Отримувачів держвиплат облікують і триматимуть на контролі

У парламенті зареєстровано проект Закону про верифікацію та моніторинг державних виплат (№ 1231). Його розробив Мінфін та подав глава "фінансово-податкового" Комітету Данило Гетманцев (фракція ПП «Слуга народу»). Йдеться про комплекс заходів зі збору та перевірки достовірності інформації для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних. Іншими словами, в Україні буде створено спеціальний центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме цей комплекс заходів з допомогою інформаційно-аналітичної електронної платформи. Держава перевірятиме інформацію, необхідну для отримання пенсії, допомоги, пільги, субсидії, стипендії, інших виплат, що здійснюються за рахунок держбюджету, фондів соцстрахування та пенсійного страхування.

Верифікацію не спинити!

Видання "Інтерактивна бухгалтерія" нагадує, що питання верифікації державних виплат – не нове і навіть було предметом розгляду в Конституційному Суді. 11 жовтня 2018 року КСУ визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які давали Мінфіну право отримувати інформацію, що містить персональні дані громадян. Але завдяки Закону №2621, який запрацював 1 січня цього року, Мінфін знову отримав право на безоплатне отримання інформації, що містить банківську таємницю, персональні дані, та на доступ до різних державних інформаційних та довідкових систем, реєстрів, банків даних тощо.

Зараз здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат регулює урядова постанова №136 від 18.02.2016 р.

Однак на початку цього року Міністерство фінансів розробило новий проект Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».

Законопроектом визначено основні етапи верифікації, зокрема:

1) превентивна верифікація – перевірка при зверненні громадянина за призначенням державних виплат;

2) поточна верифікація – перевірка під час надання громадянам державних виплат;

3) ретроспективна верифікація – перевірка після завершення надання державних виплат.

"Це сприятиме розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні. Окрім того, така система підвищить адресність державних виплат та оптимізує бюджетні видатки шляхом перевірки інформації, яка впливає на визначення права та розміру державних виплат", - вважають в Мінфіні.

Наприклад, за результатами верифікації Мінфіном житлових субсидій протягом 2017 року виявилося, що:

• 8 043 – здійснили купівлю товарів довгострокового вжитку на суму понад 50 тис. грн.;

• 3 538 – померли;

• 20 519 – здійснили купівлю нерухомості, земельних ділянок, товарів (послуг) на суму понад 50 тис. грн;

• 10 792 – здійснили купівлю транспортного засобу на суму понад 50 тис. грн.;

• 12 677 – отримують декілька субсидій.

В усіх цих випадках Мінфін рекомендував Мінсоцполітики додатково перевірити осіб, які неправомірно отримували житлові субсидії.

За інформацією Урядового порталу, протягом 2018 року за результатами верифікації підтверджено до повернення в бюджет неправомірно призначених державних виплат на загальну суму понад 50 млн грн.

Отримуєш гроші з бюджету - тримай долоні чистими

Нині ж для цієї роботи пропонується створити в Україні центральний орган виконавчої влади, який здійснюватиме верифікацію та моніторинг з допомогою інформаційно-аналітичної електронної платформи. Він, по суті, буде збирачем і аналізатором найрізноманітнішої майнової та немайнової інформації про особу претендента на держвиплати. Зокрема, на вимогу цьому органу буде доступна банківська таємниця та дані різних реєстрів - демографічного, підприємницького (ЄДРПОУ), рухомого та нерухомого майна, а також Фонду соцстрахування, Пенсійного фонду, Прикордонної служби та інших.

Вже з 1 липня 2021 року кожен отримувач будь-якої держдопомоги (пенсії, субсидії тощо) змушений буде проходити верифікаційне "сито", чекаючи від центрального органу висновок про відповідність наданих соцслужбам відомостей про підстави отримання допомоги та декларацію про доходи (якщо мова йде про субсидії). Якщо у державних аналітиків питань не виникне, реципієнту автоматично включається "зелене світло" і органи соціального захисту оформлюють відповідні документи. Якщо ж аналітично-інформаційна система виявить невідповідності (наприклад, людина подає декларацію на отримання субсидії, а сама перетинала кордон з туристичною ціллю, або має на рахунку в банку енну суму заощаджень), то органи соцзахисту зобов'язані провести додаткова перевірку.

Наприклад, при призначенні чи перерахунку пенсії, визначений законом про Пенсійне забезпечення 10-денний термін може бути продовжений ще на 30 днів - саме на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про реципієнта у органі верифікації.

"Кожна гривня платників податків, яку ми через бюджет відправляємо на пільги та субсидії повинна піти виключно тим, хто її справді потребує і відповідає критеріям. Тому верифікація - це про соціальну справедливість з одного боку і про бюджетну дисципліну з іншого. І це правильно!", - переконана очільниця Мінфіну Оксана Маркарова.

Свого часу цю ідею активно підтримали й експерти, які підкреслювали, що створення і функціонування єдиної державної бази соціальних виплат та потужної системи їх верифікації - саме той напрямок, в якому повинна рухатися держава. Тепер для забезпечення ефективності інструменту, як ніколи актуальним постає необхідність проведення перепису населення (востаннє воно проводилося більше 10 років тому). Результати якого стануть фактично інвентаризаційної базою для побудови якісного механізму контролю державних виплат.

Марина Нечипоренко, Київ