Валютні гойдалки: реальний ринок чи гра спекулянтів?

Після стрімкої тижневої девальвації української національної валюти соцмережі у понеділок-вівторок рясніли песимістичними прогнозами щодо її майбутнього курсу. Професійні економісти та “просвітлені любителі” пророкували і “30 гривень за долар вже завтра-післязавтра”, і “33 – до кінця березня”, жартували про “36,6 – “як обіцяв президент...”, лякали “сороковником” та більше” – за кілька місяців.

НБУ тим часом продовжував продавати на міжбанку сотні мільйонів доларів (у середньому по $200 млн. за день) для підтримки гривні. Паралельно роз’яснюючи, що нинішні “трабли” викликані не стільки об’єктивними економічними причинами, скільки панічними настроями. І, здавалося б, на відміну від нервового минулого тижня, коли регулятор без особливого ефекту “спалив у домні” ажіотажу майже $1 мільярд, цими днями йому таки вдалося зупинити валютний маховик. Приміром, до відкриття міжбанку у середу американський “зелений” подешевшав у продажу на 9 копійок (27,06), а євро – на 11 (29,67). Скромно. Але після попереднього затяжного падіння гривні – приємно. Тим більше, що й комерційні банки того дня, на відміну від попередніх, “не гнали коней”: долар при купівлі подорожчав на 10 копійок, у продажу – лише на 3, євро в купівлі знизилося на 42, при продажу – подорожчало на 5 копійок. До того ж, обмінні пункти значно зменшили маржу між купівлею і продажем валюти – із 1,2-1,7 гривень до “прийнятних” 0,4-1 гривні... Але у процесі торгів, незважаючи на інтервенції із запасів Нацбанку, ринок знову залихоманило. 27,37-27,41 увечері. І ще більше зростання – перед відкриттям торгів у четвер: долар при купівлі і продажу подорожчав на 38, євро – на 35 копійок. До завершення торгів – гривня ще трохи втратила (6-9 копійок). Офіційний курс НБУ на 20 березня – 27 гривень 80 копійок за долар.

Падіння гривні: проблеми не стільки в економіці, скільки в головах

“Попит на валюту формують резиденти – українські компанії, які працюють з експортно-імпортними операціями і мають боргові залучення в іноземній валюті, – розповів на брифінгу заступник голови правління НБУ Олег Чурій. – Також дуже сильно відреагував готівковий ринок (фізичні особи). Ми пояснюємо це, перш за все, психологічними факторами, пов'язаними із глобальною ситуацією у світовій економіці та коронавірусом”. При цьому банкір запевнив, що регулятор має можливості і надалі згладжувати ймовірні коливання гривні. Оскільки лише торік, скориставшись сприятливою ситуацією на валютному ринку, викупив із ринку до резерву майже $8 мільярдів.

Утім, щойно здалося, що панічний ажіотаж довкола іноземної валюти трохи вщух, як на ринку виникло нове збурення.

1. Хвороба “рівняння” на державу-агресора

Черговим негативним чинником, який каталізує панічні настрої, стало спровоковане продовженням цінового колапсу на нафтовому ринку пришвидшення падіння російського рубля. Напередодні вартість “чорного золота” впала до рівня 2003 року – $24,52 за барель. Як наслідок – рубль на Московській біржі подешевшав майже на 1% – і щодо долара (82 рублі за американський “зелений”), і щодо євро (89 рублів). Щоправда, під час торгів у четвер російська валюта частково повернула втрачене (нафта цього дня зросла в ціні на 5%). Але українські спекулянти та панікери на зворотний тренд особливої уваги не звертають. Тож частина продавців знов почала притримувати валюту у розрахунку на підвищення котирувань у другій половині дня.

