Азартні ігри легалізовані наполовину

Законопроєкт №2285-д “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” виносився на порядок денний тричі й неодноразово обговорювався на засіданні профільного комітету. Вчора до його розгляду у депутатів не дійшли руки, а сьогодні вранці за відповідне рішення проголосувало 260 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу. 108 парламентарів висловилися “проти”, ще 32 утрималися або не голосували.

Законопроєкт майже у повному складі підтримала фракція “Слуга народу”, в сумі 29 голосів дали позафракційні та групи “За майбутнє” і “Довіра”. “Голос”, “Батьківщина” та “Європейська солідарність” виступили монолітно проти урядового проєкту. Представники “Опозиційної платформи – За життя” ще вчора під час брифінгу повідомляли, що будуть “боротися проти легалізації пороків, за мораль та здоровий глузд” і також голосів за легалізацію грального бізнесу не дали. Та все-таки перший крок до неї після 10 років заборони азартних ігор в Україні зроблено.

“Коли ми ухвалимо цей закон, ми отримаємо нормальний цивілізований ринок азартних ігор”, – зазначив голова підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Марусяк, презентуючи проєкт закону у ВР.

Нагадаємо, у ньому передбачені вікове обмеження для гравців — не дозволено грати в азартні ігри особам, молодшим 21 року, а також кримінальна відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Якщо законопроєкт підтримають у другому читанні, зали з гральними автоматами розташовуватимуть лише у готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. Існуватимуть обмеження щодо реклами гральних закладів, а резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України. Регулювати сферу азартних ігор має спеціальний орган – Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, підпорядкована Кабміну. У компетенції органу – ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації грального обладнання тощо.

РОБОТИ НАД ПРОЄКТОМ — НЕПОЧАТИЙ КРАЙ

До другого читання законопроєкт ще можна і треба правити. “Якийсь закон краще, ніж ніякого, це головний плюс усього процесу. Але лишилося багато слідів діяльності лобістів від різних видів грального бізнесу”, – говорить з цього приводу Олександр Чебаненко, експерт Українського інституту майбутнього. Вдалося переконати депутатів, що мінімальний вік гравців треба підвищити з 18 років до 21, вдосконалити схему роботи Фонду підтримки медицини, спорту і культури. “Комісія, що отримає досить широкі повноваження, запрацює лише через рік після вступу закону в дію, а протягом того року сфера буде нерегульованою, – зауважує Чебаненко. – Справді легальним і прозорим ринок могла б зробити система онлайн-моніторингу, але вона буде введена в дію тільки через 2,5 року”. А доти не матимемо достовірної інформації, наприклад, про перераховані кошти. До слова, автори законопроєкту в попередньому варіанті документу вказували річний термін запуску системи. “Але лобістам вдалося добитися збільшення терміну”, – говорить експерт.

У законопроєкті закладена українська сертифікація грального обладнання. “Це викликає дуже велике питання, бо спочатку пропонувалася міжнародна сертифікація, в якій встановлені чіткі норми відповідальності, норми програмного забезпечення, можливості підключення до персональних мереж тощо”, – звертає увагу Олена Хотенко, голова Ради Інституту податкових реформ, віце-президент Асоціації платників податків України, автор альтернативного законопроєкту про легалізацію грального бізнесу. На її думку, є певна недовіра до українського органу сертифікації і певні ризики, що може бути сертифіковане наявне, старе обладнання, яке не відповідає міжнародним нормам. А на додачу – є ризик ручного втручання в систему онлайн-моніторингу по контролю за діяльністю цих апаратів.

До системи онлайн-моніторингу слід би підключити всі без винятку гральні столи й автомати, вважає Хотенко, а це не більше ніж 40 000 одиниць, об’єднаних в одну моніторингову систему. Та механізму поки що не передбачено. “В законі зазначено, що гральні зони будуть лише в готелях 3-4-5 зірок. Та, як показує практика, частина бізнесу знову відійде в тінь, – розмірковує вона. – Ще один ризик цього законопроєкту – монополізація. Одним гравцем може бути викуплено 35% від загальної кількості ліцензій”. В результаті отримаємо 3-4 операторів ринку з переважним правом.

Гравці майбутнього ринку азартних ігор неодноразово висловлювали думку, що оподаткування та вартість ліцензій мали б бути прийнятними. Прописана зараз вартість п’ятирічної ліцензії, наприклад, для казино – від 30 до 60 тис. мінімальних заробітних плат. “Якщо питання – в тому, що потенційні учасники ринку не можуть зайти через монополізацію, то вона доречна, – вважає Олена Хотенко. – Вартість адекватна рівно настільки, наскільки її готові платити. А за ліцензії готові платити”.

Щоб гральна індустрія стала дієздатною для ринку та корисною для держави, в законі мають бути доопрацьовані стандарти, що відповідають кращим світовим практикам, вважають у холдингу Parimatch. “Інвестор має відчувати, що умови справедливі, й у першу чергу – справедливе оподаткування, – йдеться у заяві прес-служби холдингу. – До другого читання очікуємо, що будуть підготовлені зміни до Податкового кодексу. Важливо збалансувати ціни на ліцензії з податковими навантаженнями”. Якщо зрозумілої податкової концепції та моделі повернення інвестицій не буде, бізнес не зможе інвестувати в галузь, заявляють у Parimatch.

На думку Хотенко, в другому читанні закон буде розглянуто найближчим часом відповідно до існуючої норми: до 1 березня Кабмін має внести пропозиції до бюджетного кодексу. “Схоже, радикальних змін у законопроєкті до другого читання вже не буде”, – вважає Чебаненко.

Укрінформ неодноразово писав про перипетії процесу легалізації азартних ігор, у попередніх публікаціях представник букмекерів висловлював свою позицію щодо поданих у Раду законопроєктів.

Тетяна Негода. Київ