“Обличчя” 1000-гривневої купюри: як Вернадський обійшов Бандеру

25 червня голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет. Він переконаний, що попри зростаючу популярність безготівкових розрахунків в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. А тому її структуру потрібно впорядкувати і привести до вимог часу. Мовляв, занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків. Хоча суспільство дещо по-іншому сприймає таку “турботу” регулятора про свої калитки. У колективній свідомості українців занадто глибоко проросло переконання: номінали збільшуються, значить, гроші втрачають “вагу”. Наш життєвий досвід, він такий...

Усі на боротьбу з плутаниною в гаманцях!

Презентуючи нові кроки Національного банку на шляху до упорядкування грошового готівкового обігу Яків Смолій зазначив: “Для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними". Комфорт і зручність, зокрема, пропонується забезпечити зменшенням номінального ряду грошей. Отже, офіційно оголошено про те, що монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні, їх обіг припиняється з 1 жовтня 2019. Натомість, з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень. У результаті – після завершення процесу вилучення дрібних монет і введення в обіг банкноти нового номіналу – номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів.

"Всього в ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот. Так він стане більш впорядкованим, – уточнив Яків Смолій. – Саме ряд з 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії".

В Нацбанку виходили з того, що, по-перше, занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків. "Завдяки оголошеним сьогодні змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот – майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими", – зауважив Яків Смолій.

По-друге, в НБУ переконані, що через зростання рівня доходів і цін, українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, “тяжіючи” до банкнот вищого номіналу, ніж наявні 500 гривень. Оскільки з моменту запровадження 500-гривневої купюри пройшло вже 13 років, то час вводити в обіг вищий номінал банкнот настав.

"З того часу багато змінилося. Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн", – пояснив Яків Смолій.

Змінилася і структура банкнот в обігу. Зараз більше 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% може свідчити про потребу введення вищого номіналу, переконані в НБУ.

Не останню роль зіграла й “економіка” виготовлення та обігу готівки. Запровадження нової “мегакупюри”, кажуть в НБУ, зможе економити державі понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення, зберігання, транспортування, тощо.

Що стосується, дизайну купюри, то попри раніше пропоновані ідеї зобразити на ній відомого борця за українську незалежність, героя України Степана Бандери, на лицьовій стороні нової банкноти красуватиметься портрет Володимира Вернадського. "Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. А також як одного із засновників і першого президента Української академії наук, створеної у 1918 році. Ми прагнемо, щоб нове покоління гривні не лише віддавало шану історії Україні і ключовим історичним постатям, які її будували, а й відображало сучасні цінності українців", – повідомив Яків Смолій.

А привид інфляції усе бродить та й бродить Україною

Про запровадження 1000-гривневих купюр в Україні йшлося в останні два роки. У мережевих обговореннях люди, здебільшого, засмучувались самому факту встановлення нових “психологічних” планок та намагалися вгадати, хто з видатних особистостей стане їх “обличчям”. І ось нарешті купюру презентували. Щоправда, в гаманцях українців перші “вернадки” з’являться лише у жовтні.

Але їх поява в найближчому майбутньому вже тривожить економістів, адже підвищення номіналів грошових купюр, на їхню думку, загалом не дуже добрий сигнал для суспільства.

“У фінансистів є таке правило, якщо в країні в обігу наявні 10 і більше номіналів грошей, то це країна відноситься до групи країн з потенційно вищою інфляцією. І поява купюр усе більшого номіналу — це теж, в принципі, попереджувальний сигнал про те, що рано чи пізно в країні ймовірне розкручування інфляційних процесів. Хоча, звісно, через появу тієї чи іншої купюри інфляція сама по собі більшою чи меншою не стає. Але потрібно враховувати, що гроші — це не лише економічний фактор, а й у великій мірі психологічний. Чим стабільніша грошова одиниця, як з точки зору курсів, так і з точки зору номіналів, тим більша до неї довіра у людей”, - коментує фінансовий аналітик Олексій Кущ. На жаль в Україні, за його словами, відбувається десакралізація грошей. “Нацбанк на перше місце ставить не престиж національних грошей, а якісь абсолютно утилітарні речі — більшу економію на друкові купюр, більш вигідну чеканку монет, тощо. Чому престиж грошей важливий? Тому що гроші, до певної міри, вбирають в себе суспільно-економічну ментальність. Тут можна згадати історію США, де існує культова монета 10 центів — так званий дайм. На цьому даймі побудована ціла низка культурологічних алюзій. Коли ж влада вирішила вилучити їх з обігу, в країні піднялася справжня буря протесту — люди не хотіли розлучатися з цим елементом національної культури. Зверніть увагу, в США є номінали лише до 100 доларів і номінальний ряд не змінюється вже десятиліттями. Це при тому, що в них теж були періоди великої інфляції (наприклад, під час Великої Депресії). Однак, на сьогодні американські гроші вважаються символом непохитності і монолітності грошової системи. І це не тільки тому, що вона є резервною у світі. На рівні півсвідомості на формування довіри до доларів великою мірою впливає також і незмінність її номінального ряду”, - пояснює експерт.

Тому він вважає, що рішення регулятора про підвищення номіналу української гривні, не є правильним. “НБУ повинен пропагувати класичну консервативну стабільність по відношенню до грошей. І балансувати не тільки на економічних, але й на ментальних чинниках формування довіри до грошей. Ми говоримо про плани зменшення інфляції до 5%, про стабільні валютні надходження та зміцнення валютного курсу, і тут же випускаємо в обіг купюру 1000 грн, наче натякаючи людям, що економічного дива не станеться. Звісно, у людей виникає дисонанс. Може якусь сотню мільйонів гривень Нацбанк і зекономить на друку купюр великого номіналу, але потенційні втрати економіки від зниження цінності та довіри до українських грошей, будуть набагато більшими. Просто їх порахувати тяжче, бо ці чинники діють опосередковано,”, - резюмує Олексій Кущ.

Оксана Поліщук, Київ

Перше фото: bank.gov.ua