При цьому і представники НБУ, і “притомні” економісти наголошують: курс російської валюти жодного об’єктивного впливу на ситуацію в Україні не має. Але, як знову і знову переконуємося, психологічно він продовжує тиснути на гривню. Фактично кожна проблема рубля для української валюти стає ледь не іще більшим випробуванням. Бо багато наших співвітчизників чомусь продовжують вірити у якийсь між ними зв’язок (може, містичний?). І цим сповна користуються валютні спекулянти. Яскравий приклад – падіння рубля у “чорний” понеділок, 9 березня. Через знецінення критично важливої для Росії нафти. Це зрозуміло – за оцінками аналітиків, із урахуванням зміни цінової кон’юнктури бюджет РФ цього року може втратити $40 мільярдів. Здавалося б, яким боком до цього ми – країна, котра навпаки імпортує нафту і нафтопродукти? Але власники українських “обмінників” та чорний ринок, незважаючи на вихідний і на те, що торги на міжбанку не проводилися, різко підвищили котирування. Що й було однієї з причин розхитування “маховика” під час торгів 10-11 березня, коли Нацбанк не зміг стримати падіння гривні, продавши понад $600 мільйонів.

2. Гривня vs коронавірус. Перемагає наразі останній

Утім, пояснювати нинішню ситуацію на валютному ринку лише панічними настроями і витівками спекулянтів також неправильно. Неприємні ознаки світової економічної кризи, підсилені підступними ударами коронавірусу, для такої слабкої економіки як українська не можуть залишатися непоміченими.

Приплив валюти в країну вже зменшується. І, певно, ще буде зменшуватись. Річ у тім, що минулої осені почалося перманентне падіння цін на світових ринках металів. Відповідно, вітчизняні експортери руди й прокату втрачають прибутки. Потічок валюти, що надходить в країну, міліє. Березневий обвал нафтового ринку тим паче оптимізму не додає. Бо, зазвичай, за 2-3 місяці його проблеми позначаються на інших сировинних ринках. Падає попит на сировину для металургії і на готову металопродукцію. Можливе зниження цін на сільськогосподарську сировину. Поки що українські збіжжя, олію, курятину та іншу продукцію аграрного експорту беруть охоче. Є шанси, що продовольство буде в ціні навіть в умовах рецесії, викликаної світовою кризою й коронавірусом. Це – певний запас міцності і гарантія більш-менш стабільних надходжень в Україну валюти від АПК до кінця нинішнього маркетингового сезону (до 1 липня). А потім... Потім можуть справдитися прогнози щодо низького врожаю, який після минулорічного, рекордного, здатен “сплутати всі карти” нашим аграріям й посилити тиск на валютний ринок. Але це – за кілька місяців.

3. “Ігри” довкола ОВДП і нерезидентів

З-поміж факторів, які б’ють по гривні вже зараз – зменшення попиту на українські цінні папери. Україні (власне, як і більшості інших держав) нині складно отримати позики на міжнародних фінансових ринках. Механізм емісії ОВДП, який так добре працював в умовах “спокою” 2019 року, під час “коронавірусної невизначеності” не діє. А оскільки цього року ми маємо повернути кредиторам, за різними оцінками, від $14 до $17 мільярдів, без допомоги МВФ (що б там не говорили противники співпраці з цією міжнародною фінансовою інституцією) не обійтися. Київ розраховує на  програму “вартістю” $5,5 мільярдів. Принаймні, два транші сумарно у $3,6 мільярда можемо отримати вже цього року. До того ж, угода із Фондом стане сигналом для отримання Україною коштів від інших міжнародних кредиторів і донорів, а також покращить доступ до ринків комерційних запозичень, які після угамування коронавірусу, сподіваємося, будуть розблоковані. Окрім того, чим швидше Київ та МВФ підпишуть новий меморандум про співробітництво, тим швидше заспокоїться ринок після нинішнього збурення.

Можливості ж для продажу ОВДП цього року, за експертними оцінками, справді будуть обмежені – кількома десятками мільярдів гривень. Це в багато разів менше, аніж торік. Водночас не варто вірити і “жахалкам” про те, що іноземні власники українських цінних паперів попередніх емісій різко кинуться виводити свої кошти закордон, тим самим і далі розбурхуючи валютний ринок. Дехто зі “знавців” стверджує, що це вже відбувається зараз. Натомість в Нацбанку запевняють: такі розмови безпідставні. Обсяги купівлі валюти нерезидентами (іноземними громадянами й компаніями, у тому числі – і власниками наших ОВДП) мінімальні. У цьому зв’язку в НБУ “розсекретили” структуру попиту на іноземну валюту на міжбанківському ринку. За даними регулятора, з 10 до 16 березня загальний попит сягнув $2,1 мільярда.

