Ціни на пальне пішли вниз. Але ду-у-уже повільно
Зниження світових цін на нафту і зміцнення національної валюти нарешті позначилися й на доволі специфічному українському ринку нафтопродуктів, який, зазвичай, вельми жваво реагує на негативні кон’юнктурні зміни і “не помічає” позитивних... Цифри на інформаційних стелах вітчизняних автозаправних станцій почали зменшуватися. З одного боку, приємно, що хоча б фактично через півроку після початку стрімкої ревальвації гривні це позитивно позначилося на наших автомобілістах і, маємо надію, зрештою вплине й на собівартість промислової та продовольчої продукції – як імпортної, так і вітчизняної (адже її перевезення стане дешевшим). Водночас експерти вважають, що зниження мало б бути набагато “сміливішим” і початися ще кілька місяців тому. Бо наразі склалася ситуація, коли українці змушені платити за паливо набагато більше, аніж найближчі – зокрема, і деякі європейські – сусіди. Майже стільки ж, як споживачі у Німеччині. Це при їхніх-то і наших доходах! Не додає оптимізму і ситуація на внутрішньому ринку автомобільного газу. Подекуди його вартість вже наближається до 14 гривень за літр. Не рекордні 16, як у жовтні 2018-го, та все ж – і не 10-11, як минулої зими...
Вітаємо! “Крига” бензинових цін “скресла”. Чи надовго?
“Приємні” зміни на стелах українських АЗС водії почали помічати із минулого четверга, 5 грудня. Щоправда, більшість мереж знижують вартість пального доволі обережно – на кілька копійок щодоби. Таким чином, за тиждень вартість літра палива у найдорожчих “преміальних” мережах – OKKO, WOG і SOCAR знизилася у середньому на 80 копійок за літр. Водночас бензин і дизпаливо на цих заправках усе ще коштують набагато більше, аніж у середньому по країні. На кінець тижня маємо такі середні показники: бензин А-92 – 27 гривень 44 копійки, А-95 – 28,47, А-95+ – 29,73, ДП – 27,90.
1. Що маємо?
За даними “Консалтингової групи А-95”, напередодні ціни у згаданих уже мережах ОККО і WOG знизилися на 20-30 копійок. Тож нині бензин А-92 коштує там 28,99, А-95 – 29,99, А-95+ – 30,99, ДП – 28,99. А паливо на заправних станціях у мережах Shell і UPG подешевшало на 40 – 50 копійок за літр. Найменше ж бензин А-92 коштує у мережах Marshal (рівно 24 гривні), Mango (24,89) та БРСМ-Нафта (25,03).
Те саме стосується і А-95: Marshal – 25,00, Mango – 25,89, БРСМ-Нафта – 26,03.
Найнижча вартість бензину А-95+ у мережах Motto (26,58) та БРСМ-Нафта (27,92).
Дизпалива – Marshal (23,90), Mango (24,39), БРСМ-Нафта (24,74) і Motto (24,75).
Найбільші ж цінники у мережі SOCAR: 29,49 за літр бензину А-92, 30,99 – А-95, 31,99 – А95+, 29,49 – дизпалива.
2. Що сталося?
Вочевидь, не в останню чергу до зниження роздрібної вартості нафтопродуктів власників АЗС спонукали нещодавно затверджені Антимонопольним комітетом України рекомендації для низки брендів із продажу високооктанового бензину й дизпалива. Мова, зокрема, про цінову політику компаній: "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" (бренд WOG), "ОККО-РІТЕЙЛ" (бренд ОККО), "УКРНАФТА" (бренд UKRNAFTA), "АМІК Україна" (бренд AMIC Energy), "Альянс Холдинг" ( бренд SHELL), "Сокар ПЕТРОЛЕУМ" (бренд SOCAR), "Укрпалетсистем" (бренд UPG) і "Глуск Рітейл" (бренд GLUSCO).
