Уроки китайського коронавірусу. Частина 1
Після “успішно” проваленого іспиту “на людяність” тримайте ще й економічну “жахалку”: коронавірус загрожує світові більшими фінансовими втратами, ніж сумнозвісна криза 2008-2009 років. Темпи зростання глобального ВВП можуть сповільнитися до мінімуму за кілька останніх десятиліть. "Коронавірус є найбільш актуальною невизначеністю: надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров'я глобального масштабу, яку ми не передбачали у січні. Це є гучним нагадуванням про те, як крихкому одужанню економіки можуть загрожувати непередбачені події", - наголосила у цьому зв’язку директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва. Щоправда, у цьому випадку (коли COVID-19 щодня завойовує нові і нові території, а вчені навіть достеменно не з’ясували, як поширюється ця “напасть”), прогнози — річ невдячна “у квадраті”. Цифри ймовірних збитків, які називають аналітики, змінюються в геометричній прогресії — залежно від пришвидшення чи уповільнення темпів поширення вірусу. Спочатку фахівці обережно говорили про “мільярдні втрати”, потім називали конкретну цифру у $60 мільярдів, далі — понад $100 мільярдів, нині - більше 170-ти. І то лише — про втрати економіки Китаю у першому кварталі йдеться! Без врахування падіння вартості акцій китайських і світових компаній на фондових ринках. А то вже — не одна сотня мільярдів. При цьому автори всіх прогнозів, які останнім часом з’явилися у ЗМІ, визнають: вони просто не встигають стежити за змінами у протистоянні “людство vs COVID-19”. Тому точно обрахувати очікуваний фінансовий “мінус” не можуть. Адже щодня до переліку потенційних “жертв” коронавірусу приєднуються економічні системи нових і нових країн, нові галузі, підгалузі і сектори глобальної економіки. Укрінформ вирішив узагальнити інформацію і окремо акцентувати увагу на потенційних економічних загрозах з боку COVID-19 для України.
Коронавірус як каталізатор глобального економічного спаду: є варіанти
За словами Крісталіни Георгієвої, наслідки коронавірусу для світової економіки залежатимуть головним чином від тривалості його спалаху у Китаї, а також від ступеня поширення “напасті” на інші країни. Тому в міжнародному валютному Фонді і розглядають низку сценаріїв розвитку ситуації. Найоптимістичніший — швидка локалізація COVID-19 у КНР.
Не скажеш, що такий сценарій буде абсолютно безболісним для китайської економіки. Але її запас міцності такий, що повернути втрачене, вочевидь, вдасться за відносно короткий період. Хоча темпи зростання ВВП Піднебесної у першому кварталі і дещо скоротяться (до 4,5% проти 6% в останньому кварталі 2019-ого), за підсумками року уповільнення буде незначним. За будь-яких умов ВВП КНР зросте на такий відсоток, про який багато інших країн (зокрема, і наша) лише мріють — занадто велику швидкість набрав за останні десятиліття китайський “економічний маховик”. "Китай може досягти поставленої мети щодо економічного зростання у 2020 році, незважаючи на наслідки спалаху коронавірусу", - переконаний лідер КНР Сі Цзіньпін.
Відповідно, й на світовій економіці тимчасові “трабли” у Піднебесній майже не позначаться. За винятком незначних перебоїв при постачанні китайської продукції та певних обмежень для подорожей і туризму.
