Тенденція “гривня вгору”: хтось радіє, хтось – не дуже
Жодного тижня без рекорду!.. Стійка тенденція до ревальвації національної валюти збереглася. Ще кілька тижнів тому українці раділи, що гривня зміцнилася до найвищих показників “із червня минулого року”, “за останні два роки”, “два з половиною”, “три”, і ось тепер – “майже три з половиною”! Уже кілька місяців поспіль ми з колегами “штампуємо” заголовки на кшталт “долар опустився нижче психологічної позначки у 27...26...25 гривень”. Здається, й до чергового рубежу у 24 недалеко...
На перший погляд, це не може не радувати. Адже більшість із нас, певно, подумки ще й досі підраховують свої доходи у “твердій” валюті. Приміром, – коли долар “був по 28” – 10 тисяч гривень середньої української зарплатні за допомогою калькулятора перетворювалися на... приблизно 357 “зелених”. А як за нього правлять “лише” 24,40, це ж уже – майже 410! 50 доларів просто так “заробили”!
Щоправда, в експертному середовищі ентузіазм поділяють далеко не всі. Хтось каже, що процес ревальвації гривні цілком об’єктивний, пов’язаний зі стабілізацією економічної ситуації в державі, сприятливою кон’юнктурою для вітчизняних експортерів, активним залученням коштів нерезидентів (іноземних компаній та фізосіб-підприємців, зареєстрованих за межами України) через рекордні розміщення облігацій внутрішньої державної позики. “На руку” гривні, мовляв, і фактор політичної стабільності, й те, що люди повірили у кращий завтрашній день.
Інші ж фахівці застерігають: національну валюту зміцнюють штучно – із тим, щоб знову “наловити рибки у каламутній воді”, залишивши “з носом” і громадян, і державу. Бо чим сильніше стискати дефляційну пружину, тим стрімкіше вона потім випрямляється і тим болісніше б’є по лобі. А кому вдарить? Насамперед, по чесному бізнесу (бо нечесний знає з десяток відносно законних способів “відбити” втрачене та ще сотню – незаконних), і по звичайних громадян, котрі втратять першими. Хто з коментаторів має рацію, покаже лише час, бо в українських умовах економіка – наука (якщо взагалі наука, а не гадання на кавовій гущі) украй неточна. Але задуматися над аргументами фахівців – не зайве.
Остання декада вересня: гривня – “політ нормальний”
За підсумками минулого тижня Національний банк зміцнив офіційний курс гривні на 19 копійок, встановивши його на 23 вересня на рівні 24 гривні 43 копійки за долар. Офіційний курс євро – 26,94. У понеділок тенденція до посилення вітчизняної валюти збереглася. Адже на міжбанківський ринок традиційно для останніх місяців зайшла валютна виручка від іноземців, які чекають вівторка, коли, зазвичай, Мінфін проводить аукціони з розміщення одних із найприбутковіших у світі (на жаль, здебільшого, лише завдяки суб’єктивним чинникам, як-от висока ставка рефінансування НБУ) цінних паперів – українських ОВДП. Як наслідок, і під час перших нинішнього тижня торгів на міжбанку пропозиція валюти перевищила попит. Долар купували в середньому за 24 гривні 30 копійок, продавали – по 24,32. На зміцнення гривні “грають” і наші імпортери, оскільки прагнуть купити валюту якомога дешевше. При цьому експортери, природно, зацікавлені у зворотній тенденції – падінні курсу національної валюти, аби якомога більше виручити за вторговані на міжнародних ринках євро і долари. Але “притримувати” валютну виручку вдається не всім, адже обігових коштів, зазвичай, не вистачає. Приміром, на результати торгів у понеділок, з-поміж іншого, вплинув і початок періоду сплати податків та нарахування заробітної плати. Тож поки що “перемагають” імпортери – ревальвація гривні триває. Незважаючи на те, що Нацбанк намагається згладжувати занадто різке просідання американського “зеленого” і активно викуповує валюту. Приміром, минулого тижня регулятор купив на міжбанківському ринку 270 мільйонів доларів. А з початку року чисте поповнення міжнародних резервів склало 3,56 мільярда доларів!
“Плюси” і “мінуси” міцної гривні для держави та бізнесу
Держава, здавалося б, має бути зацікавлена в ревальвації своєї валюти. Міцна гривня вигідна з точки зору збереження макрофінансової стабільності, довіри із боку суспільства й інвесторів, а також з огляду на пікові виплати за зовнішніми запозиченнями, які припадають на нинішній і наступний роки. Чим дешевший долар, тим менше Україна витрачає для розрахунків із кредиторами. Але цей позитивний ефект “відносний” – кажуть експерти. Бо через значно вищу, аніж прогнозувалося, вартість гривні, Україна недоотримує десятки мільярдів гривень надходжень до держказни – насамперед, від митниці (мита, акцизи, ПДВ на імпорт). Адже усі митні платежі та збори обраховуються у валюті. А різниця між закладеним у цьогорічному бюджеті (29,4 гривні за долар на кінець року) і реальним курсом наразі перевищує 15%. Навіть, якщо гривня до грудня і втратить в ціні, ситуацію це вже не виправить. Адже, за даними Рахункової палати, лише із січня по серпень бюджет через зміцнення гривні втратив понад 9,2 мільярда гривень доходів. До кінця року ця сума зросте. За найоптимістичнішими прогнозами, якщо вдасться частково компенсувати втрати за рахунок збільшення інших платежів (поки що на 5% перевиконується план надходжень від податків на доходи фізичних осіб і на прибуток, з 1 липня діють нові акцизи на тютюн, збільшилися відрахування від діяльності НБУ тощо), міцна гривня “коштуватиме” державній казні щонайменше 15-20 мільярдів гривень. Це на додаток до вже передбаченого у бюджеті дефіциту у 90 мільярдів. І “незапланованої” втрати частини інших надходжень.