При цьому:

• населення купило приблизно $300 мільйонів,
• вітчизняні компанії – експортери та імпортери – майже $1,8 мільярда. Нерезиденти – лише $8 мільйонів.

Тобто, чутки про масове виведення валюти цією категорією учасників торгів, м’яко кажучи “перебільшені”. Хоча експерти й не відкидають: у майбутньому, особливо у пікові періоди викупу наших цінних паперів, негативний вплив нерезидентів на український валютний ринок може посилитися. Але при цьому варто пам’ятати: у рамках останніх емісій ОВДП Мінфін продавав, переважно, цінні папери з терміном погашення через 3-5-7 років. Тож країна матиме час для “маневру”.

Око бачить, а до рук не візьмеш. Чому в країні бракує готівкової валюти

Окрім нестабільного та “мінливого” курсу, останнім часом в Україні загострилася ще одна проблема – відсутність у банках і “обмінниках” готівкових доларів та євро. Тому деякі банківські установи припинили готівковий обмін, перевівши операції купівлі-продажу валюти онлайн. Вільноконвертованої готівки вистачає лише для здійснення частини обмінних операцій (в основному, людям продають ту валюту, яку перед тим фінустанови купили у інших клієнтів). А ось для видачі коштів з поточних рахунків і депозитів її бракує. Тому низка банків узагалі припинили видавати валюту з рахунків і ввели жорсткі обмеження на повернення депозитів. Навіть тих, терміни яких закінчилися. У кращому разі клієнтам пропонують виплати у гривневому еквіваленті, що мало кого влаштовує – через стрімку зміну валютного курсу і намір банкірів занизити його при таких розрахунках.

Ситуація справді неприємна. Але це не означає, що фінустанови не виконають своїх зобов’язань. За даними НБУ, валютна ліквідність вітчизняних банків перевищує $8 мільярдів. Плюс $10 мільярдів на депозитах фізичних осіб. Проблеми лише із доларовим та євро-“кешем”. Усе через те, що банки, зазвичай, поповнювали каси, транспортуючи готівку із-за кордону пасажирськими авіарейсами. Обмеження перельотів і спричинило нинішній форс-мажор. Обіцяють, що не надовго. Нацбанк уже закупив партію готівкових євро, які продає на аукціонах за безготівкову валюту. Також є домовленості з контрагентами США щодо доставки готівкових доларів. “Регулятор співпрацює з комерційними українськими, іноземними банками, а також із центробанками Європи і США, щоб відновити канали постачання “кешу”, – запевнили в НБУ.

Впливи на “самопочуття” гривні завтра і у середньостроковій перспективі

Ще деякі чинники, які “на короткому кроці” впливають на ситуацію на валютному ринку, узагальнили аналітики сайту Мінфін:

1. Міжнародна лихоманка по парі євро / долар на фоні очікувань нових рішень Європейського Центрального банку, Федеральної резервної системи США та стрімкого обвалу цін на нафту. Це опосередковано впливає на котирування гривні щодо євро.
2. Активний період сплати бюджетних платежів до 20-го числа у бізнесу (навіть, з урахуванням послаблень, які затвердила Верховна Рада, йдеться про значні суми). Дефіцит гривні стримує апетити покупців валюти та стимулює її продаж експортерами. Хоча вони і витрачають її по мінімуму.
3. Поведінка готівкового ринку. Тут розгойдування ринку триває. І цей сегмент зараз став одним із головних драйверів зростання курсу й на міжбанку. Спекуляції з переливанням валюти із безготівкової форми у готівку і продаж її за завищеним курсом через “обмінники” тривають.
4. Майбутнє погашення депозитних сертифікатів на 140 мільярдів гривень.

1. Сертифікати НБУ гривню “не образять”

Сума значна. Тож на цю проблему звернемо особливу увагу. Йдеться про цілком реальні побоювання, що частину цих коштів спробують перевести у валюту. Адже навіть якщо НБУ випустить нові сертифікати на таку ж чи більшу суму, ці папери уже не будуть настільки привабливими для інвесторів як раніше. Через зниження облікової ставки НБУ їх прибутковість буде меншою. До того ж, в умовах економічної невизначеності багато хто вважатиме за краще мати тверду валюту в руках, ніж “зв’язувати” свої капітали, купуючи цінні папери, які не можна буде за потреби швидко перевести в кеш.

