Суд відмовив у знятті арешту з компаній, пов’язаних з Коломойським
Про це йдеться в ухвалі Київського апеляційного суду 17 квітня, повідомляє Finbalance.
"17 квітня Київський апеляційний суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та залишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 05.02.2019, якою за клопотанням Генпрокуратури в рамках кримінального провадження №42014000000001261 (щодо можливого виведення 19 млрд грн рефінансування, залученого Приватбанком в НБУ до націоналізації) було накладено масовий арешт на майно компаній, прямо та опосередковано пов’язаних з “приватівцями” і їх партнерами", - йдеться в повідомленні.
Суд апеляційної інстанції зберіг арешт таких активів, які були передані “приватівцями” в іпотеку/заставу для НБУ як забезпечення боргів ПриватБанку з рефінансування. Серед таких активів: майже 1,3 тис. одиниць залізничного рухомого складу (вагони, напіввагони, цистерни, платформи, електровози, тепловози тощо), які належать ПАТ “Дніпроазот”, ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ПАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, ПАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”. Також 15 земельних ділянок ТОВ “Скорзонера” (власник активів на курорті “Буковель”), зерновий термінал “Бориваж” (його власник - ТОВ “Агротермінал Логістік”), офісна будівля в м. Києві, яка належить ТОВ “Поділ нерухомість” та яку орендує телеканал “1+1” й інші пов’язані з ним медіакомпанії, літак Boeing 767-300 (належить компанії Pennylane - Comercio Internacional LDA) та інше майно.
У ході судового процесу НБУ наполягав, що лютневий арешт “приватівських” активів підлягає скасуванню, враховуючи, що Печерський райсуд м. Києва у 2017 році вже накладав арешт на те саме майно, що “виключає необхідність звернення до слідчого судді з новим клопотанням, оскільки такий запобіжний захід вже реалізовано, і останній є чинним”, а також те, що арешт спірного майно обмежує права НБУ, оскільки “унеможливлює здійснення задоволення його вимог за рахунок предмету іпотеки, в тому числі шляхом реалізації позасудового способу звернення стягнення”.
Натомість Київський апеляційний суд дійшов висновку, що арешт майна “не обмежує жодних прав Національного банку України”, а “доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, авторами апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено”.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 млрд грн.
Разом з тим 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського до НБУ, Кабінету міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Розгляд цієї справи тривав з червня 2017 року.
Згодом, 20 квітня, Печерський райсуд Києва визнав недійсним договір про особисту поруку Коломойського за кредитами рефінансування, які були видані ПриватБанку до входження держави в капітал.
