Державні фінанси: п’ять років на подолання наслідків грабунку

У Парижі цими днями відбувається конференція високого рівня з питань фінансування міжнародного розвитку, яку проводить G20. Цьогорічна тема заходу – проблема фінансової стійкості та необхідність балансу між фінансовими потребами країн та виваженим підходом до управління державним боргом. Для України – це вкрай важливе питання, адже на 2019 рік припадає пікове навантаження по виплаті зовнішнього боргу за умовами реструктуризації, яка була прийнята 2015 року під керівництвом тодішньої міністра фінансів України Наталією Яресько та погоджена клубом кредиторів. Через надскладне фінансове становище України після Революції Гідності та російську агресію, угода передбачала списання 20% боргу (близько $3,6-3,8 млрд) та відтермінування до 2019 року погашення українських єврооблігацій загалом на $15 млрд. Нині ж уряд рапортує, що за цей час державні фінанси вдалося повністю збалансувати. Це в свою чергу дозволило зменшити держборг в цілому до 60% ВВП та підготуватися до планових пікових боргових виплат ($3,6-3,8 млрд щоквартально). Тепер головне, зберігати обраний курс і стратегію.

Якнайдалі від “спадку” Януковича

В уряді України збираються досягти скорочення державного боргу до 49% від ВВП до кінця 2020 року. Про це заявила міністр фінансів України Оксана Маркарова напередодні відльоту до Парижу на “боргову” конференцію. Пані міністр не приховує гордості: "Ми впевнено йдемо до цілей, закладених у cередньостроковій Cтратегії управління боргом, і до кінця 2020 року розраховуємо досягнути позначки 49%. Це один з показових результатів відповідальної бюджетної політики та успішних структурних реформ".

В цілому, цифри говорять самі за себе. Адже якихось п’ять років тому з втечею колишнього президента Віктора Януковича та початком російської агресії в 2014 році, в державній скарбниці залишалося усього 108 133 гривні 65 копійок, а державний борг сягав понад 80% ВВП.

На сьогодні, за оперативними даними Державної казначейської служби України (ДКСУ) доходи Державного бюджету за чотири місяці 2019 року зросли на 18,2% від аналогічного показника минулого року – до 322,6 млрд грн. Щоправда, вони становили лише 95,7% від запланованого. І хоча, за словами міністра Оксани Маркарової, відставання суттєве, воно не катастрофічне, і на погашення пікових виплат за реструктуризованими боргами не вплине, оскільки Мінфін добре підготувався.

Як відомо, основними джерелами покриття дефіциту є державні запозичення (ОВДП) та кошти від приватизації державного майна. Оскільки надходження від приватизації становили всього 190,7 млн. грн, то фінансування бюджету довелося в більшій мірі перекривати запозиченнями. Отже, за даними Мінфіну, з початку року було залучено 158,6 млрд грн (132,2 млрд грн – від розміщення ОВДП та 26,4 млрд грн – із зовнішніх джерел завдяки отриманню другого траншу кредиту під гарантію Світового банку). При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень-квітень склали близько 126,9 млрд грн або 98,1% від уточненого плану на цей період. “Станом на 2 травня сума коштів на Єдиному казначейському рахунку становила 36,85 млрд грн, а також додатково на валютних рахунках Держказначейства в гривневому еквіваленті 53,8 млрд грн. Таким чином, Мінфін повністю готовий до планового проходження пікового боргового навантаження травня (нагадаємо, становить близько 28 млрд грн – Авт.)”, – йдеться у повідомленні Мінфіну.

Борги не такі вже страшні, якщо до виплат вчасно готуватися

“Якщо поглянути трішки глибше на причини таких досягнень, то побачимо, що нині основним джерелом гривневих доходів держскарбниці став прибуток Нацбанку за 2018 рік – 47,6 млрд грн головний банк країни вже перерахував у бюджет, ще близько 17 млрд грн надійде в скарбницю до кінця року”, – пояснив засновник і президент Інвестиційної групи УНІВЕР Тарас Козак у своєму дописі в FB. Він зауважив, що такі платежі не є фінансуванням бюджету за рахунок емісії, адже левова частина прибутку Нацбанку – доходи за ОВДП, які утримує НБУ. “Наразі портфель держоблігацій Нацбанку становить 337 млрд. грн. Це дуже багато, проте ця сума постійно зменшується. Зокрема, на 11 млрд грн цього року, а також на близько 12,5 млрд грн – у 2018 році”, – каже фінансист.

За його словами, зростання валютних коштів на рахунках Казначейства відбулося за рахунок завчасних позик від наших міжнародних партнерів та іноземних банків. У травні Мінфін повинен погасити валютні борги на суму понад $1 млрд, тому розумно було накопичити кошти, щоб не залучати надто дорого в останні дні перед погашеннями. Чергові ж розміщення ОВДП будуть відбуватися з урахуванням зниження облікової ставки Національним банком наприкінці квітня з 18% до 17.5%. “Оскільки в скарбниці грошей достатньо, я прогнозую подальше зменшення ціни залучення коштів у бюджет. Тобто, держава витрачатиме менше коштів на виплату відсотків. Дохідності нових гривневих ОВДП впадуть приблизно на ті ж 0.5% річних”, – коментує Тарас Козак. Тобто, поступово “розігрітий” високими ставками ринок внутрішніх запозичень буде плавно охолоджуватися. І той факт, що на момент пікових боргових виплат в країні втримується стабільна макроекономічна ситуація, на його думку, свідчить про те, що Нацбанк і Мінфін проводять досить розумну, далекоглядну і скоординовану фінансову політику.

А тактика одна – тримати спекулянта під контролем

Судіть самі, курс коливається в межах 26.50-26.70 гривня/долар, НБУ збільшив щоденний викуп доларів до $20 млн (це на $5 млн більше порівняно з кількісним індикатором, який діяв з лютого 2019 року). Притік валюти збільшує золотовалютні резерви НБУ, а емітовані таким чином гривні потрапляють у економіку. “Якщо би Нацбанк не викуповував з ринку зайві долари, курс був би десь біля 24 грн/долар. Хтось скаже, що це було би добре. Я не погоджуся і поясню свою точку зору. Причина надмірного припливу валюти в Україну – спекулятивні інвестиції іноземців у гривневі ОВДП. За 3 останні місяці близько одного мільярда ”зелених” зайшло в державні облігації. Чимала частина цих коштів незабаром знову буде конвертована в долари і повернеться закордон. Щоб в момент конвертації гривня різко не просіла, НБУ продасть назад частину своїх резервів, куплену недавно. І, я сподіваюся, дорожче, ніж купив. Крім того, надто міцна гривня збільшує привабливість імпорту і пригноблює експорт, тобто, зменшує виробництво всередині України. Тому я підтримую валютну тактику фінансового регулятора – з початку року ЗВР (золотовалютні резерви) Нацбанку зросли на $925 млн!” – зазначив Тарас Козак. Загалом, вони сьогодні становлять вже $20,6 млрд, досягнувши, нарешті, “домайданних” значень. Нагадаємо, на момент втечі Віктора Януковича у 2014 році в золотовалютному резерві України налічувалися лише $7,5 млрд.

Іншими словами, щоб виборсатися з фінансової прірви, викликаної кривавою політичною кризою та зовнішньою агресією, Україні знадобилося п’ять років. Зараз головне забезпечити послідовність політики в управлінні державними фінансами та не наробити нових непідйомних боргів.

Марина Нечипоренко, Київ