Європейські урожаї після спеки: постраждали, але не критично

Європа продовжує потерпати від наслідків цьогорічної спеки у 39-43 градуси за Цельсієм, яка, як писав Укрінформ, побила температурні рекорди. У деякі країнах, приміром у Німеччині, вже говорять про катастрофічних масштаби посухи. За інформацією німецької метеорологічної служби, в країні випала лише четверта чи п'ята частина від звичайної кількості опадів, повідомляє DW. Рівень води у Рейні впав до рекордно низьких показників, також обміліли Ельба та Боденське озеро, що на кордоні між Німеччиною, Австрією та Швейцарією, а ще - найдовша річка Європи Дунай. Водночас, на тлі спеки в Європі спалахнули масштабні пожежі — в Італії палав острів Сардинія, а у Франції в околицях містечка Женерак на півдні країни згоріли 480 гектарів посівів. На півночі ж Франції, у департаменті Уаза, де згоріли поля стиглих зернових, фермерам взагалі наказано зупинити збирання врожаю.

Укрінформ вирішив продовжити тему спекотних наслідків для європейських аграріїв, запитавши у експертів — як така спека позначиться на врожаї країн Європи та що це означає для агробізнесу України?

У Європі не дійшли одностайності у оцінках втрат аграріїв від посухи

Експертні оцінки, спеціально для Укрінформу, вивчала Дар’я Гриценко, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу, і виявилося, що вони різняться. Наприклад, The Guardian зазначає, що за даними Організації Об'єднаних Націй з питань продовольства та сільського господарства (FAO), очікується, що виробництво пшениці в Європейському Союзі скоротиться на мільйони тонн порівняно з минулим роком, з набагато більшими втратами на півдні Європи, ніж на півночі. Сильно постраждало аграрне виробництво у Франції - очікуються втрати більше 20% врожаю зернових. Італія може втратити 13% пшениці, а Великобританія - 12%. В усьому ЄС виробництво пшениці прогнозовано зменшиться на 10 млн тонн, або приблизно на 10%.

Водночас за даними Щотижневого вісника погоди та посівів USDA погодні умови в Європі коливаються від «гарних до відмінних у південно-східних районах». Посуха фіксується лише на півночі та на заході Європи. За даними Європейської комісії і липневого випуску бюлетеня MARS в Європі, прогноз врожайності зернових в ЄС через вплив теплової хвилі, зменшився незначно, внаслідок чого переглянуто і бік зменшення прогнози щодо врожаю «м'якої» пшениці, ячменю ярого, жита та тритикале (культура, створена схрещуванням жита та пшениці — Ред.). Прогнози щодо кукурудзи та соняшника є більш оптимістичними.

Оскільки врожай вже сформовано та жнива у розпалі, експерти вважають, що аномально високих температур не надто вплинуть на європейський ринок пшениці та ячменю. Критичною спека буде для культур, які вегетують пізніше (кукурудза, соняшник), особливо для кукурудзи. Деякі експерти зазначають, що минулорічна посуха мала більш негативний вплив, ніж цьогорічна, і врожаї цього року будуть вищими, за рахунок високої врожайності культур (навесні умови для формування зерна були сприятливі).

Як це вплине на український агроекспорт? Дар’я Гриценко відповідає на це запитання так: “Наразі Україна є найбільшим постачальником зернових до ЄС (див таблицю знизу). Тож Україна вже є експортером-лідером до ЄС, і, звісно, може покрити недобір урожаю зернових культур в Європі. Проте жнива тривають, і тому ще рано говорити про якісь кількісні виміри”.

Імпорт ЄС зернових культур з країн світу, млн т

Джерело: Євростат

84% плану в Україні вже зібрано. Але не факт, що ми його вивеземо

Голова Правління ГО "Українська аграрна асоціація" Олег Коломієць теж відмічає, що наслідки спеки для врожаю зернових у Європі не будуть катастрофічними: “Очікується деяке зменшення обсягів виробництва основних зернових культур в країнах Європи (Франція, Німеччина, Іспанія, Великобританія, Польща). Однак, загальний валовий збір зернових в Європі у 2019 році очікується вищим, ніж у попередньому сезоні”.