"Однак тривалі та більш серйозні спалахи COVID-19 призведуть до різкого й затяжного уповільнення економічного зростання у КНР. Глобальний негативний ефект посилиться серйознішими перебоями в ланцюжках постачання та більш стійким падінням довіри інвесторів, особливо якщо епідемія пошириться за межі Китаю", - вважає глава МВФ. Те, що пандемія коронавірусу може вплинути на світову економіку навіть серйозніше, ніж фінансова криза 2008-2009 років, пророкують і автори огляду аналітичного підрозділу фінансової корпорації Moody's Corporation. Зокрема, через несподіваність “нападу”. "На відміну від обвалу іпотечного ринку у США, ніхто не передбачав появи на початку 2020 року потенційно руйнівною пандемії", - зазначається в огляді. Проте, в обох випадках (при справдженні відносно “оптимістичних” і “песимістичних” прогнозів) темпи збільшення глобального ВВП, за словами Крісталіни Георгієвої, будуть доволі “скромними”. Але однак ідеться про “плюс” - зростання на рівні 3-3,3%. А ось окремі галузі коронавірус таки може добряче пошарпати...
1. Нафтовий та інші сировинні ринки
Міжнародне енергетичне агентство прогнозує перше за останнє десятиліття падіння світового попиту на нафту. Коронавірус уже негативно впливає на обсяги виробництва, комерційні морські, авіаційні і автоперевезення, а також авіаперельоти. Падають продажі авіаційного пального, дизпалива та бензину. Не забуваймо, що Китай - найбільший імпортер “чорного золота” у світі. І його потреби в енергоресурсі у першому кварталі, за оцінками фахівців, скоротяться більш ніж на 435 тисяч барелів (приблизно 70 тисяч тонн) на добу. У грошовому виразі це — десь $23 мільйони. Тобто, більше $2 мільярдів втрат, якщо така тенденція зберігатиметься упродовж кварталу. Ще стільки ж продавці ресурсу можуть “недозаробити” через пов’язане зі зменшенням попиту зниження цін. Дошкульний, але не смертельний удар для експортерів “чорного золота”. Адже щодоби у світі видобувають щонайменше 100 мільйонів барелів нафти. Загальна вартість цього ресурсу — понад $5 мільярдів.
Не все добре і з ринком металів. У середині січня він “просів” на 7,1%. Індекс міді впав на 10,4%, нікелю — на 8,7%, олова — на 8,2%, цинку — на 7,3%, свинцю — на 4,6%, алюмінію — на 3,5%.
2. Промисловість, фінанси, і ІТ-сфера
Багато провідних компаній (не кажучи вже про дрібних виробників) “зав’язані” на постачання запчастин і комплектуючих з КНР. Через їх брак змушені тимчасово закрити заводи поза Китаєм деякі автовиробники, зокрема Nissan, Hyundai, адже не можуть вчасно отримувати запчастини. Також припинили виробничу діяльність чи продажі у Піднебесній Toyota, Starbucks, McDonald's, Volkswagen і десятки інших міжнародних компаній. Навіть “дядечко” Apple потерпає — адже з перебоями працює його виробничий партнер у Китаї, компанія Foxconn. Про закриття офісів у КНР заявили і деякі інші великі технологічні корпорації, зокрема Amazon та Microsoft.
Також варто нагадати, що на Китай припадає 21% світових витрат на ІТ-обладнання. Криза уже позначилася не лише на найбільших виробниках комп'ютерів та постачальниках деталей, а й на продажах програмного забезпечення. Але є і зворотний тренд: світова індустрія ігрових, освітніх та інших онлайн-додатків зросла на $150 мільярдів. Через рекордну кількість завантажень китайськими користувачами. Про це пише The Finаncial Times з посиланням на аналітичну компанію AppAnnie. За її даними, за тиждень у КНР зареєстрували понад 222 мільйони завантажень через інтернет-магазин Apple. Таким чином “мільйони працівників і студентів використовують мобільні застосунки для пошуку альтернативних способів відновлення повсякденної діяльності". Але це — виняток. Загалом у Китаї, за даними Bloomberg, тисячі фабрик нині працюють із перебоями. Як наслідок, потерпають фінансово і громадяни. Й мова не тільки про тих, хто через коронавірус змушений “прогулювати” роботу. “Деякі китайські компанії зменшують зарплати усім співробітникам, переносять терміни виплат або повністю припиняють платити зарплатню, пояснюючи, це збитками від коронавірусу”, - повідомляє агентство “Блумберг”. Сотні тисяч людей уже отримали “останні китайські попередження”, що їх можуть відправити у неоплачувані відпустки. Та навіть, якщо люди мають і хочуть витрачати гроші, багато магазинів у Китаї закриті, а роздрібні та онлайн-магазини стикаються з матеріально-технічними проблемами при забезпеченні постачань клієнтам. Китайський рітейлер Alibaba Group, приміром, уже заявив про “руйнівний вплив коноравірусу” на свою діяльність і на економіку загалом.
