Тиждень тому в ЗМІ з'явилась інформація про підготовку законопроєкту, який нібито містить заборону на повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Зі слів екснардепа Сергія Лещенка, таким чином МВФ намагається отримати гарантії, що Ігорю Коломойському не буде повернений Приватбанк.

Чи й справді готується подібний законопроєкт, що нового в ньому буде закріплено, та чи дійсно він має відношення до Приватбанку – в цьому намагався розібратись кореспондент Укрінформу в розмові з заступником директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Віктором Новіковим.

- Чи дійсно Фонд гарантування вкладів бере участь у розробці законопроєкту, який містить заборону на повернення націоналізованих банків колишнім власникам?

- Разом із Нацбанком, а також у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями ми працюємо зараз над комплексним законопроєктом, який буде поданий на розгляд Верховній Раді найближчим часом. При цьому Фонд гарантування вкладів залучений у розробці законопроєкту виключно в питаннях щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку – це наша компетенція, до цього ми маємо відношення.

Головна проблема Фонду – це так звані зомбі-банки, які опинилися в сірій зоні після того, як їхнім власникам вдалося оскаржити в суді визнання їх неплатоспроможними. Така ситуація абсолютно не передбачена законодавством, і це означає, що ці банки знаходяться за межами правового поля. Вкладникам цих банків виплачені мільярди гривень відшкодування, ще мільярди гривень належить повернути їхнім кредиторам. Саме це є відповідальністю Фонду, тому для нас головне – законодавчо врегулювати це питання. Щодо націоналізованих банків, то такі банки не є в компетенції Фонду гарантування. Це – звичайні здорові банки.

Стосовно них у нас сьогодні, як у Фонду гарантування вкладів, немає проблем – це компетенція Кабміну та НБУ, оскільки ці банки є на ринку і працюють, і дай Бог їм надалі успішно працювати.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про законодавчі зміни, які ініціює Фонд гарантування вкладів. Що саме зміниться для банків у разі ухвалення парламентом нового законопроєкту?

- Законопроєктом передбачено скорочення терміну судових спорів між державою та екс-власниками банків, які визнані неплатоспроможними – такі справи розглядатиме одразу Верховний суд, а оскаржити неправомірність рішення НБУ щодо неплатоспроможності можна буде протягом 30 днів. Це прискорить розгляд справ щодо таких банків. При цьому суд не зможе заборонити Фонду гарантування продавати активи банку-банкрута та продовжувати його ліквідацію, навіть якщо згодом рішення про неплатоспроможність буде визнано незаконним.

- Тобто законопроєкт має зробити невідворотною ліквідацію банків після визнання їх банкрутами?

- Так, ми пропонуємо в цьому законопроєкті, щоб при визнанні неправомірними рішень НБУ і Фонду про неплатоспроможність – статус банку не змінювався. Тобто, як була ліквідація, так вона і має продовжуватися. Це те, що ми по банках-зомбі розробляємо, в першу чергу. У разі, якщо колишні власники таких банків доведуть у суді, що рішення про їхню неплатоспроможність було прийняте неправомірно, то власники можуть просити компенсацію. Є варіанти – залежно від того, як буде написаний позов колишніх акціонерів: рішення НБУ може бути визнане неправомірним без відшкодування шкоди позивачам, а може бути визнане неправомірним із відшкодуванням шкоди.

Але в будь-якому разі – ліквідація неплатоспроможного банку має тривати. Тому що наша головна задача – продовжити виведення банків-банкрутів з ринку, щоб посилити захист прав їхніх вкладників та інших кредиторів, які мають першочергове право на задоволення своїх вимог.

- До кінця року вже, мабуть, малоймовірно, що цей законопроєкт з'явиться у Верховній Раді?

- Цей документ наразі активно напрацьовується, і ми сподіваємось, що найближчим часом він з'явиться у парламенті.

- Нагадайте, скільки наразі лишається позовів у судах щодо оскарження колишніми власниками дій Національного банку та Фонду гарантування?

- Наразі є 10 рішень, які набули чинності, щодо неправомірності рішень Нацбанку про визнання банків неплатоспроможними і деяких рішень Фонду. Загалом, ще тривають близько 20 судових процесів.

Однак тут слід чітко розуміти, що в даному випадку рішення Фонду гарантування є похідними від рішень Нацбанку. Законодавством передбачено, що після ухвалення НБУ рішення про виведення банку з ринку, Фонд запроваджує у банку тимчасову адміністрацію, і ніяк інакше. Тому в судах, де оскаржують рішення Нацбанку, фактично не розглядається законність дій посадових осіб Фонду.

- І що ви робите в тих ситуаціях, де суд став на бік колишнього власника?

- Тут ми діємо, залежно від ситуації. Наприклад, по банку «Київська Русь» і «Хрещатик» ми чекаємо рішення Верховного Суду. По банках «Капітал», «Златабанк» – рішення судів уже вступили в дію й оскарженню не підлягають. Там ми ведемо фактично боротьбу в судах щодо контролю над активами цих банків. Коли суди стають на бік колишніх власників, Фонд гарантування втрачає доступ до активів банку, які могли б бути продані, а кошти, виручені від їх продажу, пішли б на відшкодування вкладникам та іншим кредиторам таких банків.

Юлія Тетянич. Київ