Експерт зауважує, що в Україні у цьому сезоні склалися також не зовсім сприятливі погодні умови. Прохолодна дощова весна, аномально спекотний червень практично без опадів, особливо у південних регіонах, та сильні грозові дощі з середини липня в центральних та західних регіонах на початку жнив – усе це в комплексі позначиться як на урожайності, так і на якості зібраного зерна.

“Та попри це прогнози щодо валового збору зернових в Україні у цьому сезоні досить оптимістичні, особливо щодо пшениці та ячменю. У першу чергу це пов'язано зі збільшенням посівних площ під ці культури. Згідно з інформацією Держстату, посівні площі під озимі зернові 2019 року були збільшені до 7,58 млн га (на 4,4% до попереднього сезону). Також цьогорічні жнива свідчать про непогану динаміку. За оперативною інформацією Мінагрополітики, станом на 26 липня, українські аграрії зібрали 28 млн тонн зернових та зернобобових культур, або 76% до прогнозу (для порівняння, минулоріч станом на 25 липня було зібрано 65% урожаю — Ред.). З них 20,4 млн тонн пшениці (або 77% до прогнозу) та 6,9 млн тонн ячменю (або 79% до прогнозу)”, - говорить Олег Коломієць. А вже станом на 31 липня — вже 31,9 млн тонн, або 84% до прогнозу.

Він додає, що за таких умов Україна має досить високий потенціал щодо постачання на зовнішні ринки зернових культур та може навіть перевершити показники минулого сезону саме за рахунок збільшення експорту пшениці. “У минулому 2018/2019 МР Україна експортувала на зовнішні ринки рекордну за всю історію незалежності кількість зерна – 49,7 млн тонн. Зокрема до європейських країн було експортовано 15,7 млн т, що становить понад 33% українського експорту зерна. Найбільшими імпортерами українського збіжжя серед європейських країн були Іспанія та Нідерланди. Також значні обсяги були експортовані до Італії та Німеччини”, - відмічає голова правління Асоціації.

Щодо цін на зерно на світовому ринку Олег Коломієць зауважує, що вони залишатимуться на рівні минулого року: “Увесь попередній сезон ціни на зернові трималися на досить високому рівні, а знизились лише у травні цього року в очікуванні нового врожаю. Вочевидь, що у цьому сезоні ціни будуть на приблизно такому ж рівні, оскільки несприятливі погодні умови спостерігалися не лише в країнах Європи, що призвело до скорочення виробництва зернових в інших країнах світу. Зокрема, Пакистан, який є одним із найбільших експортерів зерна в світі, через зменшення обсягів власного виробництва ввів заборону у цьому сезоні на експорт зерна пшениці та пшеничного борошна. Це, у комплексі з несприятливими умовами в більшості країн-виробників зерна, вплине на ціни та обсяги пропозиції на світовому ринку. Наприклад, попри те, що жнива ще тривають, на українському ринку уже помітне зростання попиту на пшеницю вищих класів, що супроводжується ростом закупівельних цін на неї (які поки не досягли минулорічного рівня)”.

Але попри прогнози ледь не рекордного врожаю зернових в Україні, ми можемо зіткнутися з тим, що цей врожай не буде чим вивозити. Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці голова Асоціації власників вагонів Олександр Криворучко: “У сезон збору зернових найвужче місце в логістиці – порти великої Одеси і залізниця. Через сезонне зростання перевезень будівельних вантажів (щебінь), зростання експорту і транзиту ЗРС (залізно-рудної сировини), а також активізації морських поставок вугілля для енергетики та металургів України очікуються пікові навантаження на глибоководні порти Чорного моря і інфраструктуру Одеської залізниці”. Тож він наголосив, що ситуація може мати негативні наслідки для економіки України і закликав владу заздалегідь вжити заходів для недопущення транспортного колапсу.

Підготувала Юлія Горбань, Київ