Випуск єврооблігацій на 1 млрд EUR: ще не перемога, але й не зрада

Україна днями позичила на зовнішньому ринку досить солідну суму 1 млрд євро. Кошти залучені у формі семирічних єврооблігацій під 6,75%. Зустрічі з інвесторами в рамках підготовки угоди (road show) почалися з 10 червня і проходили в Лондоні, Мілані, Франкфурті та Мюнхені. Організатори угоди – інвестиційні банки BNP Paribas і Goldman Sachs.

За словами учасників урядової делегації, охочих придбати українські цінні папери було багато – сукупно заявки на купівлю сягали понад 5 мільярдів євро. У зв’язку з чим, кінцева вартість запозичень (дохідність паперів. – Авт.) знизилася з початкового орієнтиру прибутковості 7,12% до 6,75%. Дехто вважає, що за такого попиту можна було б домогтися і значно меншої вартості, інші ж кивають на суверенні рейтинги і кажуть, добре що й так. Мовляв країна, яка має суверенний кредитний рейтинг на спекулятивному рівні «В-/В», з приписом “прогноз стабільний”, на більше і не може розраховувати. Але всі сходяться на тому, що нинішня позичка вкрай необхідна для забезпечення бюджетного балансу в умовах пікових виплат за реструктуризованими у 2015 році зовнішніми боргами та відсутності на цей час підкріплення золотовалютних резервів з боку МВФ.

Інвестори – істоти прагматичні

“Прекрасна новина – дефолту не буде! Гарний запас міцності!”, – емоційно відреагували окремі аналітики. І в цілому їхні оцінки збігаються – зради в даному випадку менше, ніж перемоги.

Нинішнє розміщення за своїми параметрами, дійсно, значно вигідніше, ніж попередні. Так у жовтні минулого року Україна розмістила два транші євробондів на загальну суму $2 млрд: єврооблігації з погашенням в лютому 2024 року на $750 млн із прибутковістю 9% та 10-річні євробонди на $1,25 млрд із прибутковістю 9,75% (у березні цього року також були дорозміщені 10-річні єврооблігації на $350 млн). Хоча треба враховувати, що попередні залучення здійснювалися в доларах США, а нині – в євро, курс якого більший, ніж в долара. І в перерахунку на доларову дохідність ставка за євробондами може навіть трохи перевищувати 6,75%.

Втім, по факту, маємо позитивну динаміку зменшення вартості залучених коштів, і тому радість міністра фінансів Оксани Маркарової, яка нагадує, що останній раз облігації в євро Україна випускала 15 років тому, цілком зрозуміла.

«7 років, річний купон, 1 млрд євро, ставка 6.75%. Це не перемога, але і не зрада. В сьогоднішніх умовах це реальна ставка для України, але без фінансування з-за кордону буде ще гірше»,– зазначив у Twitter фінансовий аналітик інвестиційної компанії ICU Тарас Котович.

З одного боку, Україна вчасно взяла потрібну суму за непростих умов. А з іншого, при такій привабливій кон’юнктурі ринку, як сьогодні, як кажуть коментатори, “аж плакати хочеться і сум бере від розуміння низької інвестиційної привабливості країни”.

Економічний аналітик Віктор Скаршевський наводить сумну статистику. Дохідність українських єврооблігацій, номінованих в євро, сьогодні, на жаль, в 13,5 раза вище литовських, в 4,4 раза вище казахських, в 2,8 раза вище російських в 2,3 раза вище газпромівських.

• Литва (дата розміщення 13.06.2019 р.) – € 650 млн під 0,5% на 10 років і € 850 млн під 0,6% на 30 років;
• Казахстан (06.11.2018) – € 525 млн під 1,55% на 5 років і ще € 525 млн під 2,375% на 10 років;
• Росія (21.03.2019) – € 750 млн під 2,375% на 6 років;
• Газпром (13.11.2018) – € 1 млрд під 2,9% на 5 років.

“Чи хотілось би дешевше розміщення? Так. Але чи варто зараз шукати зраду? Ні. Навпаки, вчасно і в євро. В умовах, коли попереду парламентські вибори, відсутнє фінансування від МВФ і пік боргового навантаження – вдалось: 1) залучити 1 мільярд євро, 2) не збільшити при цьому витрати на обслуговування, – долар на сьогодні дорожчий. Тому моя оцінка – це вдалий крок”, – зазначив у своєму дописі в FB Володимир Кузьо, заступник директора Центру економічної стратегії.

Адже сьогодні ми бачимо ажіотаж іноземців як на внутрішні гривневі облігації (ОВДП), так і на зовнішні (єврооблігації). “Про що це говорить? Що вірять в Україну, як позичальника. І на цьому інвестори готові заробити. Саме так – заробити. На різниці відсоткових ставок та потребі України в рефінансуванні. Чи ви очікували, що нерезиденти будуть брати на себе ризики без відповідної премії? Інвестори прагматичні. Хочемо дешевший борг – потрібно сформувати якнайшвидше новий уряд, підвищувати кредитні рейтинги та рости на 4% в рік. Команда організаторів випуску та Мінфіну – молодці, що знайшли вікно для емісії”, – зауважив експерт.

А люди де на цьому святі щедрості?

Хоча частина коментаторів усе ж находять причини для песимізму. “Поясніть, в чому перемога? Українці несуть в банки валюту під 2-3% річних. Дайте 5% від держави, і зможете запозичити всередині країни 2 млрд! І усі гроші залишаться всередині країни. А тепер про зраду – вартість внутрішніх валютних запозичень значно нижча. До прикладу максимальний рівень дохідності доларових ОВДП, розміщення яких відбулося на початку минулого серпня, складала 5,95% і сума тоді була чималенька, майже 10 млрд гривень. І подібних розміщень було декілька. Але дивує, що у цьому “святі щедрості” залишаються практично незадіяними фінансові ресурси українців, які на валютних депозитах зі значно скромнішими ставками станом на початок року тримали 8,6 млрд доларів США, а на значно дорожчих гривневих ще 268,9 млрд. І з урахуванням величезних сум готівки зазначених у деклараціях можновладців ми точно не такі вже й бідні”, – висловив свою думку в одній з дискусій Дмитро Кузін, державний експерт Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності в Міністерство юстиції України.

З ним важко не погодитися. Однак варто розуміти, що населення, по-перше, ще тільки починає активно долучатися до інструменту ОВДП. А, по-друге, ще не настільки довіряє власній державі, щоб фінансувати бюджет на довготривалі терміни. Хоча процес вже пішов. За результатами аукціонів ОВДП 11 червня Мінфін запозичив 6,6 млрд грн, включаючи 3,42 млрд грн за довгостроковими ОВДП з терміном обігу 6 років. “Такі боргові інструменти в національній валюті було випущено вперше. Ставка склала 15,85% річних. Мінфін поступово рухається в бік збільшення строків погашення державних облігацій, подовжуючи терміни обігу до 2, 3, 5 та 6-тирічних ОВДП в гривні, тим самим збільшуючи частку державного боргу в національній валюті, що передбачено Середньостроковою стратегією управління держборгом на 2019-2022 роки”, – йдеться у повідомленні Мінфіну.

Та й взагалі, щоб розраховувати на фінансову підтримку власних внутрішніх інвесторів, їх ще потрібно “виростити” – а це більш тривала і напружена робота над розвитком держави в цілому, ніж звичайне road show фінансовими центрами світу. А поки що, маємо те, що маємо...

Марина Нечипоренко, Київ