Проаналізувавши ринок за червень – листопад, у комітеті з’ясували, що середні ціни великого опту на бензини марки А-95 і дизпаливо за цей час знизилися майже на 20%, а роздрібні ціни – лише на 5-5,6%. Гривня ж за цей період зміцнилася на 12%. Однак ціни на АЗС WOG, ОККО і UKRNAFTA і деяких інших мереж залишалися практично незмінними. Тож АМКУ відвів їх власникам 10 днів, щоб відреагувати на рекомендації.
Публічно просив власників автозаправних мереж знизити ціни і голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус. Зокрема, у Фейсбук він написав: “Аналіз націнки (маржі), яка добряче зросла за останні декілька тижнів, показує, що нині є всі підстави для зниження цін. Сподіваюся, такі очевидні та безспірні аргументи будуть сприйняті, і мережі АЗС “групи Приват”, ОККО, WOG, Shell, Socar, БРСМ, KLO та інші знизять роздрібні ціни”.
Більшість користувачів соцмережі, котрі прокоментували цю публікацію, підтримали Геруса, висловлюючи здивування, чому продавці пального так мляво реагують на зміцнення гривні і зниження гуртових цін. Хоча дехто і не здивований: незважаючи на видимість конкуренції на вітчизняному ринку нафтопродуктів (кілька десятків загальнонаціональних мереж і чимало регіональних та “місцевих” станцій), він все ще залежний від монополістів-гуртовиків і від великих роздрібних гравців – більшість АЗС сконцентровано у руках 3-4 груп. Тому, як наголошують коментатори, у перерахунку на євро ціни на пальне в Україні уже наблизилися до німецьких. На тамтешніх заправках вартість бензину коливається від 1 євро 20 центів до 1 євро 50-и. У нас же 95-й в середньому коштує 1 євро 10 центів. А найдорожчий преміальний А-95+ – 1 євро 22 центи. При цьому якість пального в Німеччині набагато вища. Тож у перерахунку на кілометраж українці уже, вочевидь, платять більше (і це навіть якщо не брати до уваги швидшу зношеність двигуна і паливної системи)!
До речі, середньосвітова ціна бензину нині ледь перевищує 1 долар (менше 24 гривень у перерахунку). У Білорусі – 81 цент (приблизно 19 гривень), в Росії – 73 (17) , Молдові – 94 (22 гривні). У США користувачі у середньому платять за літр бензину 79 центів (18 гривень 60 копійок). Звісно ж, ми не можемо похвалитися такими власними запасами нафти, як РФ чи Сполучені Штати, або пільгами, які Кремль надає Білорусі. Але ж не назвеш нафтовидобувними гігантами і Молдову, Грузію (бензин А-95 коштує приблизно 19 гривень), Польщу й Литву, яких ми також уже “наздогнали”. Звісно ж, не за якістю пального, а за ціною...
Одна із причин такої ситуації – те, що власники наших АЗС вирішили скористатися моментом і заплющити очі на ревальвацію гривні та, відповідно, на зменшення своїх витрат на придбання і постачання пального. Завдяки цьому маржинальність (рівень прибутку) роздрібних продажів, за даними директора групи А-95 Сергія Куюна, вперше повернулася до рівня докризового 2013 року.
А міністр економіки Тимофій Милованов навіть підрахував, що за рік маржа продавців бензину зросла з 8 до 21%. Про це він повідомив у Фейсбук.
"Статистика дня і проблема тижня, а можливо і місяця. Маржа продавців бензину А-95 зросла за рік з 8% до майже 21%. На мою думку, це забагато. Курс посилюється, інфляція зменшується, а ціни на пальне не падають", – написав він. Додавши що міністерство вивчає ситуацію і надалі вживатиме усіх дозволених законодавством заходів для того, аби унормувати ситуацію і зробити пальне доступнішим для українців.
3. Що буде?