Не забуваймо і про втрати українських експортерів. Чим дешевша валюта, тим менше обігових коштів вони мають, тим менше можуть вкладати у розвиток виробництва. Через міцну гривню знижується рівень конкурентоспроможності їхньої продукції за кордоном (низька собівартість у багатьох галузях є однією із головних наших переваг). Якщо ж цінова ситуація на основних експортних ринках (зокрема, на агропродукцію, руду й метали) погіршиться, деякі експерти “вангують”, що орієнтовані на експорт виробництва взагалі почнуть частково згортати, а власники будуть змушені вдаватися до додаткових заходів для заощадження – зменшувати розмір оплати праці чи скорочувати робочий тиждень.
Та головний ризик, на думку економістів, все ж пов’язаний із ймовірністю стрімкого паління курсу національної валюти унаслідок розтискання “дефляційної пружини”, навмисних спекулятивних дій і пов’язаної із цим паніки – як вже не раз бувало в новітній українській історії.
Основні ризики: “невиправдано прибуткові” ОВДП і світова фінансова криза
Інтерес до українських цінних паперів не падає. ОВДП нових емісій розкуповують, мов гарячі пиріжки. І оскільки купити ці цінні папери можна лише за гривні (а валютні – у гривневому еквіваленті), ті, хто бажає їх придбати, до вівторкових торгів, зазвичай, починають готуватися заздалегідь – із середини попереднього тижня, намагаючись збути якомога більші обсяги валюти. Це, відповідно, тисне на курс євро і долара.
А в результаті – держава суттєво переплачує за цими запозиченнями (15-17% річних, а до зниження облікової ставки НБУ позичали й під 18-20%). Наразі це нагадує фінансову піраміду, адже за попередні запозичення вдається розраховуватися лише за допомогою нової емісії ОВДП. Для прикладу експерти нагадують, що на початок року заборгованість нашої держави перед нерезидентами за цим видом цінних паперів становила “скромні” 9 мільярдів гривень. Зараз – 92 мільярди! Ще сотні мільярдів Мінфін позичив у комерційних і держбанків, а також в українських фізичних та юридичних осіб. Активно продає свої прибуткові сертифікати і Національний банк, таким чином “зв’язуючи” частину грошей, які є в розпорядженні комерційних банків. Тож ті “утримуються” від придбання валюти, на чому воліли б заробляти за інших обставин.
Але ж рано чи пізно ситуація може змінитися – отримавши розрахунок за попередні вкладення, власники ОВДП не захочуть купувати нові і виведуть гроші за межі країни. І це може статися вже незабаром: погашення значної частини розміщених раніше облігацій припадає на жовтень-листопад. Тому не виключено, що вже за місяць-півтора дехто з інвесторів спробує обміняти виплачені Мінфіном гривні на долари і вивести закордон. Причин може бути декілька – зокрема, зниження “привабливості” наших цінних паперів, оскільки Нацбанк вже заявив про чіткий курс на поступове зниження облікової ставки (до 8% наприкінці 2021 року), а уряд хоче ще швидше. Може датися взнаки і зниження рівня довіри до української економіки через посилення російської агресії на Донбасі. А ще – дедалі частіше зарубіжні і вітчизняні експерти говорять про загрозу нової хвилі світової економічної кризи.
Подальша стабільність національної валюти напряму пов’язана із ситуацією на глобальних сировинних ринках. А та, своєю чергою, багато в чому залежить від світових економічних тенденцій – стабільний, нехай і не стрімкий розвиток, чи стагнація... Як свідчить досвід, за втілення негативного сценарію під найсильніший удар потрапляють саме країни із сировинною економікою. Поміж них, на жаль, і Україна. “Якщо ціни на сировинні товари на світових ринках впадуть і експортна виручка почне знижуватись, це відразу ж обвалить внутрішній ринок. Водночас нерезиденти замість купувати, почнуть виводити кошти з гривневих облігацій, що відразу ж призведе до стрімкого знецінення нацвалюти”, – наголошує голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
За таких обставин, на думку економістів-песимістів (чи реалістів – покаже час) долар швидко відвоює втрачене – точніше, гривня втратить ще більше, опустившись до показника у 30 і більше гривень за долар...
А ось у бізнес-середовищі налаштовані більш оптимістично. Там розраховують, що прогноз Мінфіну, який, за словами глави відомства Оксани Маркарової, ліг в основу проєкту Державного бюджету-2020 (курс на кінець наступного року 28,2 гривні за 1 долар), справдиться. Про це йдеться у дослідженні Європейської бізнес-асоціації "Глобальний огляд економіки". "При плануванні бюджету на наступний рік власники закладають вартість валюти в середньому на рівні 28 гривень за долар. За прогнозами інвесторів, гривня продовжить зміцнюватися”, – прокоментувала виконавчий директор асоціації Анна Дерев'янко. За результатами дослідження, в рамках якого у серпні опитано понад 100 топ-менеджерів компаній-членів ЄБА, на розвиток бізнесу в Україні у наступному році розраховують 77% опитаних, при цьому 45% СЕО прогнозують зростання доходів на 10-20%.
Владислав Обух, Київ