Зате фармацевтичні підприємства, виробники медичного обладнання, “пожинають плоди”, збільшуючи обсяги виготовлення і продажу товарів. При цьому на попит на їхню продукцію суттєво впливають панічні настрої. Якщо епідемія буде затяжною, значно зменшаться капіталовкладення компаній, чутливих до попиту, що призведе до подальшого руйнування виробничих ланцюжків. Умови залучення коштів на фінансових ринках стануть більш суворими. Кредитори і спекулянти стануть більш вимогливими до позичальників. Тому велика кількість малих і середніх китайських підприємств може збанкрутувати. Аби запобігти цьому, Народний банк Китаю вже “влив” у фінансову систему майже $174 мільярди. А цими днями повідомив про наміри додатково надати ще понад $20 мільярдів. Ще $40 мільярдів як рефінансування від регулятора можуть отримати китайські банки для позик підприємствам, які найбільше потерпають від коронавірусу.
3. Подорожі, туризм, авіа- та морські перевезення
Згідно зі звітом Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), у першому кварталі на $4-5 мільярдів упадуть глобальні доходи авіакомпаній. За даними авіаційного агентства США, понад 70 авіакомпаній вже скасували всі рейси до КНР, ще 50 - скоротили кількість перельотів. Пасажиропотік зменшився на 80%. І це - не “вечір”: про скасування польотів заявляють нові й нові перевізники. Таким чином, вірус може вплинути на галузь більш згубно, ніж епідемія SARS у 2003 році, коли “авіатори” втратили $6-7 мільярдів. Мільярди доларів через майже повне припинення туристичних мандрівок втрачає сам Китай. А через те, що “невиїзними” стали китайські туристи, постраждають і інші країни регіону. Зокрема, ІСАО прогнозує, що через скорочення турпотоку із Піднебесної приблизно $1,3 мільярда за квартал може втратити Японія, $1,15 мільярда — Таїланд. Меншими, але також неприємними для туристичної галузі будуть збитки у США і Європі. Адже китайці - найбільша туристична група у світі. Вони найбільше витрачають на готелі, ресторани і магазини. Приміром, власне спостереження кореспондента Укрінформу: певно, дві третини натовпу, який, зазвичай, оточує знамениту “Мону Лізу” у Луврі, — китайці і японці.
За даними датського аналітичного агентства Sea-Intelligence, чи не найбільше горя COVID-19 вже заподіяв сфері морських перевезень - насамперед, у сегменті сполучення між Китаєм і Європою. Йдеться про приблизно $300 мільйонів на тиждень. Тобто, майже $4 мільярди за перший квартал. За прогнозами, споживачам не вдасться відправити щонайменше 6 мільйонів контейнерів із китайських та гонконзьких портів. На думку аналітиків, ще одним “побічним ефектом” коронавірусу може стати різке підвищення у квітні-травні ставок фрахту через дефіцит місця на звичних рейсах.