Експерти прогнозувати не беруться. З одного боку, тенденція до незначного зниження вартості пального на наших АЗС упродовж найближчих тижнів збережеться. З іншого – складно спрогнозувати, як у більш віддаленій перспективі “поводитиметься” національна валюта. А також, якою буде ситуація на світовому нафтовому ринку. Адже він останнім часом пережив кілька подій, що можуть призвести до цінових збурень. Приміром, цими днями нафта (із постачанням у лютому) дорожчає на тлі позитивних прогнозів Федерального резерву США. Ще кілька доларів за барель додала інформація про часткове завершення торговельної війни між США й КНР і відмову Сполучених Штатів від впровадження з 15 грудня нових мит на китайську продукцію. У п’ятницю лютневі ф’ючерси торгувалися на рівні $65 за барель. Тоді як нафта, що постачатиметься у січні, коштувала $59.
А ось “автогазові” перспективи узагалі не радують
Тим часом в Україні пішли вгору ціни на автогаз. Незважаючи на те, що більшість цього ресурсу (77%) ми теж імпортуємо. Відповідно, вартість його закупівель у гривні мала б знижуватися. Натомість автогаз за останні тижні подорожчав аж на гривню (а у деяких мережах і більше) за літр. Тож нині середня роздрібна вартість скрапленого газу на українських АЗС становить 12 гривень 53 копійки. У “преміальних” же мережах перевищує 13 і поступово наближається до 14 гривень.
Одна із причин, на думку експертів, – суттєве скорочення обсягів власного виробництва автогазу (Кременчуцьким НПЗ, структурами "Укрнафти" і "Укргазвидобування"). А вплив на ринок невеликих приватних видобувних компаній, які натомість нарощують виробництво, усе ще мізерний. Поки що не вдалося реалізувати й амбітні плани деяких гравців щодо будівництва нових потужностей із виробництва автогазу.
Ще одна проблема – дефіцит резервуарів для зберігання цього виду пального. Тоді його можна було б закуповувати більшими партіями (зокрема, із постачанням морськими шляхами), що б позитивно позначилося на транспортних витратах і остаточній ціні. Бо, з-поміж іншого, мінімізувало б так званий “спекулятивний чинник”. Адже цей ринок доволі чутливий навіть до мінімальних збоїв у постачанні, а отже – схильний до непередбачуваних цінових стрибків. Чим іноді й користуються любителі “половити рибку у каламутній воді”.
Хмизу у вогонь підкинула й новина щодо активного лобіювання групою Ігора Коломойського “Приват” зміни ставок акцизу на моторне пальне – аби зупинити зростання попиту на автогаз і зберегти “цікавість” споживачів до бензину. Депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк при підготовці до другого читання законопроєкту щодо зміни акцизного податку (№2317) запропонувала зрівняти розмір акцизу на скраплений газ і на бензин. Встановивши його на рівні €139,5 (за нинішнім курсом – 3660 гривень) за 1 тисячу літрів. Парламентарій при цьому пропонувала суттєво знизити акциз на бензин (із нинішніх € 213,5), а на автогаз – навпаки в рази збільшити (із € 52 до € 139,5 за тисячу літрів).
Тож рахуємо: (139,5-52) × 26, 24 (курс євро на п’ятницю) = 2296.
Такий “доважок” “автоматично” збільшує вартість газу на 2 гривні 30 копійок за літр! Тобто, уже за нинішнього курсу ціна літра скрапленого газу могла б сягнути 16 гривень (це – рекордний для України показник, який був зафіксований у жовтні минулого року). А якщо курс євро підвищиться – запросто могли б отримати новий ціновий рекорд. Як-то кажуть, на рівному місці. При цьому, як свідчить практика, власники найбільших АЗС могли змовитися і “не зреагувати” на зниження акцизу на бензин. Таким чином, споживачі й тут нічого б не виграли. А маржа роздрібних торговців могла зрости із 21 до усіх 40%!
На щастя, на засіданні 12 грудня народні обранці не підтримали згадану правку. “За” – лише 145 голосів. Але ж де гарантія, що подібні зміни не спробують “проштовхнути” через якийсь інший закон – може, навіть, зовсім “далекий” від фінансів і енергетики? Пильнуймо.
Владислав Обух, Київ
