ядерний форум".
"В українських ЗМІ та серед експертів ринку електроенергії активно обговорюється рішення, що готується Міненерговугілля України та НКРЕКП стосовно покладання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із доступності електричної енергії для побутових споживачів на державну компанію НАЕК «Енергоатом». За оцінками НКРЕКП, обсяг виконання таких обов’язків складає близько 66,4 млрд грн (обсяг дотаційних сертифікатів за 2018 рік - 55 млрд грн), що разом зі спеціальними обов’язками з викупу всієї «зеленої» електроенергії НАЕК «Енергоатом» перевищить суму у 82 млрд грн", - йдеться у документі.
УЯФ наголошує, що зазначене рішення містить три ключові чинники ризику для Енергоатому: недостатність коштів для покриття виробничих та експлуатаційних витрат; відсутність коштів для виконання програм підвищення ядерної та радіаційної безпеки АЕС відповідно до міжнародних зобов’язань України в рамках Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами; відсутність коштів для реалізації продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків поза проектним строком та інфраструктурних проектів.
"Реалізація запропонованого механізму покладання спеціальних обов’язків на Енергоатом призведе до банкрутства не тільки оператора всіх АЕС України, а й всієї вітчизняної ядерної промисловості. Зауважимо, що у світі не використовується модель покладання спецобов’язків на гравців ринку, які працюють в конкурентному сегменті ринку. Як правило, використовується практика забезпечення таких спецобов’язків операторами мереж через їхні тарифи", - заявляють в асоціації. Як альтернативу УЯФ пропонує механізм, відповідно до якого у перехідний період спеціальні обов'язки будуть покладені пропорційно на Енергоатом та інших учасників ринку, зокрема, оператора системи передачі та операторів систем розподілу.
"Асоціація УЯФ закликає уряд, НКРЕКП та Верховну Раду України створювати недискримінаційні умови на ринку електроенергії для добросовісної конкуренції всіх суб’єктів ринку без обмежень та винятків, оскільки саме конкуренція є головним чинником, що забезпечить найнижчі ціни на електроенергію для населення та промисловості. Це відповідатиме корінним інтересам всього суспільства, піде на користь українській економіці і сприятиме сталому розвитку енергетики та економіки України", - зазначили в асоціації. Водночас УЯФ висловлює підтримку новій моделі ринку електроенергії і застерігає, що штучне стримування конкуренції на ринку може призвести до підвищення цін на електроенергію, зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції, уповільнення темпів розвитку всієї електроенергетичної галузі, погіршення інвестиційного клімату.
Як повідомлялося, відповідно до закону «Про ринок електроенергії» Енергоатом у перехідний період зобов'язаний викуповувати весь обсяг електроенергії за «зеленим тарифом». За оцінками фахівців, тільки в 2019 році цей обсяг перевищить 16 млрд грн. Між тим, за підсумками 2018 року Енергоатом продав Енергоринку 79,609 млрд кВт-год. електроенергії на суму 52,682 млрд грн (з ПДВ).