Щойно Китай став найбільшим торговим партнером України, у двері “постукав” вірус
За висновками експертів, спалах коронавірусу негативно вплине на економіку більшості торговельних партнерів Китаю. Хоча “у грошовому виразі” вплив китайської “халепи” на українську економіку, вочевидь, буде не таким суттєвим, як, приміром, втрати найбільших експортерів до КНР – Австралії, Південної Кореї чи Бразилії. Але, на відміну від цих країн, і “недобір” $1-2 мільярдів для нас — уже велика “халепа”, компенсувати наслідки якої буде непросто. Китай — один із найбільших торговельних партнерів України, який поступається лише Євросоюзу. Торік товарообіг між країнами зріс ледь не на третину у порівнянні з 2018-им і сягнув майже $12 мільярдів. При цьому Україна імпортує з Китаю значно більше, ніж експортує. Відповідно, зменшення обсягів продукції, а головне — обмежені можливості для транспортування, - обов’язково позначаться на вітчизняних імпортерах. Насамперед, на гуртовій і роздрібній торгівлі. Також можуть втратити нові виробництва, котрі чекають на постачання з Китаю машин та устаткування. Падіння попиту у Китаї, може позначитися й на обсягах нашого експорту. За даними Світового банку, ще у листопаді середні ціни на базові метали на міжнародних ринках впали на 4,1%. А загалом за 4 квартал вартість чавуну, сталі і прокату знизилися на 12%, на залізорудну сировину - на 25%! Пов’язані із коронавірусом додаткові проблеми взагалі можуть “поставити хрест” на багатьох орієнтованих на експорт виробництвах. Так би мовити “кумулятивний вплив” цих проблем посилюватиме й те, що упродовж минулого року (схоже, і на початку нинішнього) в Україні тривав спад промислового виробництва. Події в Китаї впливають і на інші сировинні ринки, на яких активно “грає” Україна, - зокрема, падають ціни на зернові та олійні культури. Хоча є шанси, що у середньостроковій перспективі цінова кон’юнктура приємно для нас зміниться. Кажуть, постраждає через вірус вітчизняна туристична галузь. Але, за прогнозами міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова, цей вплив не буде “страшним”: обсяги туристичного обміну з Китаєм незначні. А частка всього зовнішнього туризму у національному ВВП не перевищує 2%.
Але! Є і зворотній “бік медалі”…
На думку аналітиків, деякі економіки (при “розумному підході” - і наша теж) найближчим часом можуть навіть отримати певні дивіденди, замістивши частину китайських товарів на світовому, а особливо — на національних ринках. На жаль, на відміну від китайців, які здатні за лічені години освоїти виробництво нових товарів, наш бізнес ще не навчився настільки оперативно реагувати. COVID-19 якраз і покаже, чи до снаги нам не лише панікувати, коли приходить біда, а й у протистоянні із нею ставати сильнішими. Зокрема, й економічно.
Загалом же у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вважають, що ситуація з китайським коронавірусом може мати як негативні, так і позитивні наслідки для нашої економіки. Є варіант, що цей вплив буде мінімальним і не викличе значних змін у структурі фінансів, виробництва і споживання. “За рахунок ліквідації дешевого китайського імпорту за певними категоріями високотехнологічної продукції, її місце займатимуть більш цінні товари. Крім того, вочевидь, існуватимуть можливості для збільшення обсягів українського експорту продовольства і сировини”, – йдеться у повідомленні Мінекономрозвитку. Натомість у Нацбанку остерігаються, що епідемія негативно позначиться на інвестиційній привабливості і української економіки, і наших цінних паперів. Таке вже відбувається: зовнішня кон’юнктура не дозволяє вигідно розміщувати євробонди через панічні настрої серед інвесторів. Тоді як на нинішній рік припадає пік виплат за зобов’язаннями України перед кредиторами. Маємо витратити на це $15,4 мільярда! І якщо викликані коронавірусом “занепадницькі” настрої пануватимуть і надалі, можливості залучення нашим Мінфіном коштів на міжнародних ринках будуть обмежені. Єдиною “рятівною паличкою” залишатиметься завершення переговорів з МВФ щодо нової кредитної програми. Місія Фонду, нагадаємо, цими днями перебуває у Києві.
Владислав Обух. Київ