Водночас майбутні виплати власникам сертифікатів – іще одна можливість для спекулянтів “полякати” народ, штучно стимулюючи попит на інвалюту. Але експерти заспокоюють: такі сценарії малоймовірні. Адже значну частину сертифікатів НБУ свого часу купили державні банки. Остаточно “втопити” гривню їм не дадуть. Бо, з-поміж іншого, Нацбанк встановив нормативні обмеження щодо придбання валюти на міжбанківському ринку.

2. Заробітчани: “домашні” карантин і витрати

Ще один “плюс” (не було б щастя, так нещастя допомогло), який може – звісно ж, лише частково – розв’язати проблеми з готівкою і трохи заспокоїти валютний ринок, – масове повернення в Україну наших заробітчан. В умовах карантинних заходів їм доведеться витрачати привезену валюту в Україні, а не у Польщі, Чехії, Італії чи інших країнах, де вони працювали. Це ще й дещо стимулює споживчий попит. Що теж доволі позитивно – особливо, якщо ми перестанемо надміру захоплюватися імпортом.

Але у перспективі тривалий карантин (а, судячи з усього, нинішні обмеження в Україні та Європі діятимуть ще щонайменше кілька тижнів), може негативно вдарити по гривні. Адже не секрет, що її активну ревальвацію упродовж минулого року пов’язують не лише зі значним попитом на українські ОВДП, для купівлі яких нерезиденти запасалися гривнею, а й надходженнями валюти від заробітчан ($12 мільярдів). Цьогоріч же ця сума, за оцінками експертів, може зменшитися на $0,5-$1 мільярдів, а швидше за все – на кілька мільярдів доларів.

3. Різновекторний вплив імпорту

Очікувані цього року “перегини” з імпортом справді впливатимуть на валютний ринок неоднозначно. З одного боку, як інформує “Нова митниця”, обсяги імпорту з початку року різко зросли. На 40 тисяч тонн більше продуктів харчування завезли в Україну за 17 днів березня у порівнянні з таким же періодом минулого року. Імпортували 158 тисяч тонн продуктів харчування вартістю $211 мільйонів.

За таких обставин, не дивно, що імпортери нині – найактивніші гравці міжбанківського ринку, чиї дії суттєво підвищують попит. З іншого боку, є прогнози, що попит на імпортні промислові товари найближчими місяцями суттєво впаде. Зокрема, через зниження купівельної спроможності українців, чого в разі продовження на невизначений термін карантинних заходів не уникнути. Відповідно, для придбання цих товарів імпортерам знадобиться менше валюти. Тим паче, що країні її можна буде непогано заощадити на постачаннях енергоносіїв. “На придбання енергоносіїв припадає приблизно 30% у структурі нашого імпорту. Це означає, що Україна платитиме набагато менше за їх ввезення. З іншого боку, якщо дивитися на експортну складову, ситуація трохи краща. Україна – великий експортер продовольства. Частка аграріїв – приблизно 50% від обсягів усього експорту. Ціни на ці товари також знижуються, але не настільки сильно, як на енергоносії", – наголошує заступник голови правління НБУ Олег Чурій.

Замість висновків: ми також відповідальні за гривню

Таким чином, маємо кілька “різновекторних” чинників, які найближчих часом визначатимуть ситуацію на вітчизняному валютному ринку. Експерти кажуть: якби на них не накладалися “мега-чинники” – криза й коронавірус – можна було б доволі точно спрогнозувати “самопочуття” гривні і визначити майбутній курсовий коридор. За нинішніх же обставин прогнози – річ невдячна, як ніколи. Тому і маємо від фахівців різні оцінки: від стабілізації ситуації довкола позначки 29 гривень за долар чи й нинішніх 28-и – до 33-35 та більше...

Не забуваймо при цьому, що окрім макроекономічних чинників, дій регулятора і учасників валютного ринку, багато що залежить і від нас самих. “В момент паніки можуть підвищити курс до максимуму. Але важливо розуміти, що це – гра спекулянтів, а не реальних учасників ринку. Потрібно зберігати здоровий глузд і не бігти обмінювати долари. Це краще зробити після того, як паніка вщухне”, – радить аналітик Альпарі Максим Пархоменко.

Владислав Обух, Київ